Дехто з наближених, на випадок наступаючого Великого посту, запитали преосвященного Антонія: «Як, святителю, проводити Великий піст?" На що преосвященний сказав: "Ходіть до церкви. Наша Мати Церква навчить нас, як проводити Великий піст. З молитвою з'єднайте утримання від заборонених Церквою наїдків, з посильною милостинею, а з милостинею любов, смирення та інші святі чесноти. Потрібно поговіти, посповідатися, причаститися Святих Христових Таїн, й так, ради спасіння підготувавшись, зустріти в небесній, невимовній радості Світле Воскресіння Христове».

Період посту повинен впливати і на нашу поведінку. Потрібно уникати пустих розваг, нерозумних веселощів, котрі порушують душевний спокій і занечищують душу, проганяючи з неї все святе. Звичайно ж, якщо розгульні п'янки, чи огидні перенасичення є великим гріхом у буденний час, то ще більшим гріхом ці гульбища плоті є в час Великого посту, в час урочистий, коли вся Церква перебуває у скорботі за розп'ятим Спасителем. "Не можна пити з чаші Господньої і чаші бісівської"", - навчає християн апостол Павло, доповнюючи слова Христові: "Ніхто двом панам служити не може; не можна служити Богові й мамоні" ( Мт. 6;24).

При переповненому череві людині важко і тілесні очі вгору підняти, а не те що духовні. Повне черево прибиває до землі людську душу, все, про що може Тоді думати людина обмежується землею, тим болотом, що нас оточує. При ситості людиною керують тільки низькі тілесні пристрасті. "Що полум'я вогненне в сухих дровах, те і тіло при наповненому череві", - навчає преподобний Ісаак Сірин. А св. Варсонофій повчає: "Наслідком переїдання є блудні пристрасті - і ворог наш, диявол, після нього насилає на тіло сон, щоб осквернити його".

Проте ніколи не слід покладатися на себе у дотриманні посту. Як тільки людина почне розраховувати на власні зусилля у справі спасіння, подумає, що її піст - це щось велике в Божих очах, то вона одразу ж впаде. Бо "перед падінням завжди йде гордість", - навчає нас святий Никодим Святогорець. Саме тому, якщо навіть Бог сприяє нам у додержанні посту, то це не наше досягнення, а Божа благодать. Це Він дає людині сили вистояти у боротьбі зі спокусами і тільки Він визволяє нас від сітей диявола.

Св. Василій Великий сказав: Той, хто постить, але не перестає робити зло, уподібнюється дияволові, котрий хоч і нічого не їсть, проте не перестає грішити" Справді, саме утримання від їжі не є додержуванням посту.

До воріт Царства Божого приставлені особливі воротарі, які будуть перевіряти наш із вами внутрішній багаж.
Чим він наповнений? Чого більше в нашому серці: доброго чи поганого?Буде потрібна чимала кількість чеснот, щоб пропустити нас у Царство Небесне, у життя майбутнього віку.
А ми, якщо уважно оглянемо свій багаж, напевно виявимо, що чеснот у нас удень із вогнем не знайдеш, зате гріхів, мабуть, не охопиш у свої обійми.

Людині дані заповіді Божі, зберігаючи які, вона тим самим здобуває собі благодатне вічне життя.
Але все горе в тім, що не завжди людина цінує це багатство - виконання Божественних заповідей, від яких збагачується її душа. Часом приходять такі хвилини, коли в людині зубожіє любов до свого Джерела життя, любов до свого Творця, і тоді все те, що служить їжею духу людського, стає вже як би в тягар їй.

Шлях Христа - шлях кожного християнина. Коли Господь призвав нас із вами в лоно Церкви, коли ми приймали святе Хрещення і потім у певний момент були насичені благодаттю, коли Божественне світло торкнулося наших сердець, тоді аж ми відчували незвичайну радість і як би перебували в Сіонській світлиці разом із Христом. Тоді все було світле й радісне, тому що Господь зміцнював наші душевні й тілесні сили, для того щоб ми вкусили й пізнали, що милосердний Господь.

З лона Отчого зійшовши і ставши для нас, православних християн, дорогою спасіння, Господь ласкавим і божественним Своїм словом навчає нас покаяння, кажучи: ,,Я прийшов не праведників, а грішників призвати до покаяння” (Матв. 9:13); і ще: „Не здоровим треба лікаря, а недужим” (Луки 5:31).

Кожен знає з власної практики, що багато в чому поведінка залежить від одежі. Звичайно ж, більш гордо, розкуто та "незалежно1' буде себе відчувати людина в дорогій вечірній сукні чи костюмі, ніж, для прикладу, в звичайній буденній одежі.