Я вирішив цю бесіду присвятити темі про сім’ю та шлюб. Мені здається, що в світі, законом якого є розмежованість, протистояння, напружені відносини між окремими людьми, суспільними групами і народами, ця тема надзвичайно важлива. Шлюб – диво на землі. В світі, в якому все нарізно, шлюб – це місце, де двоє, завдяки тому, що покохали один одного, стають одним цілим, це місце, де розбіжності закінчуються, і починається відлік нового - спільного життя.

Як я вже сказав, одна з цілей цієї бесіди - не лише прояснити для віруючих глибину і значущість обрядів, але зробити ці обряди зрозумілими і для невіруючого. І не просто заради того, щоб віруючий став більш прийнятним і зрозумілішим для людей нерелігійних, а тому, що обряди Церкви, що йдуть своїм корінням в досвід і віру тисячоліть, образно, картинно.

Якщо батьки мають неправильне уявлення про шлюб або недооцінюють його значення, то потерпає, перш за все, їхнє чадо. А тому суперечки, які іноді виникають між православними, щодо того, що краще: чернецтво чи сімейне життя - абсолютно безпідставні і непотрібні. Шлюб - це шлях до спасіння. Кожному належить знайти свою дорогу і "здійснювати своє спасіння"(Фил.2.12) у тих умовах, у які його поставив Бог.

Останнім часом це явище здобуває досить відчутних масштабів. З кожним роком збільшується кількість пар, які живуть в «цивільному шлюбі», тобто в шлюбі, не зареєстрованому державою, і не освяченому Церквою. При цьому причин для відмови від реєстрації шлюбу в державних органах або вінчання в церкві висловлюється досить багато. «Цивільний шлюб» став якоюсь даниною сучасній моді, це гріховне за своєю суттю явище широко розрекламоване і схвалюється багатьма громадськими й навіть політичними діячами