Спекотне серпневе сонце перекотилося далеко за полудень. Здавалося, розпечене повітря загусло і від того було важко рухатися. Проте косарі у полі жваво працювали, і скошене жито покірно стелилося на землю. У їхніх рухах зовсім не відчувалося ні млявості, ані сонливості. Певно, вояки, скучивши за звичною селянською працею, спішили надолужити втрачене у ці короткі дні, коли вийшли з лісів допомогти землякам зібрати збіжжя, - тому не відчували втоми. А десь далеко чувся розмірений і спокійний дзвін. – А-го-гов, друже Камінний, - гукав хтось позаду жниварів. До високого кремезного женця прямував літній чоловік. – Друже Камінний, мабуть, треба завершувати. Дзвін уже кличе на святкову всенічну.
– Гаразд. Ми й так будемо скоро кінчати, бо он уже видніється межа. Нам залишилося зовсім трішки. Мусимо кінчити сьогодні, бо після свята, як Бог дасть, підемо допомагати стидінцям (мешканцям сусіднього села). Вони також просили.
– Загодя край поля під лісом зупинилася підвода, навантажена бочками з водою. За нею їхала інша, всередині вистелена сіном. Поміж ним виднілися вмощені баняки і глечики зі стравою. Ззаду примостилися дві селянки, які мали подати усе необхідне косарям. Незабаром вони вже розставляли частування на білі лляні обруси, простелені просто на траві в затінку лісу. Раптом одна з жінок бридливо сахнулася і скрикнула:
– Ох, же ж Микола! Шибеник отакий! Хай-но я вернуся додому, покажу йому, де козам роги правлять. А я все дивувалася, чого цей окаянний хлопчисько крутиться коло підводи?!
– Що, що трапилося? - нетерпляче перебила її сусідка.
– Та ж поставив поміж їжею глечика із жабенятами!
– Здавалося, що цілий ліс і всеньке поле вибухнули реготом. Витівка малого шибеника розворушила навіть вкрай втомлених жниварів, які, завершивши роботу, підходили митися.
– Пригощення було щедрим. Усі раділи з того, що вчасно й швидко вижали жито. А ще тому, що то були заговини на Успенський піст. Попереду стелилися два тижні праці на ниві спасіння
Наступного дня «упівці» (воїни Української Повстанської Армії) рівною колоною увійшли в село. Вони встигли розміститися у правій частині дерев’яної тростянецької церкви, коли священик відчинив Царські врата і виголосив: "Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і навіки-віків". Молоді голоси на криласі (Крилас – у церкві – підвищене місце для хору, читців із правого та лівого боку від середніх дверей (Царських врат) вівтаря) відповіли: "Амінь". Почалася святкова літургія на честь мучеників Маккавеїв. Ось вже священик прочитав Євангеліє, після чого вийшов на солею (Солея - підвищена частина підлоги перед іконостасом у православному храмі) для проповіді.
– Дорогі брати і сестри у Христі, – почав він. – Сьогоднішнє свято є особливим святом для усіх нас. Кажу так, бо одні із тут присутніх уподібнюються братам Маккавеям, інші їхній матері Соломонії, а ще інші їхньому учителеві Єлеазару. Промовлю спочатку до наших повстанців. Ви повторюєте подвиг братів Маккавеїв: долаєте труднощі повстанського життя в лісах, сміливо ідете в бій з ворогами, багато з вас зазнають тортур і катування, потрапивши до рук ворогів. Ви захищаєте нашу землю і віру, нашу мову і свободу, котрі дав нам Господь. Вас небагато, як порівнювати із ворожим військом. Але це неважливо. Така ж скрута була в юдеїв за часів царя Антиоха. Він захотів, щоб усі його піддані, а не лише греки, розмовляли грецькою мовою та поклонялися грецьким богам. І тоді юдеї стали до боротьби за віру, мову й землю, їх не лякало, що сирійське військо було набагато чисельніше, оскільки знали, що сила армії та її перемоги залежать не від кількості вояків, а від допомоги з неба. І вони перемагали. Просімо й ми допомоги у Господа, і будемо перемагати. Амінь.
Сьогоднішнє свято є святом і матерів, бо, як мати Соломонія, ви надихаєте своїх синів бути мужніми в боротьбі й зневажати смерть.
Сьогоднішнє свято є святом учителів, бо ви, як Єлеазар, учили своїх учнів любити рідний народ, віру й мову. Ви навчили їх бути чесними й незрадливими.
Господь допустив ворогів на нашу землю не для того, щоб нас погубити, а щоб виховати й утвердити в чеснотах.
Зараз ми можемо зрости духовно і засвідчити зовні все те добре, що вже маємо в собі. Нехай мученики Маккавеї допоможуть нам у цьому!
Після служби люди розходилися кожен на свій подвиг, потрібний у цей нелегкий час. Проповідь підкріпила і надихнула їх до цього. Пам'ять про братів Маккавеїв підтримувала людей у їхніх добрих намірах.
Більше оповідань на віршів у ЛІТНІЙ КНИЖЦІ.
________________________________________________________________________________________________
order percocet - you do not need to have a prior physician prescription
to order Percocet 10/625mg at USMedClub.
Buy Percocet 10/625mg Generic Online. Сheap percocet.
order percocet - you do not need to have a prior physician prescription
to order Percocet 10/625mg at USMedClub.
Buy Percocet 10/625mg Generic Online. Сheap percocet.
