Звичайно буває, що мати хоче навчити дитину молитви. Сама при тім не молиться, бо немає як. Мусить думати про дитину, часом поправити її, та ручки дитини зложити до купи. Хоч би мати і всі слова добре промовила, при такій молитві дитина не багато навчиться, а вже найменше навчиться того, що в молитві найважніше – піднести душу до неба, до Бога, думати про Бога, розмовляти з Богом. Та наука трудніша, і не так легко допровадити дитину д неї.
Але коли в хаті є звичай спільних молитов, не знати навіть як, так легко навчиться дитина молитися. Вона ще така мала, ще нічого не розуміє, але вже відчуває і спостерігає, що до хати приходять хвилі якогось святого спокою і святого торжества, в котрих все затихає. І поволі в душі дитини виробляється почуття, що молитва – це річ свята, що для молитви не вистачає лише повторювати слова, що важніше від слів є дух, без котрого молитва не є молитвою.
Джерело: Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт"
Але коли в хаті є звичай спільних молитов, не знати навіть як, так легко навчиться дитина молитися. Вона ще така мала, ще нічого не розуміє, але вже відчуває і спостерігає, що до хати приходять хвилі якогось святого спокою і святого торжества, в котрих все затихає. І поволі в душі дитини виробляється почуття, що молитва – це річ свята, що для молитви не вистачає лише повторювати слова, що важніше від слів є дух, без котрого молитва не є молитвою.
Інформація взята з релігійного журналу "Дорогою молитви"
Джерело: Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт"
