Команда сайту розпочинає публікацію книги "Закон Божий" (прот. Серафим Слобідський) на нашому сайтів однойменний розділі Закон Божий.Хай Бог нам у цьому допоможе!
ПЕРЕДМОВА ДО УКРАЇНСЬКОГО ВИДАННЯ
Необхідність мати ґрунтовний посібник або інтернет-версію для вивчення Закону Божого диктується сучасними надзвичайними умовами:
- в українських школах Закон Божий не вивчається, за винятком незначної частини навчальних закладів, а всі природничі науки викладаються суто матеріалістично;
- більшість дітей і молоді перебуває під впливом сучасних засобів масової інформації, які часто несуть негативну інформацію і негативно впливають на моральний стан;
- діяльність тоталітарних сект, вплив східної містики ставлять дітей, молодь і сім'ю в скрутне становище;
- підручників Закону Божого практично немає;
- переважна більшість сімей живе поза впливом Церкви, оскільки богослужіння відвідує незначна частина дітей і молоді.
Все це накладає на батьків, на всіх вихователів дітей величезну від¬повідальність. Крім того, ніхто не знає, що буде завтра. Чи буде дозво¬лено державою вивчати дітям Закон Божий, чи ні? Існують населені пункти, де немає ні недільної школи, ні храму, ні священика. Вже ці об¬ставини не дозволяють обмежуватися простими (без будь-яких по¬яснень) розповідями дітям і молоді про події священної історії, як це ро¬билося раніше, коли школа не була відокремлена від Церкви.
У наш час необхідно уникати переказів Закону Божого в формі на¬ївної казки (як-то кажуть, "по-дитячому"), тому що дитина і зрозуміє його, як казку. Коли ж ця дитина стане дорослою, вона відчує розрив між положеннями Закону Божого і власним сприйняттям навколишньо¬го світу, як це ми і спостерігаємо в житті. У багатьох сучасних людей з вищою освітою нема ніяких знань із Закону Божого, тому невіруючі, а часто навіть і віруючі батьки не можуть задовольнити всіх запитів дитя¬чого розуму. У дітей, що зростають в сучасних умовах і розвиваються швидше, ніж раніше, нерідко виникають серйозні і болісні питання. Та¬кі питання, на які більшість дорослих неспроможні відповісти.
Усі ці обставини висувають першочергове завдання: дати в руки не тільки дітям у недільні школи, але й дорослим - викладачам, виховате¬лям і, в першу чергу, сім'ї, - школу Закону Божого. Для цього, як по¬казує практика, необхідно дати одну книгу, що містить усі основи хри¬стиянської віри і життя.
Через те, що багато хто з учнів, можливо, ніколи не візьме до рук Біблії, а буде задовольнятися лише посібником, то це вимагає від підруч¬ника Закону Божого абсолютної правильності в передачі Слова Божого. Не можна припуститися не тільки перекручування, але навіть найменшої неточності у викладанні Святого Письма.
Нам доводилося бачити багато підручників, особливо для молодших класів, що рясніли неточностями, а часом і помилками в передачі Слова Божого. Наведемо кілька прикладів, починаючи з дрібних.
У підручниках часто пишуть: "Мати Мойсея сплела з очерету ко¬шик"... У Біблії ж сказано: "узяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою"... (Вих. 2, 3). На перший погляд це здається "дріб'язком", але цей "дріб'язок" позначається далі вже й на великому.
Наприклад, у більшості підручників сказано, що Голіаф хулив ім'я Боже, тоді як у Слові Божому написано так: "Чи не филистимлянин я, а ви раби Саулові?.. Сьогодні я посоромлю полки ізраїльські, дайте ме¬ні людину, і ми будемо боротися вдвох... І говорили ізраїльтяни: бачи¬те цю людину, що виступає? Він виступає, щоб ганьбити Ізраїль"... (1 Цар. 17, 8, 10, 25). І сам Давид свідчить, коли говорить Голіафу: "Ти йдеш проти мене з мечем і списом і щитом, а я йду проти тебе в ім'я Гос¬пода Саваофа, Бога воїнств ізраїльських, які ти ганьбив" (1 Цар. 17, 45). Цілком зрозуміло і виразно сказано, що Голіаф ганьбив зовсім не Бога, а полки ізраїльські.
