Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Популярне
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Листопад 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Листопад 2017 (5)
    Жовтень 2017 (2)
    Вересень 2017 (1)
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Запитай у річки

    Спонсор статті: kapitan.ua/ - човни, мотори, відпочинок на воді, туризм, зимовий відпочинок

    Запитай у річкиНа вечірньому небі з'явилися перші зорі. Потріскував під ногами морозець. Здалеку чулись гамір і дитячий сміх.
    Та в Данилковій родині сумно. Молодший братик Миколка захворів напередодні Різдва. З кожною дниною хлопчику гіршало. Тато поїхав до міста шукати лікаря - може, хтось усе-таки зарадить синові. Мама вже добу не відходить від ліжечка малого.
    ... І Данилкове серце стискається від жалю: він не знає, як допомогти братикові, як розрадити батьків.
    Хлопчик вийшов надвір, сів на краєчку засніжених сходів і гірко заплакав. Він не знав, що поруч є Божий Ангел, який прилетів на поміч...
    Раптом почулося:
    - Припини плакати! Не треба сліз!
    - Хто це?
    - Той, що у тебе під ногами.
    Хлопчик здивовано глянув під ноги.
    - Сніг?
    - Так. Хочу сказати, що сльози твої дуже гарячі. Вони нещадно розтоплюють мої сніжинки.
    - Вибач, я не хотів зробити тобі боляче, - мовив Данилко.
    Сніг злагіднів:
    - Розумію. Витри сльози! Знаю їхню причину. Ну, спробую допомогти! - і, недовго думаючи, взявсь одразу скликати снігові замети. - Зберіться разом! Віддайте частину своєї прохолоди, аби знищити Миколчину гарячку!
    Данилко здивовано спостерігав.
    - Вибач, - засмучено мовив Сніг, - наша прохолода не може зарадити твоєму братикові. Та не втрачай надії, а всіх, кого стрінеш, клич на допомогу!
    - Дякую, - схлипнув Данилко і, витираючи сльози, пішов навмання. Його Ангел-Охоронитель рушив за ним.
    Починалася хуртовина. Сильний Вітер зірвав Данилкові шапку.
    - Віддай! - крикнув хлопчик.
    - Це я бешкетую! - реготав зимовий пустун. - Зараз як закину шапку на отой дах! Тоді всі переконаються, який я вправний і сильний.
    А мені байдуже! - махнув рукою Данилко. - Неси шапку куди-хоч. Я лиш одне буду в тебе просити: позич своєї сили моєму братикові! Ти такий дужий, а він навіть з ліжечка піднятися не може, тіло ослабло від хвороби.
    Ой, лишенько! А я знайшов час для жартів! Вибач, -зніяковілий Вітер віддав хлопчикові шапку. - На превеликий жаль, не маю такої влади - віддати свою силу. Якби міг - радо допоміг би... Мені час летіти далі. Не занепадай духом! Не втрачай віри!
    Хлопчик попрощався з Вітром. Хуртовина вщухла, вечірнє небо вияснилося, в ньому рясно сяяли зорі. Данилко звів очі до неба:
    - А ви, Зорі, допоможете?! Вас так багато! Якби кожна дала хоч краплю свого світла, то Миколчині оченята зразу проясніли б, а тіло наповнилося здоров'ям.
    - Ми не можемо віддати світло, не в силі зарадити Миколці. Вибач! - заблимали-зашепотіли Зірки.
    Хлопчик тяжко зітхнув. Куди йти, кого ще просити? А Божий Ангел тихенько прошепотів: "Не там шукаєш допомоги, не там..."
    Данилко незчувся, як підійшов до річки.
    - Чому не біжиш за поміччю до Господа? - почулося.
    - А ти хто? - озирнувся хлопчик.
    - Протікаю у твоєму селі, а ти й досі не помітив мене?
    - Річка? Можеш мені зарадити?
    - Де твоя віра у Боже милосердя? Чому просиш допомогти всіх, окрім Ісуса?
    - Я справді вже втратив надію, що братик одужає. Мені так важко! А батьки - вони зовсім змучилися від гризоти...
    - Бог бачить твоє добре серце, - шуміла вода крізь товщу льоду. - Він чекає, коли ти прийдеш до Нього. Хто стукає, тому відчиняють. Хто просить - отримає. Віриш у це?
    Вірю, Річко! Порадь, що зробити, аби допомогти Миколці.
    - Знаєш, яке завтра свято?
    - Водохреще! - радісно вигукнув Данилко. -Це улюблене Миколчине свято! Йому найбільше подобалось у цей день бути біля священика, коли освячували воду в ріці.
    - Отож, завтра, в улюблене Миколчине свято, принеси братикові свяченої води. Нехай він зробить знак хреста і ковтне її, мов цілющі ліки, - тоді й одужає.
    Усміхнувся Божий Ангел: "Слушну раду даєш, Річко!" А зраділий хлопчик побіг до хати.
    Сповнений віри, хлопчик чимдуж поспішав додому.
    А вранці рушив Данилко з татом до церкви та приніс з богослужіння води освяченої.
    ...На святе Водохреще Миколка одужав, очка проясніли, гарячка покинула його. Братики раділи святу, весело щебетали, співали Господніх пісень, а щасливі батьки дякували Богові за явлену милість.

    Наталя Сиротич


    Більше оповідань та віршів у ЗИМОВІЙ КНИЖЦІ.
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com