Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Православні молитви за воїнів
    Молитва за воїнів, що йдуть на війну Владико Господи, Боже отців…
  • Різдво Христове
    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Підбірка публікацій про Христове Різдво - …
  • Великомучениця Варвара
    Життя святої Варвари Тропар, величання, кондак, прокимен, причасний …
  • Апостол Андрiй Первозваний
    Життя святого Андрія Первозваного Святий апостол Андрій на Київських…
  • Популярне
  • Православні молитви за воїнів
    Молитва за воїнів, що йдуть на війну Владико Господи, Боже отців…
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Березень 2024    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Березень 2024 (1)
    Лютий 2024 (1)
    Грудень 2023 (2)
    Листопад 2023 (3)
    Жовтень 2023 (2)
    Вересень 2023 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Інтелігенція і релігія. Переклад Святого Письма

    Відраза до офіційної Церкви у колах інтелігенції нерідко призводила до релігійної байдужості, а то й до зневір'я. Молодь захоплювалася соціалістичними та революційними ідеями, відкидала Церкву й релігію як гальмо в розвитку людства. Однак частина інтелігенції зберігала віру та відданість християнському вченню, і в той же час гостро картала церковне керівництво.

    Такий підхід започаткував у XVIII столітті український філософ-поет Григорій Сковорода, який поєднував глибоку релігійність з гострокритичним ставленням до поширення в офіційній Церкві лицемірства. У творах Тараса Шевченка віддзеркалилася його щира, безпосередня віра, молитовне єднання з Богом; він дуже тепло оспівує побожність козаків-запорожців, простих селян. Це заперечує намагання атеїстів зобразити Кобзаря України безбожником.

    Шевченкові поневіряння почалися після викриття Кирило-Мефодіївського братства, з яким він був тісно пов'язаний. Ідеологічні засади цього братства – рівність, братерство, єдність слов'янських народів – будувалися на християнському вченні про любов до ближнього, а діяльність його членів – на "апостольстві любові" (за означенням Пантелеймона Куліша) та на українських національно-церковних традиціях. Згідно з програмою Кирило-Мефодіївського братства, управління, законодавство та освіта в майбутній федерації вільних слов'янських народів мали бути обґрунтовані християнською релігією. Сам Куліш – один із провідних діячів братства – дуже неприхильно ставився до офіційної Церкви, але був глибоко релігійною людиною.

    Безперечно, були серед української інтелігенції люди байдужі, а то й вороже наставлені до релігії – від Михайла Драгоманова до Володимира Винниченка. Але наявність серед передових діячів української науки та культури людей з глибокими релігійними переконаннями свідчить про те, що релігійна байдужість та зневір'я не стали характерним для інтелігенції явищем.

    У другій половині XIX сторіччя, коли пробудилася українська національна свідомість, відчулася потреба дати народові Святе Письмо його рідною мовою. Було зроблено кілька спроб, серед них повний переклад Біблії Куліша, Пулюя і Нечуя-Левицького, опублікований у 1903 р. Британським біблійним товаристом. Однак царський уряд, керуючись указом 1876 року про заборону імпортувати з-за кордону будь-які українські книги, не дозволив ввозити в Україну Святе Письмо Куліша та його співперекладачів. Воно стало росповсюджуватися після революції 1905 року.

    1860 року на високому рівні був здійснений переклад Нового Завіту Пилипом Морачевським. Його високо оцінила комісія Петербурзької Академії наук, але Святійший Синод не дозволив друкувати, назвавши його "загрозливою і шкідливою вигадкою", бо, мовляв, "існування окремої малоросійської літератури призведе до ослаблення зв'язку Малоросії з Росією". Чотири Євангелія в перекладі Морачевського було видано аж у 1906 р. – через 17 років після його смерті. І навіть тоді двері Церкви для української мови залишилися зачиненими. Читати Святе Письмо українською мовою під час богослужбових відправ було заборонено. А коли єпископ Кам'янець-Подільський Парфеній Левицький наважився проповідувати рідною мовою і заохочував до цього своїх священиків, московський Синод швидко зреагував на це і перевів його на кафедру в Тулу – вглиб Росії.

    Пригноблення національної Церкви мало численні негативні наслідки. Позбавлений можливості брати активну і зацікавлену участь у житті рідної Церкви, не маючи власної ієрархії, яка розуміла б його духовні та культурні потреби, не маючи духовенства, яке проповідувало б рідною мовою, не маючи своєї духовної літератури та українських шкіл, український народ не міг відчувати такого тісного єднання з Церквою, як у часи церковної незалежності. Але в народі збереглася глибока віра. Зневажаючи офіційне православ'я та ігноруючи його, народ продовжував горнутися до Церкви, до богослужіння. У Божому храмі православний українець знаходив пристановище, духовне піднесення й радість. Церкви були переповнені, гучно і масово відзначалися храмові свята, тисячі прочан з усієї України щороку йшли до Києво-Печерської і Почаївської лавр та до інших стародавніх осередків духовного подвигу.

    Поневолений, позбавлений національних, духовних, культурних, економічних прав, український народ все ж не втратив своєї життєздатності, не денаціоналізувався, як цього прагнула Москва. 1917 року він прокинувся до нового життя.


    ЗАКОН БОЖИЙ
    • Переглядів: 2708
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів. Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com