Пророк Самуїл був п’ятнадцятим і останнім суддею Ізраїльським, який жив за 1146 років до Різдва Христового. Він походив від коліна Левієвого, був сином Елкани з Рамафаїм-Цофиму, з гори Єфремової. Народився випроханий в Господа молитвами своєї матері Анни (тому й одержав ім’я Самуїл, що означає “виклопотаний”) і ще до народження був присвячений Богові. Коли хлопчикові виповнилося 3 роки, мати пішла з ним у Силом і за обітницею віддала його в скинію на опіку первосвященика Ілія, котрий у той самий час був і суддею над народом Ізраїльським. Пророк зростав у страху Божому, і вже в 12 років йому було одкровення про те, що Бог покарає весь дім первосвященика Ілія за те, що він не приборкує своїх нечестивих синів.
Пророцтво збулося, коли филистимляни, вбивши 30000 ізраїльтян (серед них були й сини первосвященика Офні й Фінеєс), здобули перемогу й здобули Ковчег Божий. Почувши про це, первосвященик Ілій впав з сидіння горілиць коло воріт і, зламавши хребет, помер. Дружина Фінеєса, до якої чутка про те, що сталося, дійшла одразу, коли народжувалася дитина, померла зі словами: “Відійшла слава від Ізраїлю, тому що взято Ковчег Божий” (1 Цар. 4,22).
По смерті Ілія Самуїл зробився суддею народу Ізраїльського. При ньому Ковчег Божий був повернутий з полону самими филистимлянами, а після навернення ізраїльтян до Бога вони повернули собі також всі міста, які захопили филистимляни. Постарівшись, пророк Самуїл поставив своїх синів - Йоіля й Авію - суддями над Ізраїлем, але вони не успадкували чесності та правосуддя батька, тому що були корисливими. Тоді старійшини Ізраїлю, бажаючи, щоб народ Божий був “як інші народи” (1 Цар. 8, 20), зажадали в пророка Самуїла поставити їм царя. Пророк Самуїл побачив у цьому глибоке падіння народу, яким до того часу керував Сам Бог, звіщаючи волю через святих обранців.
Залишаючи посаду судді, пророк Самуїл запитував народ, чи не скривдив він кого впродовж свого правління, але ніхто не знайшов за ним нічого. Після викриття першого царя Саула в непослуху Богові, пророк Самуїл помазав на царство святого Давида, що знаходив у нього притулок, рятуючись від переслідувань царя Саула. Пророк Самуїл помер, досягши глибокої старості. Життя його описане в Біблії (1 Цар.; Сир. 46, 16-23). В 406 році мощі пророка Самуїла були перенесені з Юдеї в Константинополь.
Пам'ять св. пророка Самуїла 2 вересня.
Джерело: Українська автокефалія.
Пророцтво збулося, коли филистимляни, вбивши 30000 ізраїльтян (серед них були й сини первосвященика Офні й Фінеєс), здобули перемогу й здобули Ковчег Божий. Почувши про це, первосвященик Ілій впав з сидіння горілиць коло воріт і, зламавши хребет, помер. Дружина Фінеєса, до якої чутка про те, що сталося, дійшла одразу, коли народжувалася дитина, померла зі словами: “Відійшла слава від Ізраїлю, тому що взято Ковчег Божий” (1 Цар. 4,22).
По смерті Ілія Самуїл зробився суддею народу Ізраїльського. При ньому Ковчег Божий був повернутий з полону самими филистимлянами, а після навернення ізраїльтян до Бога вони повернули собі також всі міста, які захопили филистимляни. Постарівшись, пророк Самуїл поставив своїх синів - Йоіля й Авію - суддями над Ізраїлем, але вони не успадкували чесності та правосуддя батька, тому що були корисливими. Тоді старійшини Ізраїлю, бажаючи, щоб народ Божий був “як інші народи” (1 Цар. 8, 20), зажадали в пророка Самуїла поставити їм царя. Пророк Самуїл побачив у цьому глибоке падіння народу, яким до того часу керував Сам Бог, звіщаючи волю через святих обранців.
Залишаючи посаду судді, пророк Самуїл запитував народ, чи не скривдив він кого впродовж свого правління, але ніхто не знайшов за ним нічого. Після викриття першого царя Саула в непослуху Богові, пророк Самуїл помазав на царство святого Давида, що знаходив у нього притулок, рятуючись від переслідувань царя Саула. Пророк Самуїл помер, досягши глибокої старості. Життя його описане в Біблії (1 Цар.; Сир. 46, 16-23). В 406 році мощі пророка Самуїла були перенесені з Юдеї в Константинополь.
Пам'ять св. пророка Самуїла 2 вересня.
Джерело: Українська автокефалія.
