Пророк Даниїл найчастіше зустрічається в пророчому ряді іконостаса та іконах Богородиця з Похвалою. Зображається безбородим юнаком. На голові характерний головний убір, іноді - тюрбан. У 15-16 стт. найчастіше в короткій синьо-зеленій туніці,червоному плащі, шосах і високих чоботах. Пізніше традиційно зображався в догому одязі. Його атрибутами є сувій, скеля (як символ гори Царства Божого із видіння царя Навуходоносора). Іноді зустрічається лев як символ левиної ями, куди кинули Даниїла.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Звертаючись до чоловіка, який хотів досягти досконалості, Спаситель сказав: "Йди за Мною..." У той час ці слова були прості; вони значили залишити всі турботи - сім'ю, роботу, покликання, звички і піти разом з Христом по дорогах Святої землі, будучи свідками Його чудес, вслухаючись у Його слова, роблячись до самих глибин Його учнем і чекаючи того, що буде попереду, про що ніхто не знав, крім Сина Божого, Який прийшов у світ, щоб віддати Своє життя за цей світ.

Святий Миколай Чудотворець вважається одним із найшанованіших святих, тому і образів його збереглось чи не найбільше у всіх періодах розвитку українського іконопису. Його ікони майже завжди присутні в іконостасі - на північній частині намісного ряду. У 15 ст. його зображення зустрічались ще й у Молільному ряді.

Намісні ікони Миколая 15-16 ст найчастіше ростові із житійними сценами. Сам він зображається сивим із округлою бородою та коротким волоссям (у 18-20 стт. зустрічаються ікони із довгим волоссям). В лівій руці тримає Євангеліє, а правою - благословляє. Одягнений у єпископські шати - фелон і омофор. Найчастіше його фелон покритий хрестами (привілегія архієпископів). Такий фелон називається поліставріоном. Слід зазначити, що завжди зображався сучасний художнику костюм архієпископа із характерними йому деталями. Починаючи із 17 ст. і особливо у 2-ій половині 18 століття фелон покритий пишними квітами. Іноді на його голові бачимо митру, а в руці - скіпетр (найчастіше у 18-19 стт.).

Часто біля голови святителя Миколая бачимо мініатюрні фігури Христа з Євангелієм і Богородиці з омофором.

Преподобний Кукша народився 1874 року в селі Гарбузянка Херсонської губернії (нині Миколаївська обл.) у благочестивій селянській родині та був названий при хрещенні Космою. З дитинства Косма всією душею прагнув до Бога, до святого життя. Він любив молитву, усамітнення, уникав дитячих пустощів, а у вільний час читав Святе Письмо.

У 20 років разом із односельчанами Косма відвідує Святу Землю та Святу гору Афон. Юнаком оволодіває бажання чернечого подвигу. У 1896 році, одержавши батьківське благословення, Косма стає послушником у Свято-Пантелеймонівському монастирі на Афоні. Намагаючись наслідувати древніх подвижників, він ревно виконує усі послушання. Кілька разів Косма відвідує Єрусалим та інші Святі місця Сходу.

У 1904 році Косма приймає чернечий постриг з ім'ям Ксенофонт. Духовне зростання отця Ксенофонта проходить під мудрою опікою духоносного старця Мелхиседека.

Пам'ять преподобного Кукші, сповідника Одеського, святкується 24 грудня, 29 вересня, 23 жовтня (за н. ст.) із Собором Волинських святих та у Неділю третю після П'ятидесятниці із Соборами Одеських та Галицьких святих.

Свята великомучениця Варвара зображується як прекрасна діва у розкішних шатах. Найчастіше із непокритою головою і розпущеними косами - символом незаміжності. Також зустрічається корона як знак великомучеництва. В руці святої мініатюрна вежа із трьома вікнами. Проте частіше вежу бачимо на задньому плані - за святою. Іншим атрибутом Варвари є чаша як символ її передсмертного причастя. В іншій руці мученицький хрест. Починаючи із кін 17 ст. його заміняє або доповнює пальмова гілка - характерний Західній традиції атрибут мучеництва. Також може тримати розгорнутий сувій або книгу.

В українському іконописі зустрічається з 12 ст., проте особливого поширення набирає на початку 18 ст. Дуже популярними її зображення були в народному іконописі 19 ст. - особливо у Великій Україні. Її образи були мало не в кожному домі, адже святу вважали покровительницею жінок та вишивальниць. Особливу цікавість в цьому періоді приділяє ікона "Усікновення голови святої Варвари", на якій бачимо відрізану голову великомучениці на срібній тарелі. Цей сюжет явно походить від аналогічного зображення відрубаної голови Івана Хрестителя.

Закон Божий, який вивчають у школах, не має на меті дати дітям знання Бога (це знання він припускає вже існуючим); він дає дітям тільки знання про Бога.

А так як знання про Бога, як і всяке інше знання, засвоюється тільки розумом і пам'яттю, то вивчення Закону Божого в школі звичайно стає якимось далеким, зовнішнім засвоєнням релігійних істин, які не проникають у глибину душі. Знання Бога відрізняється від знання про Бога. Знання Бога - безпосереднє сприйняття Бога внутрішнім почуттям, знання про Бога - надбання розуму й пам'яті.

Про знання Бога говорить Євангеліє: «Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа (Ів. 17, 3). Про те ж саме говорить пророк Ісая: «Віл знає володаря свого, і осел - ясла пана свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє (Іс. 1,3).

І саме слово "релігія" означає не просте поняття про Бога, а живий зв'язок між живими істотами - людиною й Богом.

Святитель Досифей (Досифтей), Митрополит Сучавський і всієї Молдавської землі (в миру Димитрій Баріле) народився 1624 року в Молдавії. Благочестиві батьки намагалися забезпечити сину належну освіту та виховання. За сприяння Митрополита Київського святителя Петра (Могили) юний Димитрій навчався у школі при монастирі Трьох Святителів у Яссах, а пізніше у школі Львівського православного братства, де вивчав богослов'я, латинь, грецьку, церковно-слов'янську, румунську, польську та єврейську мови.

Ікона святого апостола Андрія Первозваного найчастіше зображується в північній частині апостольського ряду другим від Христа (праворуч свого брата Петра) або третім - за Марком. Зображається з довгою бородою, зазвичай - сивий. Часто одягнений у жовтий хітон та синій(або зелений) гіматій. Іноді - навпаки. Зрідка він у червоно-синьому вбранні. У руках сувій або книга. З кінця 17 ст. починає малюватись із знаряддям страти Х-подібним андріївським хрестом. Також його атрибутами є шнур (бо до хреста його не прибили а прив'язали), рибальські сіті.