Ще донедавна заборонена у радянських вишах і творчих майстернях іконографія зараз залучає у свою орбіту все більше талановитих митців. Працюючи в різних техніках, вони створюють справжні шедеври сакрального мистецтва, гідні своїх великих попередників. Ось і представлені на виставці ікони "Ісус у гробі", "Ангел, який виконує", "Ангел, який сповіщає", "Мудреці", "Свята Катерина", "Свята Параскевія", "Люди і маски" та інші притягують до себе особливим магнетизмом і примушують подовгу споглядати світлі лики, очищують душу і помисли.

Що таке слово? Невже всі слова, які я виголошую за день, відносяться до того самого Слова, виходять з одного джерела? Із слів складаються мови — національні, професійні, мова вулиці, офісу, школи, університету. Є і гламурна мова — система слів, акцентів, інтонацій, які використовуються для того, щоб говорити про моду. Я працюю редактором глянцевого журналу, тому переглядаю сотні глянсових сторінок. І чим більше я читаю журналів, тим частіше помічаю, якою дивною, ні на що не схожою мовою говорять редактори і автори статей.

Останнім часом питання стигматів дуже часто використовують як аргумент проти Православної віри.
В християнстві існує два види віросповідної містики: ісихазм у Православ’ї і стигматизм – у Католицизмі. В чому ж полягає духовна прірва між Сходом і Заходом, і чим визначаються ці види віросповідної містики?

Православ'я — монахолюбива релігія. Ченці оточені ореолом таємничості, пошани і преклонення. Але що відбувається усередині цього ореолу? У чому полягає подвиг ченців? Як вони будують стосунки з іншими людьми? Чи дивляться вони телевізор? Про це і багато чого іншого ми розпитали в ігумена Лонгина. Як правило, послідовники романтизму погано розуміли духовну суть чернецтва. Воно сприймалося ними трагічно, і йому протиставлялася повне яскравих фарб і пригод життя. А відхід в монастир — це була свого роду смерть людських надій, в кращому разі оточено ореолом загадковості і суму.

Я прийшов в Церкву дорослим, маючи сім'ю, роботу і важкий вантаж вчинків, які людині вже неможливо виправити. Не дивлячись на це, Господь був милостивий, і на той час моя кар'єра увінчалася керівною посадою у сфері маркетингу. Оскільки робота накладає відбиток на спосіб нашого мислення, я, займаючись щодня розвитком торгівельних марок своїх клієнтів і будівництвом своєї скромної організації, природно, проводив певні паралелі і в сприйнятті Церкви як якоїсь громадської організації.

Малий зарас вдома, їх відпустили до п'ятниці. В п'ятницю Юрочка приїде в лікарню на аналізи.
Останній блок відкапали успішно, відчував себе хлопчик чудово. Коли ми бачилися востаннє, Юрчик дуже діловито гриз морквину і абсолютно не хотів реагувати на фотоапарат. Всі наші спроби привернути увагу не увінчалися успіхом, хоча фото вийшли миле – спасибі Насті.

Сьогоднi в Євангелiї розповiдається про вигнання бiсiв iз двох бiснуватих людей, якi вийшли iз гробових печер Гергесинського краю. Вони були настiльки лютi, що нiхто не насмiлювався проходити тим шляхом, де вони знаходились.

Так хочеться бути дорослим... А як стати дорослим? Як бути дорослим? Так багато запитань, так мало правильних відповідей, зрозумілих у юності й молодості. Якщо мрієш про міцну дружбу і справжнє кохання, хочеш зрозуміти, що відбувається у твоєму житті, та як повинно це бути, – приходь! Щопонеділка збирається Православне молодіжне братство. Спілкування, співи, журналістика, театр-вертеп на Різдво, врешті, просто чаювання – було, є і буде. Хочемо слухати тебе і твоїх друзів, подорожувати і просто жити. Приходь, буде цікаво!
Зустрічі братсва відбуваються щовівторка в Львівській православній богословській академії (вул. Лисенка, 43) о 18:30.

У інституті раку немає холоксана (препарату для хімії). Буде не раніше вересня, а дітям він потрібний вже зараз. 20 липня Ання повинна розпочати чергову хіміотерапію, яку батьки повинні сплатити самі. Це приблизно 4000 грн. В сім'ї таких грошей немає, тому звертаємося до вас, дорогі відвідувачі сайту. Можливо ви зможете купити ліки або перерахувати гроші, щоб покрити хоч би частину витрат. Будемо вдячні за будь-яку допомогу.

Наш візантійсько-український обряд це прецінна спадщина і скарб Православної Церкви й нашого народу. Він відзначається сивою давниною, глибоким змістом, великою містикою і символікою та величавими богослужбовими церемоніями. Його творили найкращі сини Східної Церкви різних країн, часів і народів. Він освячений молитвами і кров'ю мучеників. Найкращим виявом і нерозлучною частиною нашого обряду є літургійний рік.
Новий церковний рік - 14 вересня (нов. ст.).

Церква не має звичаю святкувати день народження Святих Божих для землі. Їхній день народження для неба - день їхньої смерті. Винятком служать двоє найбільших святих для Церкви: Діва Марія і св. Іоан Христитель. Ми святкуємо не тільки небесне, а й їхнє земне народження. Одне з великих свят, що стоїть на початку церковного року є Різдво Пречистої Діви. Як це видно зі слів тропаря празника, то він особливо радісний і важливий. Він радісний, бо це день народин Божої Матері, Владичиці неба і землі.
Святкування - 21 вересня (новий стиль).