1. На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну, більше того - як честь своєї нації. Хто не береже чести своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.
2. Розмовляй у родині своїй тільки рідною мовою. Це принесе тобі правдиву насолоду шляхетного почуття сповнення найбільшого обов’язку щодо свого народу.
3. Хто в родині своїй розмовляє не рідною мовою, той стоїть на дорозі до мовного винародовлення, - найбільшого непрощенного гріха проти свого народу.
4. Бережи своє особове ім’я й родове прізвище в повній нацiональнiй формі i ніколи не змінюй їх на чужі. Найменша тут зміна, - то вже крок до винародовлення.
5. Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.
6. Кожний свідомий член свого народу мусить завжди допомагати всіма приступними йому способами розвиткові культури своєї літературної мови.
7. Кожний свідомий член народу мусить добре розуміти й ширити головне рiдномовне гасло "Для одного народу - одна літературна мова й вимова, один правопис".
8. Кожний свідомий член нації мусить добре знати й виконувати рiдномовнi обов'язки свого народу.
9. Де б ти не жив - чи в своєму рідному краю, чи на чужині, - скрізь завжди мусиш уживати тільки одну соборну літературну мову й вимови, тільки один спільний правопис, тим ти покажеш, що ти свідомий син своєї об'єднаної нації.
10. Кожний громадянин мусить добре пам'ятати й дітей своїх того навчати, що наймиліша мова в цілому свiтi - то мова рідна.
11. Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати свою рідну мову не тільки вдома, але й скрізь, де можливо.
12. Кожний свідомий громадянин мусить щедро підтримувати свої нацiональнi перiодичнi й неперiодичнi видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан нацiональних видань - то могутня сила народу й забезпечення розвитку рідної мови, а висота їх накладу - то ступінь національної свідомості народу.
2. Розмовляй у родині своїй тільки рідною мовою. Це принесе тобі правдиву насолоду шляхетного почуття сповнення найбільшого обов’язку щодо свого народу.
3. Хто в родині своїй розмовляє не рідною мовою, той стоїть на дорозі до мовного винародовлення, - найбільшого непрощенного гріха проти свого народу.
4. Бережи своє особове ім’я й родове прізвище в повній нацiональнiй формі i ніколи не змінюй їх на чужі. Найменша тут зміна, - то вже крок до винародовлення.
5. Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.
6. Кожний свідомий член свого народу мусить завжди допомагати всіма приступними йому способами розвиткові культури своєї літературної мови.
7. Кожний свідомий член народу мусить добре розуміти й ширити головне рiдномовне гасло "Для одного народу - одна літературна мова й вимова, один правопис".
8. Кожний свідомий член нації мусить добре знати й виконувати рiдномовнi обов'язки свого народу.
9. Де б ти не жив - чи в своєму рідному краю, чи на чужині, - скрізь завжди мусиш уживати тільки одну соборну літературну мову й вимови, тільки один спільний правопис, тим ти покажеш, що ти свідомий син своєї об'єднаної нації.
10. Кожний громадянин мусить добре пам'ятати й дітей своїх того навчати, що наймиліша мова в цілому свiтi - то мова рідна.
11. Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати свою рідну мову не тільки вдома, але й скрізь, де можливо.
12. Кожний свідомий громадянин мусить щедро підтримувати свої нацiональнi перiодичнi й неперiодичнi видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан нацiональних видань - то могутня сила народу й забезпечення розвитку рідної мови, а висота їх накладу - то ступінь національної свідомості народу.
