Слово про гламур

Що таке слово? Невже всі слова, які я виголошую за день, відносяться до того самого Слова, виходять з одного джерела? Із слів складаються мови — національні, професійні, мова вулиці, офісу, школи, університету. Є і гламурна мова — система слів, акцентів, інтонацій, які використовуються для того, щоб говорити про моду. Я працюю редактором глянцевого журналу, тому переглядаю сотні глянсових сторінок. І чим більше я читаю журналів, тим частіше помічаю, якою дивною, ні на що не схожою мовою говорять редактори і автори статей.

Здається, що у кожної журналістки, яка «оглядає» модний бізнес, є маленька рожева валізка з відділеннями, в яких акуратно розкладені слова. Ціла каса слів: діставай їх, складай докупи, отримуй результат. У окремій кишеньці — стійкі поєднання, прислів'я і приказки, які можна при нагоді переробити. У іншому — каламбури. Допустимо, готується новий синьо-червоно-білий номер, присвячений Англії. Що буде написане на обкладинці? Англія = Великобританія = Велика Британія. Звичайно, Велика Британія! Поруч має бути написане яке-небудь незвичайне слово, що називається «З претензією і смаком». Наприклад — «англоманія». Майже всі заголовки — це щось переінакшене, інколи дотепно, інколи не дуже. Зазвичай з двох слів: «Дружба народів», «Сіль землі», «Вихід в світ», «Цілком таємно», «Бунт кольорових».

Для того, щоб писати «гламурно», потрібно бути людиною тонкою і розумною. Потрібно точно вгадувати, чого від тебе чекає твоя дорога, заможна, трохи розбещена, «від кутюр» одягнена публіка. Вона не пробачить, якщо ти будеш розумніший за неї, або дуже відвертим, або захочеш поговорити про що-небудь «по душах». У глянсовому журналі розмова пурхає легко, як колібрі. Потрібно уміти базікати про що завгодно і бути в курсі всього. Сьогодні ти любиш Британію, носиш, читаєш, п'єш, і дивишся лише англійське. Твоя улюблена тема — принц Гарі, нові закони про домашніх тварин, породисті коні, і в кімнаті у тебе висить британський прапор. Але завтра, вже завтра зміниться мода — і ти любитимеш рідні простори і куполи церков.

Все це відбивається і в мові глянцю. Він короткий і ємкий, як гасло, він переконує і захоплює, він вчить бути VIP. У нім немає душі. Він не для цього. Дотепні, забезпечені люди пишуть про модні покази, про театр, один про одного, про те, де краще відпочивати. Дотепним освіченим людям взагалі подобається ділитися своїми думками по будь-якому приводу, тим більше, якщо їм за це платять.

Я читаю короткі, необтяжливі статті, розглядаю красиві, дуже красиві фотографії — і відчуваю себе в безпеці: моїм очам пропонують лише кращі товари, вони коштують тисячі доларів, фунтів і євро, вони прекрасні. Мені розповідають про якихось людей, які змогли заробити ці тисячі, і тепер їх життя складається з першокласних речей і таких же першокласних можливостей. Зі мною розмовляють про виставку мистецтва в Нью-Йорку, про те, що фотограф Нік Найт відкрив в Інтернеті новий сайт, про коктейлі і варення з фейхоа. Спочатку це цікаво, потім злегка дратує, потім настає втома і порожнеча. Я все вже чула. «Будь собою» — це з реклами косметологічної клініки, «Керуй мрією» — девіз компанії «Тойота», «Свобода без кордонів» — ще звідкись. Любов, свобода, істина, насолода — всі слова дуже міцно прив'язані до марок туалетної води, годинника і сумок, і від цього стає якось гидко на душі. Хочеться відкрити журнал на тій сторінці, з якою посміхається головний редактор, і сказати щось на кшталт: «Досить, леді! Ви вже виголосили стільки слів — і все даремно. Ви і самі не вірите в те, що говорите. Невже всі ці капелюхи, фарфор, взуття з рептилій — це і є ваше життя? Ви виглядаєте на всі сто, це вірно, але цього мало! Ви міняєте свої образи як рукавички, ви розфарбовуєте себе так, як підказують кращі стилісти з відділу моди. Ви, напевно, давно вже втратили себе в цьому калейдоскопі. Ви вдаєте, що все знаєте, про все читали і умієте міркувати — але чому тоді я відчуваю таку порожнечу? Ви — експерт номер один, але чому я не взнаю від вас нічого такого, про що варто було б подумати, коли видається вільний час? Скажіть, чому мені так важко з вами?»

Якби в світі була обмежена кількість слів і їх довелося б використовувати економно, глянцевих журналів стало б значно менше, і ми — автори, редактори, фотографи, консультанти, дизайнери, брендменеджери, моделі, аналітики, історики моди, колумністи, координатори проекту, укладачі заголовків і слоганів — неодмінно втратили б роботу.

Українською перекладено за матеріалами сайту Отрок

Джерело: Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua