
Молитва розрішальна (похоронна)
Господь наш, Ісус Христос, Який з Божественної Своєї благодаті, дару і влади надав святим Своїм ученикам і апостолам владу прощати і відпускати гріхи людські, сказав їм: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться, і що зв’яжете чи розв’яжете на землі, буде зв’язане чи розв’язане на небесах».
Від них і нам наданою наступництвом владою нехай подасть через мене, смиренного, прощення і цьому духовному чаду (ім’я) в усьому, в чому він (вона), як людина, згрішив (ла) перед Богом — чи то словом, чи ділом, чи думкою, чи всією своєю істотою, вільно й невільно, свідомо й несвідомо; і коли знаходився (лася) під клятвою чи відлученням архиєрейським або ієрейським; або коли накликав (ла) на себе прокляття батька свого чи матері своєї, або під своє прокляття підпав (ла), чи клятву порушив (ла), або іншим якими гріхами, як людина, був (ла) зв’язаний (на), але в них від щирого серця розкаявся (лася), і всі ті гріхи та провини нехай відпустить йому (їй). А коли що з немочі людської забув (ла), то й те усе хай простить йому (їй) ради чоловіколюбства Свого, молитвами Пресвятої і Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, святих славних і всехвальних апостолів і всіх святих.
Інформація розміщена на правах реклами