Схимник о. Никодим зі св. гори Афон, який відвідав Єрусалим у 1958 році, чудово описує у своєму листі ту незвичайну урочистість, яку він споглядав під час отримання благодатного вогню.
"У Велику суботу, приблизно о 12-й годині дня, я, грішний схимник Никодим, мав щастя йти з вівтаря храму Воскресіння Христового за Патріархом у хресному шесті при обходженні тричі святої каплиці Кувуклії, і побачити те, що рідко кому вдається бачити біля Живоносного Гробу.
Після третього обходження Патріарх (православний грецький Єрусалимський) зупинився перед зачиненими і запечатаними дверима у Гріб Господній (я тут стояв праворуч біля підсвічника перед Кувуклією, неподалік, за два кроки від Патріарха).
Патріарха тут роздягли до підризника: зняли з нього митру, сакос і омофор.
Поліція і власті оглянули Патріарха, потім зірвали стрічки з дверей каплиці (Кувуклії), впустили Патріарха всередину каплиці. Разом з православним грецьким Патріархом впустили й вірменського Патріарха (вірменський Патріарх не брав участі в хресному шесті, а стояв зі своїм народом ліворуч Кувуклії).
І ще кількох впустили усередину каплиці: це ті священнослужителі, які за знаком Патріарха погасять Благодатний Вогонь на ложі Живоносного Гробу і заберуть усе з Гробу, що було приготовано для прийняття Благодатного Вогню.
Коли араби з поліції, призначені для винесення обох Патріархів з Благодатним Вогнем, увійшли всередину каплиці, за ними зачинили двері.
Як усім відомо, у каплиці два відділення: Притвор Ангела і сам Живоносний Гріб Господній – печера.
Всередину печери Гробу входить один лише православний грецький Патріарх, інші ж, з поліцією і вірменським Патріархом, залишаються у притворі ангела і чекають мовчки.
Двері каплиці зачинили, всі замовкли, і запанувала в усьому храмі Воскресіння Христового могильна тиша: всі богомольці мовчки чекають від Господа Благодатного Вогню.
Слід сказати і про приготування Гробу Господнього в Кувуклії: у Велику п'ятницю увечері вогні у всьому храмі й у каплиці гасяться під контролем поліції.
На середину ложа Живоносного Гробу ставиться лампада в підставці, наповнена оливою і з світильнею в поплавку, заправленою, але без вогню.
По краях ложа навколо прокладається стрічка і по всьому ложу розкладаються шматочки вати. Так приготована, після огляду поліції, Кувуклія замикається і запечатується. Запечатаний Гріб Господній покоїться до Великої суботи, коли Патріарх впускається в печеру ложа Спасителя для отримання Благодатного Вогню.
Ось Велика субота, Патріарха впустили у печеру Живоносного Гробу, і двері за ним зачинені. Тиша цілковита. В самій печері темно, і Патріарх один там у тиші молиться Спасителю... іноді хвилин десять, а іноді й довше. В моєму випадку довелося чекати хвилин 15... І раптом у темряві на ложі Живоносного Гробу розсипаються мов перлинки блакитно-яскраві, множачись, перетворюючись на синій вогонь, від якого займаються приготована вата, стрічка і лампада: все перетворюється на полум'я Благодатного Вогню.
Патріарх одразу ж запалює свої два пучки свічок і, вийшовши в притвор ангела, дає вірменському Патріархові запалити свої свічки, після чого обидва Патріархи подають в овальні віконечка Благодатний Вогонь богомольцям.
При появі Небесного Вогню, мов вибух грому, лунають вигуки радості і захвату по всьому великому простору храму Воскресіння Христового.
Потім гасять на ложі Гробу Господнього вогонь (він там не обпікає), забирають запалену лампаду і вату зі стрічкою.
Два араби-поліцейські на плечах виносять з Кувуклії блаженнійшого Патріарха, підтримуваного священнослужителями, і швидко несуть його у вівтар храму Воскресіння Христового.
А попереду Патріарха іде один священнослужитель з запаленою лампадою. Все це так швидко, що тільки дехто біля Кувуклії (каплиці) зміг запалити свої свічки. Я теж не встиг, але постарався приєднатися до натовпу народу і вслід за Патріархом пройшов у вівтар, де й запалив свій пучок свічок від Благодатного Вогню з рук самого Патріарха.
Схимник Никодим, зі святої гори Афон".
Витяг з листа грецького архимандрита о. Кіріакоса, охоронця Гробу Господнього у святому Єрусалимі, про з'явлення Благодатного Вогню: "...а що стосується Благодатного Вогню, то ні я, ні хто інший не має права бути у цей час з блаженнійшим Патріархом усередині печери Гробу Господнього, крім єпископа вірменського, і той допускається лише у притвор ангела.
Тільки один Патріарх Єрусалимський входить у внутрішню печеру, в якій знаходиться Живоносний Гріб Господній. Кілька століть тому вірменам вдалося одного разу оспорити право отримати Священний Вогонь у печері Гробу. Тоді православним зовсім не було доступу в храм Воскресіння Христового, і вони були змушені стояти у дворі. Минув якийсь час, – Патріарх і народ молились у дворі храму, – і Вогонь зійшов з колони, яка біля вхідних дверей. Вірмени ж нічого не дочекалися.
З тих пір нас уже більше не відтісняли від Живоносного Гробу. Ця колона і до цих пір стоїть надтріснута і почорніла.
(Архимандрит о. Кіріакос (підпис), охоронець Живоносного Гробу Господнього, Святий Єрусалим, 10.02.1960".
