Незабаром друзів пророка Даниїла – Ананію,Азарію і Мисаїла – було піддано великому випробуванню у вірі. Цар Навуходоносор поставив на полі Деїрі, біля міста Вавилона, великого золотого ідола. На його відкриття зібрались усі вельможі і знатні люди Вавилонського царства. Було оголошено, щоб усі, як тільки почують звуки сурм і музичних інструментів, упали на землю і поклонились ідолу. Хто ж не виконає царського наказу, буде кинутий у розжарену піч.
Під звуки сурми всі впали на землю; тільки троє – Ананія, Азарія і Мисаїл – не поклонились ідолу.
Цар розгнівався, наказав розпалити піч у сім разів сильніше, зв'язати їх і вкинути у вогонь. Полум'я було таким сильним, що воїни, які кидали їх у піч, упали мертвими. Та Ананія, Азарія, і Мисаїл залишилися неушкодженими, тому що Господь послав ангела Свого зберегти їх серед полум'я. І вони співали, славлячи Господа.
Навуходоносор сидів на високому престолі навпроти печі. Він, почувши спів, збентежився, потім, здивований, поспіхом піднявся і сказав своїм вельможам: "Чи не трьох ми кинули у вогонь зв'язаних? Чому ж я бачу чотирьох не зв'язаних, які ходять серед вогню, без усякої шкоди, причому четвертий подібний до Сина Божого?" Після цього він підійшов до печі і сказав: "Ананіє, Азаріє і Мисаїле, раби Бога Всевишнього, вийдіть і підійдіть до мене".
Коли вони вийшли, то виявилося, що вогонь не торкнувся їх, навіть одяг і волосся не обпалились, і запаху диму не було від них.
Навуходоносор, бачачи це, сказав: "Благословенний Бог ваш, Який послав ангела Свого і визволив рабів Своїх, що покладають надію на Нього".
І заборонив цар, під страхом смерті, усім своїм підданим лихословити ім'я Бога ізраїльського.
Пам'ять - 30 грудня.
(Див.: Дан. 3).
Під звуки сурми всі впали на землю; тільки троє – Ананія, Азарія і Мисаїл – не поклонились ідолу.
Цар розгнівався, наказав розпалити піч у сім разів сильніше, зв'язати їх і вкинути у вогонь. Полум'я було таким сильним, що воїни, які кидали їх у піч, упали мертвими. Та Ананія, Азарія, і Мисаїл залишилися неушкодженими, тому що Господь послав ангела Свого зберегти їх серед полум'я. І вони співали, славлячи Господа.
Навуходоносор сидів на високому престолі навпроти печі. Він, почувши спів, збентежився, потім, здивований, поспіхом піднявся і сказав своїм вельможам: "Чи не трьох ми кинули у вогонь зв'язаних? Чому ж я бачу чотирьох не зв'язаних, які ходять серед вогню, без усякої шкоди, причому четвертий подібний до Сина Божого?" Після цього він підійшов до печі і сказав: "Ананіє, Азаріє і Мисаїле, раби Бога Всевишнього, вийдіть і підійдіть до мене".
Коли вони вийшли, то виявилося, що вогонь не торкнувся їх, навіть одяг і волосся не обпалились, і запаху диму не було від них.
Навуходоносор, бачачи це, сказав: "Благословенний Бог ваш, Який послав ангела Свого і визволив рабів Своїх, що покладають надію на Нього".
І заборонив цар, під страхом смерті, усім своїм підданим лихословити ім'я Бога ізраїльського.
Пам'ять - 30 грудня.
(Див.: Дан. 3).
