Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Православний церковний календар на грудень 2017 року Божого
    Місяцеслов на грудень 2017 року Божого Церковний календар грудень…
  • Про Пилипівку (Різдвяний піст)
    Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Популярне
  • Про Пилипівку (Різдвяний піст)
    Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Православний церковний календар на грудень 2017 року Божого
    Місяцеслов на грудень 2017 року Божого Церковний календар грудень…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Грудень 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Листопад 2017 (8)
    Жовтень 2017 (2)
    Вересень 2017 (1)
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Преподобномученик Афанасій Брестський

    Преподобномученик Афанасій БрестськийПреподобномученик Афанасій Брестський народився в благочестивій сім’ї Филиповичів десь біля 1597 року. Історія не лишила якихось відомостей про його батьків. Можна здогадуватися, що вони були люди з мілкої білоруської чи української шляхти, які на той час не відрізнялися. Не відоме також і його світське ім’я. Зі всього видно, що свою освіту отримав у Віленській братській школі, яка випускала багато освічених людей. Він прекрасно знав польську, латинську, грецьку і слов’янську мови, був знайомий з літописами і хроніками, також знав не тільки східну, православну літературу, але і західну, як наприклад творіння блаж. Августина. Сам Афанасій займався навчанням молодих людей у багатих сім’ях.

    Деякий час проживав у домі Литовського канцлера Льва Сапеги на правах учителя, де, за указом короля Сигізмунда ІІІ, підготовляли нового самозванця для Росії шляхтича Івана Дмитровича (Луби), вдаваного сина Марини Мнішек і Лжедмитрія.
    У 1627 році проходить послух у Брестському Семеонівському монастирі, де у нього визріла думка покинути суєту, як сам виражався ”омильність цього світу”,– і прийняти монашество.
    У цьому ж році приймає постриг від ігумена Іосифа у Віленському Свято-Духівському монастирі, а в 1632 році проходить свій послух спочатку в Кутеїнському монастирі біля Орши, потім в Межигірському, біля Києва. Незабаром його знову повертають у Вільно, висвячують на ієромонаха і назначають намісником Дубайської обителі під Пінськом. Тут Афанасій керував тільки три роки, бо, підкоряючись інтригам єзуїтів, литовський князь Миколай Радзивілл (Чорний) відбирає цю обитель і передає спочатку уніатам, а потім єзуїтам. Така несправедливість дуже схвилювала Афанасія і, залишаючи монастир, він через особливий лист звертається до православних. Преподобний вирішив пошукати правди у польського уряду. Як завжди перед початком любої справи він почав читати акафісти Богородиці і після слів: ”від всяких нас бід свободи” почув голос Пречистої: “Афанасій, проси тепер на сеймі перед моїм Куп’ятицьким образом, в хресті зображеним, у короля, щоб знищив прокляту унію, загрожуй праведним гнівом і Судом Божим, який ось уже іде, якщо не одумаються”. Підкорившись волі Богоматері, Афанасій уподібнився в своїй ревності до пророка Божого Ілії й у 1643 році прибуває до Варшави з копією ікони Куп’ятицької Богоматері. Тут він подає скаргу до Сейму на ім’я короля, у якій досить яскраво описав разюче положення православ’я у Польщі, але це подання принесло для нього лише страждання і скорботи. Католицька влада звинуватила його у тому, що сам без “благословіння старших” почав це діло, і посадила у в’язницю. Найбільше у всьому сприяли єзуїти. Але преподобному, не без Промислу Божого, вдається втекти із в’язниці, і Афанасій приймає на себе образ юродства: напівроздягнутим і босим, але в клобуку і парамані, з’явився він на вулицях Варшави. Б’ючи себе посохом, він викрикував: “Біда проклятим і невірним”.
    Уніатське духовенство і єзуїти вислали “владичню челядь”, яка схопила його, била ногами і топтала у багно. З нього було знято сан і вислано до Києва. Його прийняв митрополит Петро Могила, дозволив богослужіння і знову назначив ігуменом Брестського Семеонівського монастиря. Примирившись із таким положенням, преподобний почав прикрашати храм і монастир.
    Знову молячись перед образом Пресвятої Богородиці Куп’ятицької, він почув голос: “Афанасій, проси ще раз перед образом моїм, на хресті зображенім (Куп’ятицьким), у Сейма і короля про викоренення унії”. Преподобний довго не наважувався знову починати боротьбу, знаючи, яка небезпека чекає на нього, але боявся не і послухатися Богородицю. Приступає до написання нового звернення до короля.
    Його заарештовують, не допускаючи до Сейму, заковують у кайдани і цілий рік тримають у в’язниці. Потім нарешті звільняють і висилають, як і раніше, до Києва. Митрополит, боячись помсти поляків, тримає Афанасія при собі в невідомості вже втретє. В цей час починається народно-визвольна боротьба під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Шукають винних і, звичайно, Афанасій був звинувачений за розсилання листів з підбурюванням до повстання і передачу пороху для козацького війська. Його уже вкотре заарештовують, але, дали дослужити літургію ігумену і причаститися Святих Тайн Христових.
    Коли вивели, то юрба хотіла вчинити самосуд викрикуючи: “Стяти, четвертувати, посадити на палю схизматика”. Закували у кайдани і відвели до Брестського воєводи Масальського, але той відмовився судити і віддав його на явну смерть промовивши: “Ви його тримаєте в руках, що хочете, те й робіть”.
    До нього приступили єзуїти і вимагали відректися від православ’я, за це обіцяли дарувати життя, але преподобномученик відповів: “Знаєте, як мені було мило жити, так мені мило тепер і вмирати”. Від воєводи його повели до гаю і почали катувати, думаючи, що той все-таки відречеться від православ’я. Та Афанасій почав пророкувати, що має статися із його мучителями, з його тілом і православ’ям. Це пізніше все і виконалося. Тоді мучителі покликали гайдука, який двічі вистрілив у святого.
    Священномученик притулився до дерева і ще простояв кілька хвилин, а потім упав у яму, викопану при його ногах. Це сталося 5 вересня 1648 року.
    Його нетлінне тіло пролежало у землі 8 місяців і було перенесене до Семеонівського монастиря і там похоронене під правим кліросом у склепі.
    Там воно пролежало до 1816 року, а коли в монастирі стався пожар, то останки мощей Афанасія зібрали і поставили відкритими до сьогоднішнього дня.
    Преподобного шанували віруючі ще при житті, уподібнюючи до апостола Павла за терпіння, страждання, в’язниці і розум.

    Пам’ять його згадують 18 вересня, а знайдення мощей - 2 серпня за новим стилем.

    З книги прот. Віктора Малика «Волинський патерик»

    Православна Волинь
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com