Один молодий монах запитував старця, як спастись. Старець у відповідь попросив його пригадати і розповісти свої відчуття при першому приході в монастир. Юнак відповів, що все було йому дивно і свято, все полонило розум і захоплювало серце. У відповідь старець сказав, що потрібно до старості зберігати таке ж відчуття, не давати йому зникнути.

З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний - це Світлий Празник Христового Воскресіння. Він, як каже ірмос 8-ої пісні пасхального канона утрені: "Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств".
Свв. Отці Церкви в особливий спосіб підкреслюють значення і велич цього свята.

Αγίου Φωτός зійшов сьогодні у Єрусалимі. Храм Гробу Господнього був переповнений прочанами і духовенством, тут були представники всієї повноти Православної Церкви. У богослужіннях взяли участь також представники Вірменської Апостольської Церкви.Благодатний вогонь буде доставлено в суботу ввечері з Єрусалима в аеропорт "Бориспіль", а звідти ― до Києво-Печерської Лаври.

Господь звершив спасіння наше хресною смертю Своєю; на Хресті розтерзав Він рукописання гріхів наших; Хрестом примирив нас Богові і Отцю; через Хрест звів на нас дари благодатні і всі благословення небесні. Але такий Хрест Господній в Нім Самому. Кожен же з нас стає причетним спасительної сили його не інакше, як через свій власний хрест.

У XIX столітті людство почуло похмуро з вуст трагічного філософа, що «Бог помер! Ми його убили. Ми всі його вбивці. Бог залишиться мертвим! Чим же ще є ці церкви, якщо не могилами і надгробками Бога?; і декілька десятиліть опісля з вуст іншого філософа: «Бог помер! Панове, я оголошую вам смерть Бога!».Ці заяви філософів-атеїстів потрясли свідомість людей. І сум'яття запанувало не лише в середовищі літераторів і художників, але і в богословських кругах, в основному на Заході, в яких стали говорити навіть про «теологію смерті Бога».

Господь дав вільну волю людині і цим виявив свою Велику любов. Бо хіба це любов, коли ти маючи все, не можеш вільно скористатися із того, що маєш? Саме тому, після створення ми отримали в дарунок цей світ і все, що в ньому. Людина могла розпоряджатися ним, використовувати його для свого щасливого життя. Біблія нам оповідає, що сталась трагедія: людина зробила вибір і послухала злого духа.

Почуйте всі грошолюбці, що страждаєте Юдиною хворобою, - почуйте і стережіться цієї пристрасті. Якщо той, хто перебував з Христом, творив чудеса, користувався таким вченням, впав у таку безодню від того, що не був вільний від цієї хвороби, то тим більше ви, що не чули навіть Святого Письма і завжди приліплюєтеся до сьогодення, легко можете бути полонені цією пристрастю, якщо не збільшуватимете безперервне старання.

Самі ранні згадування про сходження Благодатного вогню на Гріб Господень у Єрусалимі в переддень Воскресіння Христового зустрічаються в Григорія Ниського, Євсевія й Сильвії Аквітанської і датуються IV століттям. У них є опис сходжень Благодатного вогню.
За свідченням святих отців, нетварне Світло освітило Гріб Господній незабаром після Воскресіння Христа, що побачив один з апостолів Петро.

Будь-якій свідомій людині зрозуміло, що та сексуальна розбещеність, яку ми спостерігаємо сьогодні в нашому суспільстві, має своєю причиною моральну слабкість, духовний занепад. Проте ця проблема має іще один аспект - енергетичний, і варто звернути на нього увагу. Сексуальна енергія – це частина загальної енергії людини, і тоді, коли сексуальна поведінка є розв’язною та невпорядкованою, коли знищенні всі табу і “забобони”, суспільство розпорошує свої сили.

Це правда, що тіло наше є прекрасним твором Творця, і в людському тілі знайдемо набагато більше слідів чудесної і люблячої турботи Творця, ніж у інших творіннях світу. Але причина не в людському тілі, а в нашій душевній слабкості. Бо зображення людського тіла тільки тоді може бути мистецьке, коли воно не зворушує наші почуття.

«Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мф. 3:2). Ці слова були сказані св. Іоаном Христителем всім очікуючим Христа людям. Ці слова обернені і до нас, брати і сестри, і ми готуємося прийняти в своє серце, в свою душу Господа нашого Ісуса Христа в Пречистому Його Тілі і Животворящій Крові.

Свою Божу місію на землі завершив Господь наш Ісус Христос двома величними актами, що ними є воскресіння Лазаря і тріумфальний в'їзд до Єрусалиму. Ці дві події дали для людей найпереконливіше свідчення про Його месіанське післанництво та Божество.