А є й помилки-перекручування, які ввели в оману багатьох людей. Візьмемо оповідання про потоп. У більшості підручників коротко сказа¬но, що дощ ішов сорок днів і сорок ночей і наповнив землю водою, по¬кривши усі високі гори.
У самій же Біблії сказано зовсім інакше: "...у цей день розверзлись усі джерела великої безодні, і вікна небесні відчинилися; і лився на зем¬лю дощ сорок днів і сорок ночей"... "Вода ж підсилювалася на землі сто п'ятдесят днів" (Бут. 7, 11-12; 24).
А в наступній главі говориться: "...і стала убувати вода після закін¬чення ста п'ятдесяти днів... у перший день десятого місяця показалися верхи гір" (Бут. 8, 3; 5).
З граничною ясністю Божественне Одкровення говорить, що потоп по¬силювався майже півроку, а зовсім не сорок днів. Потім вода стала убува¬ти, і лише на десятий місяць показалися верхівки гір. Отже, потоп тривав не менше року. Це особливо важливо й суттєво знати в наш раціоналі¬стичний час, адже і наукові геологічні дані це цілком підтверджують.
Укажемо ще на одну дуже важливу обставину. Підручники, за дуже рідкісним винятком, розповідають про дні творіння, як про наші звичай¬ні дні. Майже кожен підручник так і починається: "Бог створив світ за шість днів...", тобто, іншими словами, за тиждень. Але треба мати на увазі, що в наш час деякі слова, які є в Біблії, або вже не існують, або набули іншого змісту. Цими словами завжди оперують безбожники, але саме ці слова і є повним перекручуванням, від самого початку, Боже¬ственного Одкровення. Ці слова викликають у людини з нетвердою ві¬рою сумнів, і тоді все інше Писання починає нею відкидатися, визнава¬тися непотрібним плодом людської фантазії. Саме це і довелося пережи¬ти тому, хто пише ці рядки, з необхідності слухаючи антирелігійні лек¬ції у школі.
Питання про дні творіння ніяк не можна залишити без уваги. Його роз'яснення ми знаходимо у св. Василія Великого, у його книзі "Шести-день", у св. Іоана Дамаскина, а також у св. Іоана Золотоустого, у св. Климента Олександрійського, у св. Афанасія Великого, у блаж. Ав¬густина та в багатьох інших авторів - учених і богословів.
Наш день (доба) залежить від руху землі навколо сонця, а в перші три дні творіння не було ще й самого сонця, - значить, то не були наші дні. Якими були дні творіння - невідомо, тому що "у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день" (2 Пет. З, 8). Але одне можемо припустити, що ті дні не були короткими, про це говорить послідовність, поступовість творіння. І святі отці "сьомим днем" назива¬ють весь період від створення світу до наших днів, і триватиме він до кінця світу.
Або візьмімо інший приклад. Талановитий письменник Минцлов своєю книгою "Сни землі" також викликає болісні здивування і сумніви. Справа в тім, що Минцлов, описуючи суперечку студентів Петербурзької духовної академії, вустами студента Хрестовоздвиженського говорить:
- Не можна ж закривати очі на досягнення науки в дослідженні Біблії: вона на три чверті фальсифікація жерців!
- А наприклад?
- Наприклад, хоча б історія виходу євреїв з Єгипту. Біблія розпо¬відає, що вони самі пішли звідти, що військо єгиптян загинуло разом з фараоном Мернефтою у Червоному морі, а недавно в Єгипті знайшли гробницю цього самого фараона, і з написів на ній видно, що він і не ду¬мав гинути ніде, а помер у себе вдома...
