Милосердний і милостивий Отче! По милостивій волі Твоїй і Твоєму Божественному Промислу освятив Ти нас шлюбними узами, щоб жили ми згідно настанов Твоїх. Утішаємося ми благословенням Твоїм, що каже: хто знайшов дружину знайшов благо і одержав благословення від Господа. Господи Боже! Подай, щоб жили ми один з одним у Божому страху Твоєму, бо блаженний чоловік, що боїться Господа, міцно приліпився до заповідей Його. Сильним буде насіння його на землі, рід праведних благословиться. Подай, щоб любили ми більш за все слово Твоє, з радістю слухали і вивчали його, щоб бути нам як дереву, посадженому при потоках вод, що плід свій приносить вчасно і листя його не в'яне; щоб бути як чоловік, що домагається успіху у всіх своїх справах. Подай також, щоб жили ми у мирі та взаєморозумінні, у шлюбному стані нашому любили ми стриманість і чесність і не чинили проти них, щоб у домі нашому жив спокій, і зберегли би ми добре ім'я...

Зі Священного Писання та Передання Церкви ми знаємо твердо, що кінець світу обов’язково буде, і настане він під час другого пришестя Христового і Страшного Суду. Тоді всі померлі воскреснуть, а живі – переміняться, і всі люди постануть перед Богом дати відповідь за своє життя. Праведники увійдуть у блаженну вічність з Богом, грішники підуть на вічні муки. Земля і все, що на ній, згорить, і буде нове небо і нова земля.
З цього вчення, яке ми маємо з Божественного Одкровення, тобто від Самого Бога, Який говорить лише правду, всі повинні зрозуміти кілька речей.
Найперше, кінець світу не буде наслідком природних причин, в тому числі будь-яких астрономічних явищ. Так, наближення кінця світу буде супроводжуватися збільшенням числа стихійних лих, знаменнями з неба, голодом, війнами та іншими бідами. Але причиною кінця світу буде моральне падіння людей, а не так званий парад планет чи «закінчення календаря майя».

«Церкву не може не обурювати перетворення свята Різдва Христового лише на привід для комерції, – відзначив речник Київської Патріархії архієпископ Євстратій (Зоря) у відповідь на прохання дати оцінку використанню релігійної символіки на алкогольних напоях. – Також нас завжди обурювало використання релігійної символіки на продукції, ніяк не пов’язаній з Церквою, зокрема на алкогольній.
Ще можна зрозуміти, коли зображають храм на етикетці вина «Кагор», що використовується у церквах під час Таїнства Євхаристії. Але коли храми, хрести, ікони зображають на етикетках інших марок вин, а тим більше для реклами, скажімо, горілки – це цілком неприйнятно.
Окремо слід сказати про використання церковних назв для реклами алкоголю. «Шепіт монаха», «Сльоза монашки» – чого тільки не придумують, щоби викликати довіру до своєї продукції, адже знають, що в нашому суспільстві люди довіряють найбільше Церкві».
Владика підкреслив: «В цьому контексті не може не обурювати сполучення відразу двох негативних тенденцій – комерціалізації свята Різдва Христового та використання довіри до Церкви з метою просування на ринку алкоголю».

Кажуть, що хрестики оберігають людину. Чи не є шанування Хреста проявом фетишизму, а сам хрестик - амулетом?

Церква вшановувала хрест від перших часів християнства. Його зображення можна побачити на стінах катакомб, де збиралися на молитву перші християни.
Христос Спаситель освятив хрест Своєю кров'ю. Хрест від цього моменту став символом жертовної любові Божої до роду людського, християнства та перемоги життя над смертю. Кожен християнин носить хрестик на знак приналежності до Церкви Христової та як нагадування про постійну духовну боротьбу через розпинання своїх гріховних звичок і пороків.
Коли ми хрестимося або поклоняємося хресту, ми свідчимо про свою віру та вклоняємося не дереву, а самому Спасителю, дякуючи Йому за наше спасіння. Про це свідчить і церковний піснеспів: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святе Воскресіння твоє славимо".

Але створіння “стогне і разом страждає” (Рим 8, 22) і починає повставати проти ставлення людей. Людина не може довгостороково свавільно використовувати природні ресурси. Якщо сучасну ситуацію не зупинити, то ціною зухвалості людини буде її самознищення.
Беручи до уваги вищевказане, а зокрема побоювання модерної людини, з повною свідомістю нашого обов’язку і батьківської духовної відповідальності, ми, разом із Святим Синодом, проголошуємо 14 вересня (за новим стилем) кожного року, коли святкується індикт, тобто початок церковного року – Днем захисту природного довкілля, днем, в який святий центр православ’я буде благати і молитись Богу за все створіння.
Цим патріаршим посланням ми закликаємо весь християнський світ кожного року в цей день звернутись спільно з Вселенським патріархатом із молитвою до Бога Творця всіх речей, висловити Йому вдячність за великий дар створіння і просити про його захист та спасіння. Рівночасно з батьківською турботою ми просимо віруючих людей цілого світу, щоб вони разом із своїми дітьми шанували та оберігали природне довкілля, а також закликаємо всіх тих, кому довірена політична відповідальність за їх країни, без зволікання зробити заходи, необхідні для охорони та збереження створіння природи.