ЗАКОН БОЖИЙ
"У Велику суботу, приблизно о 12-й годині дня, я, грішний схимник Никодим, мав щастя йти з вівтаря храму Воскресіння Христового за Патріархом у хресному шесті при обходженні тричі святої каплиці Кувуклії, і побачити те, що рідко кому вдається бачити біля Живоносного Гробу.
Після третього обходження Патріарх (православний грецький Єрусалимський) зупинився перед зачиненими і запечатаними дверима у Гріб Господній (я тут стояв праворуч біля підсвічника перед Кувуклією, неподалік, за два кроки від Патріарха).
Патріарха тут роздягли до підризника: зняли з нього митру, сакос і омофор.
Поліція і власті оглянули Патріарха, потім зірвали стрічки з дверей каплиці (Кувуклії), впустили Патріарха всередину каплиці. Разом з православним грецьким Патріархом впустили й вірменського Патріарха (вірменський Патріарх не брав участі в хресному шесті, а стояв зі своїм народом ліворуч Кувуклії).
І ще кількох впустили усередину каплиці: це ті священнослужителі, які за знаком Патріарха погасять Благодатний Вогонь на ложі Живоносного Гробу і заберуть усе з Гробу, що було приготовано для прийняття Благодатного Вогню.
Коли араби з поліції, призначені для винесення обох Патріархів з Благодатним Вогнем, увійшли всередину каплиці, за ними зачинили двері.
Як усім відомо, у каплиці два відділення: Притвор Ангела і сам Живоносний Гріб Господній – печера.
Всередину печери Гробу входить один лише православний грецький Патріарх, інші ж, з поліцією і вірменським Патріархом, залишаються у притворі ангела і чекають мовчки.
Двері каплиці зачинили, всі замовкли, і запанувала в усьому храмі Воскресіння Христового могильна тиша: всі богомольці мовчки чекають від Господа Благодатного Вогню.
Слід сказати і про приготування Гробу Господнього в Кувуклії: у Велику п'ятницю увечері вогні у всьому храмі й у каплиці гасяться під контролем поліції.
На середину ложа Живоносного Гробу ставиться лампада в підставці, наповнена оливою і з світильнею в поплавку, заправленою, але без вогню.
По краях ложа навколо прокладається стрічка і по всьому ложу розкладаються шматочки вати. Так приготована, після огляду поліції, Кувуклія замикається і запечатується. Запечатаний Гріб Господній покоїться до Великої суботи, коли Патріарх впускається в печеру ложа Спасителя для отримання Благодатного Вогню.
Ось Велика субота, Патріарха впустили у печеру Живоносного Гробу, і двері за ним зачинені. Тиша цілковита. В самій печері темно, і Патріарх один там у тиші молиться Спасителю... іноді хвилин десять, а іноді й довше. В моєму випадку довелося чекати хвилин 15... І раптом у темряві на ложі Живоносного Гробу розсипаються мов перлинки блакитно-яскраві, множачись, перетворюючись на синій вогонь, від якого займаються приготована вата, стрічка і лампада: все перетворюється на полум'я Благодатного Вогню.
Патріарх одразу ж запалює свої два пучки свічок і, вийшовши в притвор ангела, дає вірменському Патріархові запалити свої свічки, після чого обидва Патріархи подають в овальні віконечка Благодатний Вогонь богомольцям.
При появі Небесного Вогню, мов вибух грому, лунають вигуки радості і захвату по всьому великому простору храму Воскресіння Христового.
Потім гасять на ложі Гробу Господнього вогонь (він там не обпікає), забирають запалену лампаду і вату зі стрічкою.
Два араби-поліцейські на плечах виносять з Кувуклії блаженнійшого Патріарха, підтримуваного священнослужителями, і швидко несуть його у вівтар храму Воскресіння Христового.
А попереду Патріарха іде один священнослужитель з запаленою лампадою. Все це так швидко, що тільки дехто біля Кувуклії (каплиці) зміг запалити свої свічки. Я теж не встиг, але постарався приєднатися до натовпу народу і вслід за Патріархом пройшов у вівтар, де й запалив свій пучок свічок від Благодатного Вогню з рук самого Патріарха.
Схимник Никодим, зі святої гори Афон".
Витяг з листа грецького архимандрита о. Кіріакоса, охоронця Гробу Господнього у святому Єрусалимі, про з'явлення Благодатного Вогню: "...а що стосується Благодатного Вогню, то ні я, ні хто інший не має права бути у цей час з блаженнійшим Патріархом усередині печери Гробу Господнього, крім єпископа вірменського, і той допускається лише у притвор ангела.
Тільки один Патріарх Єрусалимський входить у внутрішню печеру, в якій знаходиться Живоносний Гріб Господній. Кілька століть тому вірменам вдалося одного разу оспорити право отримати Священний Вогонь у печері Гробу. Тоді православним зовсім не було доступу в храм Воскресіння Христового, і вони були змушені стояти у дворі. Минув якийсь час, – Патріарх і народ молились у дворі храму, – і Вогонь зійшов з колони, яка біля вхідних дверей. Вірмени ж нічого не дочекалися.
З тих пір нас уже більше не відтісняли від Живоносного Гробу. Ця колона і до цих пір стоїть надтріснута і почорніла.
(Архимандрит о. Кіріакос (підпис), охоронець Живоносного Гробу Господнього, Святий Єрусалим, 10.02.1960".
ЗАКОН БОЖИЙ
