Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?
    Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон,…
  • Анонс: православний табір-рафтінг "Соколині гори 2018"
    Здійсни подорож унікальним маршрутом і відкрий красу Рівненщини,…
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Популярне
  • Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?
    Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон,…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Липень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Липень 2018 (1)
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)
    Квітень 2018 (2)
    Лютий 2018 (3)
    Січень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?

    Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон, який називається "Чинопослідування по відході душі від тіла". Якщо людина померла і вдома її тіла немає, то в день її смерті теж читають чинопослідування. Канон починають читати з прохання: "Молитвами святих отців наших, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь". Далі читаються початкові молитви ("Трисвяте" по "Отче наш"), - і все решта по порядку. Канон розділений на вісім пісень. Перед тропарями пісні читається стих (приспів) "Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї) ім'я померлого". Чинопослідування читають за одного померлого, тому не слід згадувати імена інших померлих.

    В кінці чинопослідування знаходиться особливе молитовне звернення до Бога зі згадуванням імені покійного: "Пом'яни, Господи Боже наш, у вірі і надї на життя вічне, представленого раба Твого, брата нашого (ім'я)..." Після цієї молитви читають "Вічна пам'ять рабу Твоєму (ім'я), Господи". Чинопослідування читається від особи померлого з тією метою, щоб милосердя Боже, за нашою молитвою про померлого, полегшило гіркоту розлуки душі і тіла. Ось молитовні прохання з цього канону: "Відкрию уста мої, Спасе, навчи мене молитися, Милосердний, за нині представленого, щоб упокоїтися душі його, Владико" (Пісня 1). "Єдино Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його" (із початкового тропаря). Потім протягом трьох днів над померлим читають Псалтир. Псалтир починають читати так як і Канон, а після молитви до Святої Тройці читають псалми. Псалтир поділено на двадцять великих частин (кафізм), перед кожною кафізмою повторюється: "Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу; прийдіть, поклонімось до Христа, Царя нашого, Бога; прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого..."

    Псалтир читається безперервно, вдень і вночі над тілом християнина, весь той час, поки померлий не буде похований. Оскільки у перші три дні у рідних багато роботи над організацією похорону, то звершувати читання Псалтиря за покійником може кожен благочестивий мирянин. Не без причини і не без мети Церква з давнього часу встановила читання над померлим Псалтиря, а не якоїсь іншої книги Святого Писання. Псалтир відтворює багатообразні почуття нашої душі. Вона співчуває і нашій радості, і нашій скорботі, дає багато втіхи у наші скорботні серця. Ця книга така, що кожен, хто молиться і читає її, може промовляти слова її, як свої власні. Тому, коли чуєш над гробом християнина монотонний голос читання читця, уявляєш, що молитва богонатхненного царя-пророка Давида немовби промовляються замовклими устами самого померлого. Він наче сам із гробу молить милосердя Боже про своє помилування.

    Про смерть померлого треба якнайшвидше сповістити місцевого священика, який може відслужити: "Чинопослідування по відходу душі від тіла" і благословити читання Псалтиря. Священика також завчасно сповіщають про час похорону.

    Винесення тіла. За вченням Православної Церкви душа людини на третій день після смерті проходить страшні митарства, тоді як тіло її лежить бездиханне і мертве. В цей час душа померлого має велику потребу в допомозі Церкви. Щоб полегшити перехід душі до іншого життя, над гробом православного християнина читається канон і Псалтир, а в церкві звершується чин похорону.

    За годину чи півтори до винесення гробу з будинку (зазвичай на третій день після смерті), над тілом померлого ще раз читається "Чинопослідування по відходу душі від тіла", і священик служить літію за померлого.

    Домовину виносять з будинку обличчям померлого до виходу. При виносі тіла хор співає пісню на честь Святої Трійці: "Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас" на знак того, що померлий за життя сповідував Живоначальну Трійцю і тепер переходить у царство безтілесних духів, що оточують Престол Вседержителя і безперестанно співають Йому трисвяту пісню.

    На подвір'ї біля тіла померлого священик читає Євангеліє і дає його цілувати рідним померлого. Похоронна процесія іде до Церкви таким порядком: люди з (Євангелієм) хрестом, з хоругвами, священик і хор, ті, які несуть тіло померлого, а потім люди, що прийшли на похорон.

    У храмі домовину з тілом померлого кладуть посередині обличчям до вівтаря і з чотирьох сторін домовини запалюють свічки на Світильниках. Служба похорону складається із піснеспівів, в яких коротко зображується все життя людини. За порушення заповіді вона знову повертається в землю, з якої взята: "Сам один єси безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні, з землі створені і в ту ж землю повернемось, бо так повелів Ти, мій Сотворителю і сказав мені: "земля єси і в землю повернешся". Туди ж і ми, всі люди підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: алилуя, алилуя, алилуя".

    Незважаючи на безліч гріхів, людина не перестає бути образом слави Божої і тому свята Церква молить Владику і Господа за Його невимовною милістю простити померлому гріхи і удостоїти його Царству Небесного. "Зі святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ні зітхання, а життя безконечне". Щоб не залишити в скорботному серці місця для смутку, журби і сумнівів, які можуть творінь Божих (людини), святий апостол Павло підносить свій обнадійливий голос, переносить наші думки за межі могили і розкриває перед нами дивовижні таємниці майбутнього славного перетворення людського тіла: "Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають. Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним. Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, які живемо, і залишимося до пришестя Господнього не попередимо померлих, тому що Сам Господь в час сповіщення, при голосі Архангела і труби Божої зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; потім ми, що лишились живими, разом із ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря, і так завжди з Господом будемо" (1 Сол. 4:13-17).

    Нарешті Сам Ісус Христос, устами священика втішає і обнадіює нас, проливає відраду і радість у серце, розбите горем і смутком - читається заупокійне Євангеліє від Іоана: "Поправді, поправді кажу вам, наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть" (Ів. 5;24-30). Після прочитання Апостола і Євангелія священик читає прощенну молитву. Цією молитвою благається Господа про прощення від гріхів, які, можливо, були у померлого і померлий з миром відходить у загробний світ. Текст цієї молитви, за звичаєм, тут же кладеться в праву руку померлого його рідними. Останнє цілування і прощання з померлим звершується при співі зворушливих стихир (молитов): "Прийдіть, віддаймо останнє цілування спочилому, браття, дякуючи Богові.." Рідні і знайомі померлого домовину з тілом обходять, просять з поклоном прощення за невільні образи і в останнє цілують померлого (вінчик на його голові, ікону або хрест на грудях). При виносі домовини з тілом із храму співається ангельська пісня "Трисвяте".

    Померлого в могилу кладуть обличчям на схід за тим же звичаєм, за яким будують храми вівтарем на схід, - в очікуванні приходу світанку вічності, або другого приходу Христового і на знак того, що померлий іде від заходу життя до сходу вічності.

    При опусканні домовини з тілом у могилу знову співають "Трисвяте". Люди, що проводять померлого в останню дорогу, перед закриттям могили вкидають по грудці землі на знак покори Божому присуду "Земля єси і в землю повернешся" (Бут.319). Хрест як символ спасіння підноситься над могилою кожного християнина. Померлий вірив у Розп'ятого на Хресті і спочиває сном смерті під тінню Хреста.

    Під час похорону існує ще один звичай - закривати в домі дзеркала матерією. Це роблять з почуття благочестя, щоб ніщо не розсіювало скорботи і суму за гріхи перед Богом.


    За матеріалами книги ієрея Василія Клим'юка «У Бога всі живі»
    Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com