Ми не маємо наміру сперечатися з Минцловим, що фараон Мернеф-та є саме той фараон, за якого євреї вийшли з Єгипту, тому що це спра¬ва істориків, тим більше, що в Біблії не зазначене ім'я фараона. Ми ли¬ше хочемо сказати, що в цьому питанні Минцлов виявився зовсім необізнаним, але, незважаючи на це, він, не замислюючись, сміливо ки¬дає "отруту" сумніву в правдивості Слова Божого.
У Священному Писанні немає згадки про загибель самого фараона. У книзі "Вихід", у якій вміщено історичний опис переходу ізраїльтян че¬рез Червоне море, у главі 14 читаємо:
"23. Погналися єгиптяни, й увійшли за ними (ізраїльтянами - авт.) у середину моря всі коні фараона, колісниці його і вершники його.
24. І в ранкову сторожу поглянув Господь на стан єгиптян зі стовпа вогненного і хмарного і привів у замішання стан єгиптян;
25. і відібрав колеса в колісниць їхніх, так що вони насилу волокли їх. І сказали єгиптяни: побіжимо від ізраїльтян, тому що Господь побо¬рює за них проти єгиптян.
26. І сказав Господь Мойсееві: простягни руку твою на море, і нехай повернуться води на єгиптян, на колісниці їхні та на вершників їхніх.
27. І простягнув Мойсей руку свою на море, і на ранок вода повер¬нулася на своє місце; а єгиптяни бігли назустріч воді. Так потопив Гос¬подь єгиптян посеред моря.
28. І вода повернулася і покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них".
Як бачимо, в наведеному тексті про самого фараона, що він загинув, не згадується. Але в той же час цілком ясно сказано, що загинуло все війсь¬ко фараонове; при цьому Мойсей уточнює, що вода "покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море".
Також і в інших місцях Біблії, де згадується про цю подію, не гово¬риться про загибель самого фараона.
Тільки в 135-му хвалебному псалмі, в якому прославляється всемо¬гутність Божа, говориться: "і потопив фараона і військо його в морі, бо повіки милість Його" (стих 15).
Але тут нема історичного опису події. Це є псалом-гімн, у якому го¬вориться про утеплення самого фараона в морі образно, символічно, як про остаточне повалення сили і влади його над ізраїльським народом..
Для ізраїльтян фараон загинув, "потонув".
Так само символічно показана й у попередніх стихах цього псалма сила Божа, коли говориться, що Господь вивів Ізраїля "рукою кріпкою і силою могутньою, бо повіки милість Його" (Пс. 135, 12).
Так само образно співає Церква про загибель фараона в морі. Подіб¬но до того, як вона у воскресні дні оспівує переможну силу Христову: "врата бо мідні розтрощив Ти, і кайдани залізні сокрушив Ти"... (Глас 2-й, стихири на "Господи, взиваю..."). Ніхто не стане розуміти ці слова в буквальному значенні, тому що кожному відомо, що у світі духовному, небесному нема ні міді, ні заліза, але всім зрозуміло, що ці слова є сим¬вол, образ.
В історичному ж описі, в книзі "Вихід", сам фараон не потонув.
Отже, ми, християни, віримо і знаємо, що "усе Писання богонатхнен-не" і є непорушна істина.
Часто безбожники, користуючись недостатнім знанням віруючими Слова Божого, сміливо починають висміювати те, про що у Священному Писанні взагалі нічого не сказано. Так, вони люблять стверджувати, ні¬бито в Біблії говориться, що земля стоїть на чотирьох китах, що Бог лю¬дину зліпив із глини тощо. Тому, якщо безбожники будуть намагатися спростовувати істину Божу нібито від імені науки, то нехай кожен з нас спочатку ретельно перевірить: чи знає цей безбожник те, про що він го¬ворить, і те, що він спростовує. Цілком зрозуміло, що, чи знайдено гроб¬ницю фараона, при якому євреї вийшли з Єгипту, чи ні, це ніскільки не спростовує істини Слова Божого.
