Церковний інтернет магазин здесь
Перша частина
Друга частина
17 серпня (за новим стилем) наша свята Церква відзначає пам'ять семи отроків ефеських, які воскресли після трьохсотсімдесятидворічного смертного сну, на викриття невіруючих і тих, хто має сумнів у воскресінні мертвих для майбутнього вічного життя й відплати за земні діла. Ось як трапилася ця дивна, незбагненна подія. Сім отроків, які жили в Ефесі при царі Декії й були відомі йому, бажаючи зберегти правдиву віру в Господа Ісуса Христа, продали все своє майно, роздали гроші бідним і сховалися від царя за містом у потаємному місці, в печері; Декій примушував християн приносити жертви ідолам; ось причина видалення з міста семи отроків. Як відомі царю, і вони повинні були вклонитися ідолам і принести їм жертву; але відсутність їх спонукала царя розшукувати втікачів.
Отроки, які сховалися в печері і воліли краще вмерти, ніж потрапити до рук нечестивого Деки, були почуті Богом, і всі в печері невдовзі померли.
Після довгих розшуків цареві доповіли, що отроки, які сховалися, знайдені мертвими в такій-то печері. Декій наказав вхід печери закласти й закидати камінням. Так минуло триста сімдесят два роки, а в тридцять восьмий рік царювання Феодосія молодшого, коли християнство збентежене було єрессю невіруючих у воскресіння мертвих, в загробну відплату і в майбутнє вічне життя, і коли вже багато пастирів Церкви заразилися цією єрессю, поник серцем імператор Феодосій і молив Бога, щоб Він виявив милість, відкрив істину. Бог виконав прохання.
Володар цього місця, де був вертеп з померлими отроками, бажаючи огородити це місце, бо воно було пасовиськом для худоби, розібрав каміння, яким було закладено вхід печери. Через два дні після відкриття входу в печеру воскресли отроки. Час нічого не змінив; тіла й одяг їхні були нетлінні. Вони гадали, що, заснувши вчора, прокинулися сьогодні, й знову радилися, як чинити на той випадок, якщо Декій їх відшукає та змушуватиме до принесення жертви ідолам.
Один з отроків вирушив до міста Ефеса, щоб купити їжі. Підходячи до міста, він вжахнувся й здивувався, бачивши всюди хресне знамення, і в самому місті знаходить зовсім не те, що було, коли вони йшли з міста. Все змінилося.
Купивши хліба, отрок дав купцю монету. Монета, сучасна цареві Декію, збентежила купця, і після деяких розпитувань отрока: хто він, звідки взяв монету? - отрок відповідав, що він житель Ефеса, називав на ймення своїх батьків, і що учорашній день він зі своїми друзями, ховаючись від переслідувань царя Декія, пішов з міста, і на доказ свого свідчення просить пройти за ним у печеру до його друзів.
Слова учорашній день вимовлені отроком, спантеличують усіх присутніх. Єпископ Марин, разом з начальником міста Анфикатом і з великою кількістю народу, пішов до печери. Біля входу до печери, з правого боку, побачили ковчег з двома срібними печатками. Цей ковчег був покладений тут двома християнами, з числа посланих Декієм завалити вхід печери. У ковчезі були дві олов'яні дошки, на яких були написані імена цих отроків. Отроки докладно розповіли всім про себе й про царя Декія. Всі прославили Бога. Сповістили про цю чудесну подію імператорові Феодосію, і він поспішив до печери, сам бачив і розмовляв з отроками і з глибини серця дякував Богові, що почув його молитву і в цій події показав майбутнє всезагальне воскресіння для вічного життя. Незабаром у присутності відвідувачів отроки знову спокійно заснули сном смертним.
ПРОДОВЖЕННЯ
За матеріалами книги ієрея Василія Клим'юка «У Бога всі живі»
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
