Коли побивали камінням святого первомученика Стефана, один єврейський юнак, на ім'я Савл, що охороняв одяг, знятий із себе людьми, які били камінням Стефана, схвалював убивство. Савл був противником християн, він брав участь у переслідуванні їх, входив у будинки християн, хапав їх і віддавав у в'язницю, терзаючи Церкву Христову. Він, не задовольняючись переслідуваннями християн в юдейській землі, випросив у первосвященика дозвіл іти в сирійське місто Дамаск розшукувати там християн і, зв'язавши їх, приводити в Єрусалим на суд і муки.
Коли Савл ішов у Дамаск і підходив до міста, несподівано осяяло його світло з неба. Він упав на землю і почув голос, звернений до нього: "Савле, Савле! Чому ти гониш Мене?"
Савл запитав: "Хто ти, Господи?"
Господь сказав: "Я – Ісус, Якого ти гониш. Тяжко тобі йти проти рожна".
Савл, тремтячи від жаху, промовив: "Господи! Що повелиш мені робити?"
сказано буде тобі, що тобі треба робити".
Люди ж, які йшли із Савлом, стояли в онімінні, чуючи голос і нікого не бачачи. Коли Савл піднявся з землі, очі у нього були розплющені, але він нічого не бачив. Тоді супутники його взяли його за руку і привели у Дамаск. Там він три дні провів у молитві і нічого не їв і не пив.
В той час у Дамаску знаходився один з сімдесяти апостолів Господніх на ім'я Ананія. Голос Господа повелів йому йти в дім, де був Савл, покласти на нього руку і повернути йому зір. Апостол Ананія прийшов до Савла, і коли поклав на нього руки, то немовби луска відпала з очей Савла, він одразу прозрів (став бачити), і, підвівшись, прийняв від Ананії святе хрещення. (Хрещення Савла припадає на 37-й рік після Р. Х.)
Савл прийняв у християнстві ім'я Павло і став самовідданим проповідником віри Христової. Потім Господь Ісус Христос знову явився Павлові і повелів йому йти до язичників і навчати їх віри християнської, тобто зробив його Своїм апостолом.
Апостол Павло закінчив життя своє мученицькою смертю. За його великі апостольські труди він, нарівні з апостолом Петром, іменується Церквою первоверховним апостолом.
Пам'ять первоверховного апостола Павла - 12 липня (нов. ст.).
(Див.: Діян. 8, 1–3; 9, 1–30; 22, 17–21).
ЗАКОН БОЖИЙ
Коли Савл ішов у Дамаск і підходив до міста, несподівано осяяло його світло з неба. Він упав на землю і почув голос, звернений до нього: "Савле, Савле! Чому ти гониш Мене?"
Савл запитав: "Хто ти, Господи?"
Господь сказав: "Я – Ісус, Якого ти гониш. Тяжко тобі йти проти рожна".
Савл, тремтячи від жаху, промовив: "Господи! Що повелиш мені робити?"
сказано буде тобі, що тобі треба робити".
Люди ж, які йшли із Савлом, стояли в онімінні, чуючи голос і нікого не бачачи. Коли Савл піднявся з землі, очі у нього були розплющені, але він нічого не бачив. Тоді супутники його взяли його за руку і привели у Дамаск. Там він три дні провів у молитві і нічого не їв і не пив.
В той час у Дамаску знаходився один з сімдесяти апостолів Господніх на ім'я Ананія. Голос Господа повелів йому йти в дім, де був Савл, покласти на нього руку і повернути йому зір. Апостол Ананія прийшов до Савла, і коли поклав на нього руки, то немовби луска відпала з очей Савла, він одразу прозрів (став бачити), і, підвівшись, прийняв від Ананії святе хрещення. (Хрещення Савла припадає на 37-й рік після Р. Х.)
Савл прийняв у християнстві ім'я Павло і став самовідданим проповідником віри Христової. Потім Господь Ісус Христос знову явився Павлові і повелів йому йти до язичників і навчати їх віри християнської, тобто зробив його Своїм апостолом.
Апостол Павло закінчив життя своє мученицькою смертю. За його великі апостольські труди він, нарівні з апостолом Петром, іменується Церквою первоверховним апостолом.
Пам'ять первоверховного апостола Павла - 12 липня (нов. ст.).
(Див.: Діян. 8, 1–3; 9, 1–30; 22, 17–21).
ЗАКОН БОЖИЙ