Благодатний вогонь в Єрусалимі

Самі ранні згадування про сходження Благодатного вогню на Гріб Господень у Єрусалимі в переддень Воскресіння Христового зустрічаються в Григорія Ниського, Євсевія й Сильвії Аквітанської і датуються IV століттям. У них є опис сходжень Благодатного вогню. За свідченням святих отців, нетварне Світло освітило Гріб Господній незабаром після Воскресіння Христа, що побачив один з апостолів Петро. Літанія (церковна церемонія) Святого Вогню починається приблизно за добу до початку православного Великодня. У Храмі Гробу Господнього починають збиратися прочани, що бажають своїми очами побачити це чудо. Сам Храм уміщає до 10 тисяч чоловік, також виявляються заповнені народом вся площа перед ним і анфілади околишніх споруджень. На середині ложа Життєдайної Труни ставиться лампада, наповнена маслом, але без вогню. По всьому ложу розкладаються шматочки вати, а по краях - прокладається стрічка. Після огляду поліцією Кувуклії (каплиця над Гробом Господнім) закривається й опечатується місцевим ключником мусульманином. Через 20-30 хвилин після опечатування Кувуклії в Храм вбігає православна арабська молодь, чия присутність також є обов'язковим елементом Великодніх торжеств. Молоді люди сидять на плечах один в одного. Вони просять Божу Матінку, щоб вона дарувала православним Благодатний вогонь: «Іля дін, іля віль ел Месіа» («Немає віри, крім віри православної, Христос - щирий Бог») - скандують вони. Потім у Храм входить процесія - ієрархи конфесій, що святкують Великдень. Наприкінці процесії йде православний патріарх однієї з помісних православних церков (Єрусалимської або Константинопольської) у супроводі вірменського патріарха й священнослужителів. У своєму хресному ході процесія мине всі пам'ятні місця, що перебувають у храмі: священний сад, де був відданий Христос, місце, де Його побивали римські легіонери, Голгофу, де Його розіпнули, камінь Помазання - на якому тіло Христа готували до поховання. Процесія підходить до Кувуклії й тричі обходить її. Після цього православний патріарх зупиняється напроти входу в Кувуклію: його роздягають з риз і він залишається в одному полотняному підряснику, щоб було видно, що він не проносить із собою в печеру нічого, що могло б запалити вогонь. Hезадовго до патріарха підризничий вносить у печеру більшу лампаду, у якій повинен розгорітися головний вогонь і 33 свічі - по числу років земного життя Спасителя. Потім православний і вірменський патріархи (останній також обшукується перед входом у печеру) входять усередину. Їх запечатують великим шматком воску й накладають на двері червону стрічку; православні служителі ставлять свої печатки. У цей час у храмі вимикається світло й наступає напружене очікування. Присутні моляться й сповідають свої гріхи, просячи Господа дарувати Благодатний вогонь. Всі люди, що перебувають у храмі, терпляче чекають виходу патріарха з Вогнем у руках. Молитва й обряд тривають доти, поки не відбудеться всіма очікуване чудо. У різні роки томливе очікування триває від п'яти хвилин до декількох годин. По свідченнях очевидців, перед сходженням Благодатного вогню храм починають опромінювати яскраві спалахи, тут і там проскакують маленькі блискавки. При вповільненій зйомці добре видно, що вони виходять із різних місць храму - від ікони, що висить над Кувуклією, від купола Храму, від вікон і з інших місць, і заливають все навколо яскравим світлом. Мить весь храм виявляється оперезаним блискавками й відблисками, які зміяться по його стінах і колонам униз, як би стікають до підніжжя храму й розтікаються по площі серед прочан. Одночасно із цим у храмі й на площі загоряються свічі, самі запалюються лампади, що перебувають із боків Кувуклии, потім починає сіяти й сама Кувуклія, а з отвору в куполі Храму на Гріб з неба опускається вертикальний широкий стовп світла. У цей же час дверей печери відкриваються й виходять православний патріарх, що благословляє тих, що зібралися й роздає Благодатний вогонь. Пізніше від Благодатного Вогню будуть запалені лампади по всьому Єрусалиму, спеціальними авіарейсами Вогонь буде доставлений на Кіпр і в Грецію, звідки буде розвезений по усім світі. У недавній час безпосередні учасники подій стали привозити Благодатний вогонь і в нашу країну. З погляду православ'я, Благодатний вогонь є запорукою між Богом і людьми, виконанням обітниці, даного воскреслої Христом його послідовникам: "Я перебуваю з вами в усі дні, і до віку". Вважається, що рік, коли Небесний вогонь не зійде на Труну Господень, буде означати кінець світу й владу антихриста. Одне із пророцтв, що зберігаються в Єрусалимській православній церкві, говорить: "Коль пролилася кров християн у Гробу Господнього, виходить, незабаром закриється вхід до цієї найбільшої святині й настануть для Церкви Христової особливо тяжкі часи".




Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства