Під час посту надзвичайно витончується розум людини. Biн стае більш проникливим i гострим, покращується пам'ятъ.
Люди давно помітили, що після ситої їжі жодні знання в голову не лізуть натомість хочетъся відпочити, полежати, нападає дрімота. Ось як це пояснюється: в людському організмі, як ви знаєте, є два кола кровообігу - мале й велике. Мале коло обслуговує мозок людини,а велике - yci решту органи. I ось, якщо людина перенавантажує
внутршні органи (шлунок, печінку, нирки) надмірною їжею,
то тиск у великому КОЛІ кровообігу вимушений посилюватися
для того, щоб міг нормально проходити процес травления.
Це підвищення тиску, звичайно ж, відбувається за рахунок
малого кола, а отже - за рахунок мозку. Тому мозок вимушений
перебувати у напівдрімотному стані до того часу, поки не
перетравиться зайва, не потрібна для організму, їжа.
Ще св. 1оанн Златоуст (4 ст.) помітив:" У загодованому, товстому тілі тонкий розум не приживається" (Про природну повноту не йдеться).
А при здоровому способі життя таких проблем не виникає. I сам Бог допомагає праведникові. Саме тому під час посту дітям i студентам - христианам набагато легше вчитися. Це може випробувати
на co6i кожен, результат не заставить себе довго чекати.
Ще слід зазначити, що можна здобувати тільки знания, а розум та мудрість - даються Богом. I саме до Нього иеобхідно за цим звертатисъ.
Це випробували на co6i вci подвижники, вci, хто служив i служить Богові молитвою та постом. Саме завдяки своему богоугодному життю, праведники Христові досягали витонченого розуму, глибокого розуміння речей, дару Духа Святого, ім'я якому - Мудрість.
Бог просвічує розум кожної людини яка Йому служить. Так, хоч багато святих утодників Божих i дня в школі не вчилися, їх мудрості люди не перестають дивуватися й незважаючи на те, що минуло вже кільканадцяць столітъ. Справді, читаючи твори Іоана Золотоустого (4 ст. ), чи авви Дорофея ( 5 ст.); Ігнатія Богоносця (1 ст. ), чи Серафима Саровського (18 ст. ), - звідусіль віє одним духом, єдиною мудрістю - Божою, i навіть століття тут ролі не грають
Яскравим прикладом того, що може досягнути людина, живучи побожно, є життя протоієрея Іоанна Кронштадтського, шанованого святого, що жив на початку двадцатого століття. Ось як він сподобився одержати від Бога мудрість. На шостому poui життя отрок Іоанн, при допомозі батька, почав учитися rpамоті. Але на перших порах грамота важко давалася хлопчикові. Це його дуже смутило, але це ж i давало наснагу йому на особливо гарячі молитви до Бога про допомогу. Батько його, сільський дяк, зібравши останні кошти від своєї вбогості, відвіз сина в Архангельське парафіяльне училище. Там хлопець особливо гостро відчув свою одинокість та безпорадність у шкільних науках. Тому всю радість життя юний Іоанн знаходив тільки в молитві й ділах благочестя, так як ще змалку був привчений до стриманостi, посту. Молився він часто й відданно, гаряче просячи у Бога допомоги. Якось, після однієї з таких самовідданих гарячих молитов, вночі, хлопчика враз ніби осяяло всього, "немов завіса спала з очей, ніби розкрився розум в голові'," так легко i радісно стало на душі": йому ясно -уявився вчитель в той день, його урок, він навіть згадав що i, про що той говорив. Як тільки розвиднилося, він iз ліжка, схопив книги, i, о, щастя! Він почав читати набагато краше, почав добре розуміти шкільні предмети i запам'ятовувати прочитане.
3 того часу отрок Іоанн почав відмінно вчитися: одним з перших закінчив училище, першим закінчив Архангельську Духовну семінарію та був прийнятий на казенний рахунок у С. - Петербурзьку Духовну Академію, яку теж закінчив із відзнакою.
("Моє життя в Xpucтi" npomoiєpeй I. Кронштадтсъкий)
За матеріалами «Великий Піст. Як його провести?» - Священик Роман Грищук, Православне видавництво «Благодатний Вогонь»
Джерело: Храм Всіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт"
