13 січня 2014 року Божого, у приміщенні Львівської обласної наукової бібліотеки, у рамках проекту «Щомісячні зустрічі православної молоді м. Львова», які організовує команда Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua, відбулась різдвяна молодіжна зустріч зі психологами на тему "Сімейні стосунки".
Після неформального спілкування на перерві за чаєм-кавою, зустріч продовжилась колядуванням під фортепіанний акомпанемент Олі Білас (студентки музичної академії ім. Миколи Лисенка). Відеозаписи доступні на каналі Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua у Youtube.

До уваги читачів Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua підбірка цитат (третя частина) з офіційних сторінок у соціальних мережах hram.lviv.ua з часу заснування по лютий 2013 року Божого.

Мій дорогий онуче!

Я не хотів би, щоб цей різдвяний лист звучав занадто повчально, в дусі Де Амічіса, та проповідував би любов до наших ближніх, батьківщини, людства і тому подібних речей. Ти не став би до цього прислухатися (ти вже дорослий, а я занадто старий), оскільки система цінностей настільки змінилася, що мої рекомендації можуть виявитися недоречними.

Моторошно і водночас гордо за наш народ на душі. Ще здається у 1919 р. російський митрополит Веніамін Фєдчєнков у мемуарах "Путь моей жизни" згадував про епізод наступу Муравйова на Київ і відзначав, що він не може зрозуміти і дивується українцям. Гарматні заряди падають на Софійському майдані, всюди кулі, а вони (українці) співають "Ще не вмерла Україна". І зараз співають всюди і на барикадах у Києві і на майданах і біля облдержадміністрацій люди "Ще не вмерла Україна". І ніхто і ніщо не застрашить народ "якого правди сила ніким звойована ще не була...". Таки ми козацького непереможного роду...

Нам слід пам’ятати, що головний ворог наш не влада, а гріх, який спонукає певних людей до вчинків не добрих, до кривди, до вбивства. Тому ми не повинні допустити загибелі наших душ – коли морок гріха їх покриє. Не станемо чинити гріх. Утримаймось від тих кроків, за які потім будуть нас засуджувати сумління і моральний закон Христовий.
Нещодавно ми відзначили Світле свято Хрещення Господнього, яке закликає нас до оновлення, очищення, яке дає нам надію, що всі ми будемо прощені – бо звільнив нас Христос від гріха, від влади диявола.

22 січня 2014 року, у зв'язку з поглибленням суспільно-політичної кризи та протистоянням, Священний Синод УПЦ Київського Патріархату благословив у всіх храмах звершувати посилені молитви за мир в Україні.

Замість діалогу відбувається ескалація насильства. Все розпочалося з побиття міліцейськими загонами учасників мирної акції на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада минулого року. Незважаючи на заяви та обіцянки, розслідування цього побиття досі не завершене, винні не притягнуті до відповідальності.
Це побиття було засуджене і Президентом, і опозицією, і суспільством, але досі залишилося без покарання. Така безкарність зла породила, на моє переконання, подальші акти насильства проти учасників мирних протестів, журналістів, громадських активістів. У відповідь на це зростає агресивність у ставленні до представників влади з боку протестуючих. Все більше стає тих, хто вважає методи мирного, ненасильницького спротиву недієвими.

До уваги читачів Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua підбірка цитат (частина друга) з офіційних сторінок у соціальних мережах hram.lviv.ua з часу заснування по лютий 2013 року Божого.

...Це той різновид героїзму, що його ми бачимо в житті Йосипа - чоловіка Марії і опікуна Ісуса Христа. На мою думку, ми недостатньо цінуємо те, що він для них зробив. Марія, заручена молода жінка, ще майже дівчина, виявляється вагітною, маючи вельми несподіване пояснення того: «Я вагітна сином Бога». Ситуація ганебна. Що має думати Йосип, як мусить почуватися? Без сумніву - ображеним, спантеличеним, зрадженим. Але він - добрий чоловік, він не віддасть її на каменування, він просто «хотів тайкома її відпустити» (Мт. 1, 19).
В неділю після Різдва Христового вшановується пам’ять святого Йосипа-Обручника.

Подумки ми зараз уявімо себе дві тисячі років тому, і яке дивне почуття повинно наповнювати нас: уже тиждень, як світ став іншим! Світ, який тисячоліттями був як загублена вівця, став тепер як вівця знайдена, піднята на плечі Сином Божим, що став Сином Людським. Непрохідна безодня, яку гріх зробив між Богом і людиною, тепер, хоча б зародковому стані, подолана: Бог увійшов в історію. Сам Бог став Людиною, Бог зодягнувся у плоть, і все видиме, те, що з нашої сліпоти представляється нам мертвою, інертною матерією, може впізнати себе прославленим в Його власному тілі. Трапилося щось небувале, і світ уже не той, що раніше.

Йосиф старанно піклувався про Марію й Дитину. А коли Ангел повідомив йому про небезпеку, рятуючи Богородицю й Ісуса від злого Ірода, втік із ними до Єгипту, на довгі роки полишивши рідний дім. Чи ж легко було йому? Ні, нелегко, але вірно служив Йосиф Діві Марії й Божій Дитині. Багато терпінь і поневірянь випало на їхню спільну долю. І лише міцна віра в Бога, взаємна любов і повага допомогли їм подолати всі пере¬шкоди й небезпеки. Разом вони жили благочестиво, скромно, в любові та злагоді, у постійній молитві. До самої смерті оберігав Йосиф Скарб, довірений йому Богом, але не загордився - був скромним і лагідним до кінця своїх літ.
В неділю після Різдва Христового вшановується пам’ять святого Йосипа-Обручника.

11 січня Православна Церква згадує чотирнадцять тисяч немовлят від Ірода у Вифлеємі вбитих. Святитель Димитрій Ростовський пише: «Ірод, замучений гнівом, звертає свою лють на ні в чому неповинних немовлят. Він посилає озброєних, як на війну, воїнів, щоб «повбивати у Вифлеємі і у всіх околицях його всіх немовлят від двох років і нижче, згідно з часом, який вивідав у мудреців.» (Мф. 2:16).
Чому ж саме Ірод вбиває дітей до двох років? Так святий Іоан Золотоустий говорить: «Не дивуйтесь, що Ірод звелів вбивати немовлят від двох років і нижче: лють і страх зійшлися в мучителі; Тому Ірод став вельми обережний і від великої боязні прирік на убієння і більш старший вік». А св. Євфимій додає: «Ірод вважав, що зірка з’явилася волхвам, ще задовго до народження Немовлятка. Для більшої безпеки він вирішив випередити час на два роки».