В 166 до Р. Х. жив у Юдеї такий собі Єлеазар, священик і вчитель Закону, який вже досяг старості, але вельми благовидний, славний мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і почали змушувати спожити свиняче м’ясо, що було строго заборонене Богом в Старому Заповіті. Однак Єлеазар погодився краще вмерти славною мученичою смертю за закон Божий, аніж зберегти через його порушення нечестиве і богові противне життя.
Під час великих катувань, коли від ран священик Божий вже наближувався до смерті, він застогнав, кажучи: «Господові, який має досконале знання, відомо, що я, маючи можливість позбутися смерті, приймаю жорстокі муки і охоче терплю їх зі страхом перед Богом».
Було схоплено і сім учнів святого Єлеазара, брати Маккавеї Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Евсевон, Алим, Маркел, і з ними їх мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя і також почали змушувати вживати недозволену їжу. Тоді один з них, відказуючи за всіх, мовив: «Ми краще помремо, ніж порушимо закони». Цар наказав відтяти йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки та ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще живого юнака кинули на величезну розпалену сковороду.
Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муки таким же чином. Вже при останньому подиху він сказав: «Ти, мучителю, забираєш в нас це життя, але Цар світу воскресить нас, що померли за Його закони, для життя вічного». Коли катували третього і хотіли йому відрізати язика, він вмить виставив його, безбоязно надставив також руки, сказавши: «Від Бога я отримав їх, і за закони Його не жалію їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потому славну мученику кончину прийняли ще три брати-Маккавеї.
Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: «Благаю тебе, дитино моя, поглянь на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так започаткувався людський рід. Не лякайся цього вбивці, але будь достойним твоїх братів і прийми смерть, щоб я з милості Божої знову набула тебе з братами твоїми». Після синів загинула й мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.
Пам'ять - 14 серпня (нов. ст.).
Під час великих катувань, коли від ран священик Божий вже наближувався до смерті, він застогнав, кажучи: «Господові, який має досконале знання, відомо, що я, маючи можливість позбутися смерті, приймаю жорстокі муки і охоче терплю їх зі страхом перед Богом».
Було схоплено і сім учнів святого Єлеазара, брати Маккавеї Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Евсевон, Алим, Маркел, і з ними їх мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя і також почали змушувати вживати недозволену їжу. Тоді один з них, відказуючи за всіх, мовив: «Ми краще помремо, ніж порушимо закони». Цар наказав відтяти йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки та ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще живого юнака кинули на величезну розпалену сковороду.
Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муки таким же чином. Вже при останньому подиху він сказав: «Ти, мучителю, забираєш в нас це життя, але Цар світу воскресить нас, що померли за Його закони, для життя вічного». Коли катували третього і хотіли йому відрізати язика, він вмить виставив його, безбоязно надставив також руки, сказавши: «Від Бога я отримав їх, і за закони Його не жалію їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потому славну мученику кончину прийняли ще три брати-Маккавеї.
Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: «Благаю тебе, дитино моя, поглянь на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так започаткувався людський рід. Не лякайся цього вбивці, але будь достойним твоїх братів і прийми смерть, щоб я з милості Божої знову набула тебе з братами твоїми». Після синів загинула й мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.
Пам'ять - 14 серпня (нов. ст.).
