Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев’янучий Цвіт" у круговерть життя, у щоденну рутину, у буденність хотіло внести хоч краплину свіжості і у цьому йому допомогло Провидіння Боже. Цього року братський "малий" празник — пам’ять ікони Богородиці "Нев’янучий Цвіт" (16 квітня) — припало у світлий пасхальний час, ще й напередодні міжнародного православного дня жінки, тому гріхом було б не відзначити його в особливий спосіб. Тому з благословення Високопреосвященнішого Андрія (Горака) митрополита Львівського і Сокальського та Синодального управління у справах молоді УПЦ КП Братство запросило на свої святкування друзів з усієї України.

Коли Бог створював жінку, Він запрацювався допізна у шостий день. Ангел, проходячи повз, сказав: «Чому ти так довго над нею працюєш?»
Господь відповів: «А ти бачив всі ті параметри, відповідно до яких я повинен її створити?»
«Вона повинна бути придатною для миття, але бути зроблена не з пластмаси, мати більше 200 рухомих деталей, і всі вони повинні бути замінюваними, вона повинна функціонувати на будь-який їжі, бути в змозі обійняти кількох дітей одночасно, своїм обіймами зціляти все - від розбитого коліна до розбитого серця, і все це вона повинна робити, маючи всього лише одну пару рук. »
Ангел був вражений.

«Женя мріє стати моделлю. Зробіть новорічне диво - подаруйте дитині майбутнє!» Така реклама з милим дитячим личком висить в кожному відділенні банку. Мами п’ятирічних дівчаток, ви дійсно мрієте про те, щоб ваша дочка в майбутньому стала моделлю? Я не здивуюся, якщо ви не проти.

Свята Юліанія, Ольшанська княжна (? - † бл. 1540 р.) — православна свята (канонізована за Петра Могили), українська 16-ти річна діва, княжого роду, дочка князя Георгія Ольшанського. Спочиває в Ближніх Печерах Києво-Печерського монастиря.
Померла мирянкою на 16-му році життя, не пізніше 1540 р. Її мощі були чудесно знайдені біля Успенського собору на початку XVII ст. Зовні на кришці труни знайшли герб князів Ольшанських і напис: "Іуліанія, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, що почила дівою в рік від народження свого шістнадцятий".
Знайдення мощей прав. дiви Юлiанiї, кн. Ольшанської святкується 19 липня.

"Лише тоді, коли буде покінчено з рабським станом половини людства, коли руйнуватиметься заснована на нім система лицемірства, ділення людства на дві статі знайде своє справжнє значення, а людська пара — своя дійсна подоба"...
"Вона відбуває обов'язки життя не дійсним, а пасивним чином: муками пологів, турботами про дітей, підлеглістю мужові... Вона не створена для вищих страждань, радощів і могутнього прояву сил; життя її повинне протікати спокійніше, незначніше і м'якше, ніж життя чоловіка...

Запрошуємо переглянути лекцію про Таїнство Шлюбу, стосунки в подружжі та сім'ї кандидата богослів'я, викладача ЛПБА, голови Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт" Назара Лозинського.

З дитинства, скільки себе пам'ятаю, мріяла про кар'єру незалежної бізнес-леді, жорсткою, упевненою в собі, нещадною до конкурентів. Адже і знала, чим такі закінчують: створивши свою фірму і збивши солідний капіталець, вони розчаровуються в житті, любові, дружбі, і вихід зі своєї самоти починають шукати як мінімум в алкоголі. Чому ці сумні картини майбутнього занепаду мене не зупиняли, не знаю. Мабуть, образи, почерпнуті з фільмів або реклам, виявилися настільки чіпкими, що звільнятися від них доводиться до цього дня — настільки глибоко в'їдалися вони в мою душу.

Дружба між чоловіком і жінкою - це одне з найтонших питань, тому що тут грань між дружбою і більш особистими стосунками досить слизька. Дружба - це коли люди дивляться не один на одного, а в один бік, тобто коли є загальний інтерес, загальний предмет. Це може бути армійська дружба, дружба між ученими, збирачами марок або, наприклад, навіть дружба між бандитами. Предметом дружби можуть бути дуже різні речі, але якщо немає предмету, який цікавий обом, то дружби не буває.

Другу неділю після Пасхи Церква присвячує святим Жонам-Мироносицям, які явили зразок надзвичайно живої і діяльної віри, зігрітою гарячою любов'ю до Христа Спасителя. Безмежно віддані Божественному Вчителю, вони залишили свої будинки, батьків, близьких, щоб усюди слідувати за Ним і служити Йому. І навіть тоді, коли в останні дні земного життя Господа, від Нього відвернувся увесь світ, коли Його залишили улюблені учні, коли один з них зрадив, інший відрікся, коли Його судили й убивали як злочинця, за одне знайомство з яким загрожувала небезпека, тільки святі жінки з Богоматір'ю, незважаючи ні на що не відступили від Нього ні на крок.

В той день, в ту страшну П’ятницю, що, здавалося б, була смертю всього святого, коли Бог здавався переможеним, коли любов була відкинута, коли Христос був розп’ятий - у той день вони знайшли в собі непохитну мужність показати себе учнями переможеного Христа. Перед цим Юда Його зрадив, перед цим Петро тричі від Нього відрікся, перед цим Іоан, що потім стояв безстрашно біля Хреста Господнього, стояв і слухав у будинку архиереєвому, як Христа осуджують, засуджують до смерті… Всі учні втекли, всі зникли, Він залишився сам у розп’ятті, - лише Мати й Іоанн не відійшли від Нього, тільки жінки-мироносиці стояли неподалік і дивилися на те, що відбувається. І коли все скінчилось, тоді Йосип і Никодим виявилися вірними, перемогли страх і відкрито визнали себе учнями Христа.

Прийдешня неділя, друга після Пасхи, присвячена пам’яті Святих жінок-мироносиць. І тому в народі іноді називається «православним жіночим днем». Продовжуючи святкувати Світле Христове Воскресіння, ми згадуємо духовний подвиг тих жінок, які ішли за Господом від Галілеї до самої Голгофи. Вони самовіддано допомагали Спасителеві і Його апостолам, як сказано в Євангелії - «служили їм від своїх маєтків».

Питання, поставлене в назві статті, останнім часом придбало велику актуальність. На багатьох інтернеті-форумах опубліковані здивовані питання жінок до священнослужителів, на якій богословській підставі у відповідальні періоди життя їх відлучають від Євхаристії, а часто навіть і просто від ходіння в Церкву.