Дня 12 лютого святкуємо пам'ять трьох великих і дуже значних ієрархів, учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: св. Василія Великого, св. Григорія Богослова, св. Іоана Золотоустого. В нашому народі цей празник знаний як "Трьох Святих". Вони передали нам чисту віру Нікейського собору, вони пояснили нам догмати про Св. Трійцю, Христове Божество та Пресв. Євхаристію.
Пам'ять - 12 лютого (за новим стилем).

Перша вселенська батьківська субота буває в М’ясопустний тиждень. Цю суботу Церква присвячує поминанню всіх покійних від Адама і до наших днів. Заупокійна служба в цей день називається так: “Пам’ять всіх від віку спочилих православних християн, отців і братів наших”. У синаксарії (збірнику відомостей про свято) на цей день написано “Святі отці узаконили чинити спомин всіх померлих з такої причини. Багато хто досить часто помирає неприродньою смертю, наприклад, під час подорожей в морі, в непрохідних горах, в ущелинах і безоднях; трапляється, гинуть від голоду, в пожежах, на війнах, замерзають.

Стій! Не вбивай!-
Це ж дитя твоє,
Це частинка тебе-
Не вбивай себе.

Згідно визначення православної еклезіології, Церква Христова – Божественна інституція, в якій звершується спасіння і обоження людини [3, с. 188]. Вона є справою Боговтілення Христового. Як Боголюдська єдність, Церква, належить до Божественного світу, вона є в Бозі, але саме тому, вона існує і в світі, в людській історії, в житті конкретного суспільства [1, с. 238].

В неділю, 11 січня, до Луцька завітали представники Львівського братства «Нев’янучий цвіт». Зустрічали гостей на автостанції пізно ввечері, а вже зранку наступного дня обидва братства, Львівське та Луцьке, взяли участь у Літургії в Жидичинському чоловічому монастирі. Після Літургії гості вітали присутніх з Різдвом Христовим та співали колядки.

Якась жінка у старому вбранні увійшла до продуктової крамниці. Наблизилася до господаря і стиха спитала, чи може взяти трохи їжі на виплату. Пояснювала йому, що чоловік важко хворий і не може працювати, а їхні четверо дітей голодні.
Чоловік буркнув, гублячи терпіння, і сказав їй іти геть.
Жінка далі благала його:
- Прошу вас, я скоро принесу гроші!

Часто, йдучи галасливим містом, можна помітити, як увесь світ кудись біжить, суєтиться. А деколи здається, що він взагалі збожеволів. Ми усі прагнемо все встигнути, все що тільки можливо заробити, комусь щось довести і нічого не пропустити. У підсумку маса незадоволення, нарікання і роздратування. І що найбільш прикро, цей шалений плин часто захоплює людину віруючу.

Про що б людина не говорила і як би не «проштовхувала» свою тему, його почують і оцінять лише тоді, коли він живе тим, про що йде мова, коли він весь «в темі». Саме тому я вимушений завчасно признатися, що ніколи не любив і, відповідно, будучи «не в темі», нічого не скажу про любов зі свого досвіду. Все, що я тут пишу, — лише роздуми.
Те, що я не любив, мені стало зрозуміло, коли, переступивши поріг храму, я почув про Того, Хто не міг не любити навіть тоді, коли Його розпинали на Хресті. Я не один такий. Ось вже дві тисячі років це повторюється з кожним з нас: Він не міг не любити, а я не можу полюбити. Іншими словами, мені дуже важко ступити на вузьку дорогу усвідомленої, розумної любові, де вчинку передує думка, а джерелом думки є любов.

Індійська йога відома на Заході вже багато десятиліть, а в Америці вона дала початок особливо багатьом культам, а також популярній формі фізичної терапії, цілі якої імовірно далекі від релігії. Майже двадцять років тому французький чернець-бенедиктинець написав про свій досвід перетворення йоги в "християнське" учення; наступні описи узяті з його книги. Індійська йога — учення, що рекомендує досить аскетичний, підлеглий дисципліні спосіб життя, — полягає в управлінні диханням і в певних фізичних позах, які приводять до стану розслаблення, сприяючого медитації, при якій зазвичай застосовується мантра, або священний вислів, який допомагає зосередитися. Суть йоги не в самій дисципліні, а в медитації, яка є її метою.

Торік, в передріздвяному випуску однієї вельми шанованої газети помістили просвітницький матеріал про ворожіння, гороскопи, ворожбу і інші окультні послуги, а на наступній смузі виявилася статейка з доступним викладом техніки ворожіння для всіх бажаючих. Як там було сказано, «якщо хочете взнати своє майбутнє — не відкладайте! Святки для цього самий відповідний час.»

Один римський сотник просив Господа нашого Iсуса Христа про зцiлення свого слуги. Господь сказав йому: "Я прийду i зцiлю його" (Мф. 8, 7). Але сотник припав до нiг Христових i сказав: "Господи! Я недостойний, щоб Ти увiйшов пiд покрiвлю мою, але промов тiльки слово, i видужає слуга мiй" (Мф. 8, 8). Уже одне це свiдчить, що сотник, будучи язичником, твердо вiрив у Божественну всемогутнiсть Iсуса Христа, в той час як i кращi з юдеїв не вiрили в Нього. Тому Господь, почувши такi слова сотника-язичника, звернувся до людей, що йшли за Ним i сказав: "I в Iзраїлi не знайшов Я такої вiри" (Мф. 8, 10).