Свята Анастасія Римлянка стала сиротою у віці трьох років. Виховувалася вона у монастирі поблизу Риму, в якому і прийняла чернецтво. Ігуменя монастиря виховала Анастасію у гарячій вірі, у страху Божому і послуху. За імператора Декія (249-251 рр.) Анастасії виповнилося 21 рік. Вона була дуже вродливою, і багато відомих римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишитися невістою Христовою.У той час імператор Декій розпочав жорстокі гоніння на християн. Язичники витягнули святу Анастасію з монастиря і привели до правителя міста. Вони звинувачували її у тому, що вона не тільки зневажає відомих і багатих женихів, але шанує за Бога розіп’ятого Христа.
Військовий начальник Пров повелів їй принести жертву ідолам, але Анастасія відмовилася відректися від Христа. Пров, побачивши її молодість і красу, намагався спочатку лестощами спокусити її і змусити відректися від віри Хрістової: «Навіщо ти губиш свої роки, позбавляючись насолоди? Яка користь з того, щоб віддавати себе на муки і смерть заради Розіп’ятого? Поклонися нашим богам, будеш мати благородного чоловіка, житимеш у славі і честі». Але свята твердо відповіла: «Мій чоловік, моє багатство, життя і моя радість – Господь мій Ісус Христос, і страхом мук ти не відлучиш мене від Господа!» Тоді її піддали жахливим, нелюдським мукам та знущанням. Свята, будучи окривавленою, почала знемагати і попросила води. Якийсь чоловік на ім’я Кирил, що був присутній при її муках, зглянувся і напоїв її водою. Тортури продовжили, і святій Анастасії відрізали язик, яким вона безперестанно славила Бога. Після страшних тортур святу преподобномученицю обезголовили. Вирішивши, що Кирил, який дав води мучениці, є таємним християнином, кати схопили його і також стратили.
Тіло святої Анастасії було викинуте за місто на з’їдання диким звірам, але Бог не допустив знущання над святими останками. Ігуменя Софія, сповіщена Господом, знайшла тіло преподобномучениці і з двома помічниками-християнами поховала його.
Пам'ять преподобномучениці Анастасії Римлянки - 11 листопада (н.ст.).
ЧЕРНІГІВСЬКІ ЄПАРХІАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