На превеликий жаль, у переказах Священного Писання є багато не¬точностей. Ці неточності, здебільшого, і є тими "каменями спотикання", які для неутверджених відіграють визначальну роль.
При складанні цього підручника ми намагалися, за допомогою Бо¬жою, усунути всі ці "камені спотикання" і передати, наскільки можливо, точніше слова Божественного Одкровення.
Наш час вимагає особливої уваги і дбайливості у викладанні Слова Божого. У сучасних умовах необхідно доводити буття Боже, доводити істинність Закону Божого, доводити пріоритет духовно-моральних основ життя людини. Необхідно навчити віруючих давати відповідь тим, хто запитує, згідно з вказівкою апостола Петра: "Будьте завжди готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь з лагід¬ністю і благоговінням" (1 Пет. З, 15). Особливо необхідно в наш час да¬вати гідну відповідь на лукаві запитання безбожного світу, що веде на¬ступ на істину Божу, нібито в ім'я науки. Але саме в цьому безбожники і зазнають постійної поразки. Тому що справжня наука не тільки не про-тирічить, але, навпаки, безсумнівно підтверджує істину Божу.
У наші дні необхідно, щоб у викладанні Закону Божого мали місце елементи апологетики (захисту віри), що раніше, за усталеного і твердо¬го способу життя, не було потрібно.
Оповідання з Закону Божого варто підтверджувати прикладами з житій святих та прикладами з повсякденного життя, щоб дитина зрозу¬міла і засвоїла, що Закон Божий - не теорія, не вчення, а саме життя.
Нехай допоможе нам Господь полегшити виховання дітей і молодого покоління у вічній істині, правді й любові Божій. І якщо ця скромна праця принесе хоча б невелику користь душі християнській, то для нас це буде великою радістю.
Нехай подасть нам у цьому милість Свою Господь Бог і нехай обері¬гає Він нас силою Чесного і Животворчого Хреста Свого від усякого зла.
При укладанні цієї книги ми користувалися такими працями:
1) "Перша книга Закону Божого", складена групою московських за¬коновчителів і перевидана за редакцією прот. Л. Колчева; 2) "Настано¬ви в Законі Божому" прот. А. Темномирова; 3) "Закон Божий" прот. М. Чельцова; 4) "Коротка Священна історія" архим. Нафанаїла; 5) "Наставляння в Законі Божому" архиєп. Агафодора; 6) "Священна історія Старого і Нового Завіту" прот. Д. Соколова; 7) "Священна Історія Старого і Нового Завіту" свящ. М. Смирнова; 8) "Історія зем¬ного життя Спасителя" А. Матвєєвої; 9) "Історія християнської право¬славної Церкви" прот. П. Смирнова; 10) "Керівництво до вивчення пра¬вославної християнської віри" прот. П. Мазанова; 11) "Право¬славно-християнський катехизис" архим. Аверкія; 12) "Досвід христи¬янського православного катехизису" митр. Антонія; 13) "Короткий пра¬вославний катехизис" видання Російської школи при церкві Скорботної ікони Божої Матері, Париж; 14) "Навчання про православне богослу¬жіння" прот. Н. Перехвальського; 15) "Коротке навчання про богослу¬жіння православної Церкви" прот. А. Рудакова; 16) "Навчання про православне богослужіння" прот. В. Михайловського; 17) "Збірник повчань" прот. Л. Колчева; 18) "У царському саду" Т. Шоре; 19) "Ві¬рогідність Біблійних чудес" А. Гука; 20) "Чи жив Ісус Христос?" прот. Г. Шорця; 21) "Наука про людину" проф. В. Несмілова;
22) "Конспекти до вивчення Біблії Старого Завіту" архиєп. Віталія;
23) "Уроки і приклади християнської віри" прот. Г. Дяченка та ін. Де¬які джерела зазначені в самому тексті підручника.
Упорядковано редакцією за книгою протоієрея Серафима Слобідського, 1966 р.
