У неділю, 9 листопада, на території Михайлівського Золотоверхого собору (Київ, Михайлівська площа) о 14:00 відбудеться День молитви за сиріт. Під час нього триватиме не тільки спільна молитва за дітей, що лишились самі, а й благодійний обід та заходи для 300 сиріт.
Організаторами виступили Альянс «Україна без сиріт» спільно з Відділом соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату. Акція відбудеться з благословення Предстоятель УПЦ Київського Патріархату Святійшого Філарета.
Певною особливістю цьогорічної молитви стане участь у ній родини Президента України, зокрема, його дружини Марини Порошенко, яка взяла цю подію під свій патронат.
Організаторами виступили Альянс «Україна без сиріт» спільно з Відділом соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату. Акція відбудеться з благословення Предстоятель УПЦ Київського Патріархату Святійшого Філарета.
Певною особливістю цьогорічної молитви стане участь у ній родини Президента України, зокрема, його дружини Марини Порошенко, яка взяла цю подію під свій патронат.





Тропар, глас З
Тому що вдівство походить від смерті, назва вдівства, очевидно, є назва нещастя, але насправді це не так, воно є достоїнством, честю і найбільшою славою, не ганьбою, а вінцем. Хоча вдова не має співмешканцем своїм чоловіка, але вона має співмешканцем Христа, що відводить усі прихожі нещастя. Коли трапляються образи, вдові досить увійти, схилити коліна, тяжко зітхнути і пролити сльози, щоб відсторонити всякий наклеп кривдників; зброя вдови це сльози, зітхання і безперестанні молитви; цим вона може відбити не тільки образу людську, але і напади бісівські. Вдова звільнилася від справ життєвих і вже йде до неба, і ту ретельність і служіння, які давала чоловіку, може використати на справи духовні. Якщо ж скажеш, що в давнину вдівство було нещастям, я скажу на те, що і смерть була прокльоном, але стала честю і достоїнством для тих, котрі переносять пришестя її шляхетно. Так мученики вінчаються; так само, і вдова сходить до великого достоїнства.
Ми уже писали, що 


Преосвященний Макарій пише: "Безперервне, повсякчасне і повсюдне вживання в Церкві вчення про митарства, особливо ж між учителями четвертого століття, незаперечне свідчить, що воно передано їм від учителів попередніх віків і ґрунтується на переданнях апостольських" (Православне Догматичне Богослів'я. Т. 5. С. 85 і 86). Таке уявлення окремого суду, як проходження душею митарств, ніде в Писанні прямо такими рисами не зображується. Древні вчителі, наводячи сказання про митарства, бачили в ньому лише "невеличке, слабе зображення речей небесних" (Св. Макарій Єгипетський). Однак вони вказували на свідчення в Писанні, котрі можуть налаштовувати на сприйняття окремих положень, що містяться в сказанні про митарства: (Лк.12;20, Еф.2;2, Юди 9).