21 серпня митрополит Луцький і Волинський Михаїл, рожищанський декан протоієрей Василь Шняк, настоятель парафії Мучениці Параскеви-П’ятниці в с. Милуші Луцького районного деканату священик Богдан Репіньовський взяли участь у конференції «Профілактика дитячого алкоголізму в сільських громадах Волині». Ціль заходу, який відбувся в обласному центрі, в готелі «Профспілковий», – знайти шляхи обмеження вживання алкоголю дітьми та сім’ями у селах, започаткувати систему профілактики і соціальних послуг для життя без хмільного.
Владика благословив зібрання, у промові зазначив важливість і боговгодність цієї праці. А о. Василь, ділячись враженням із інформаційною службою єпархії, зазначив, що після конференції в нього виникло бажання стати учасником конкурсу проектів на здобуття гранта для організації антиалкогольної роботи в навчальних закладах.

Сучасний світ не просто вимагає, але й надає широкі можливості для професійного зростання людей, розбудови їх кар'єри, проте, в ньому є ціла низка вад, зокрема, низький рівень духовності зверху до низу - від перших осіб до простих громадян. В науковій літературі останнім часом закріпилося розуміння кар'єри, як просування творчої особистості по щаблях виробничої, майнової, політичної, адміністративної та іншої ієрархії, розгляд її лише як реалізатора завдань, які виконуються індивідом протягом його трудового творчого життя. Проте, немає усвідомлення того, що все це з ласки Божої. Для усвідомлення всього цього потрібно, щоб творча особистість усвідомлювала потребу бути духовною в широкому розумінні цього слова.

Становлення України, як незалежної держави, її науково-технічний розвиток, освіта, культура, політика потребують діяльності людини з високим рівнем духовності, інтелектуальності та творчого потенціалу.
Сьогодні перед суспільством постає завдання: переорієнтувати мислення на формування в молоді, студентів бажання та вміння самостійно оволодівати знаннями з різних джерел інформації, застосовувати набуті знання у практичному житті, виробити вміння критично мислити і виховати творчу високодуховну особистість. Тому, що тільки високодуховна особистість може реалізувати себе.
Поняття «духовність» трактується неоднозначно. Частина вчених пов'язують її з рівнем інтелектуальності особистості, інші -розуміють духовність як активне споживання духовних цінностей, а також їхнє виробництво. А дехто духовність ототожнює з моральністю.

Прагнення до свободи є одним із найголовніших мотивів сучасної людини. Свобода - найпопулярніше поняття нашого часу. Одні хочуть звільнитись від тоталітарного режиму, від партійної ідеології, від колоніального імперіалізму, інші - від фарисейства, моралізму та матеріалізму, від тиску соціального конформізму тощо. Нажаль, головною небезпекою цих прагнень є те, що таке звільнення більшість людей сприймає у негативному сенсі - як ліквідацію тієї чи іншої перешкоди до свободи, як боротьбу з чимось, а не за щось. Відомо, що своїм негативним змістом поняття «звільнення» не може бути вичерпане. Недостатньо лише того, щоб щось прибрати або ліквідувати аби настала свобода.Важливим є з'ясувати позитивне значення поняття «звільнення» або «свободи».

Коли мене починають питати, де твій Бог, хто вашого Бога бачив і так далі, я кажу: "Так, хлопці, швидко уважно подивилися на мене. Що ви зараз бачите? ». Вони починають перешіптуватися: «Вас бачимо". Я кажу: нічого подібного, мене ви не бачите. Зараз ви бачите тільки частинки мого майбутнього трупа. Що дивуєтесь? Ви можете бачити тільки мій епідерміс - верхній шар мого шкірного покриву. Відкрийте будь-який підручник анатомії, і ви там прочитаєте, що цей шар шкіри мертвий. Я з часом весь такий буду.

В коментарях до Пасхального богослужіння, які містяться в Цвітній Триоді, говориться, що ані калачі, ані яйця не є пасха. Пасхою є сам Христос, і тільки той, хто причащається дійсно куштує пасху. Таким чином для віруючих, які постували, готувалися до Великодня та під час Страсної посповідалися, пасхальна ніч і пасхальна літургія є часом єднання з Богом у Таїнстві Причастя. А причаститися можна тільки у храмі. І ніяка трансляція цього не замінить.
Але є люди хворі, ув’язнені, ті що доглядають немовлят або несуть цілодобову службу та інші, які з тих, чи інших поважних причин не можуть відвідати нічне богослужіння. Саме для них існує нічна трансляція, щоб і вони мали можливість долучитися до загального свята.
До того ж трансляція має і місіонерське значення, бо її коментують священнослужителі та богослови, і ті, що дивляться можуть дізнатися і про свято, і про порядок богослужіння, і про благочестиві традиції нашого боголюбивого народу. А також і про те, що той, хто хоче святкувати Пасху по-справжньому, повинен бути під час богослужіння в храмі.

Законопроект про заборону пропаганди гомосексуалізму в Україні почали розглядати в парламентських комітетах. Стало відомо, що документ отримав підтримку з боку Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму. Про це повідомив глава комітету Павло Костенко у відповідь на запит громадських організацій.
«Комітет на своєму засіданні підтримав прийняття законопроекту за основу. Про рішення нашого Комітету було поінформовано профільний комітет - Комітет з питань свободи слова та інформації», – йдеться в листі Павла Костенка. Йдеться про законопроект № 8711 «Про захист дітей від небезпечного інформаційного простору».
Цим документом парламентарії пропонують парламенту заборонити пропаганду гомосексуалізму в Україні.