
Бедуїн-кочовик, що проживав у Синайській пустелі, по кількох роках, проведених у тісному міжгір'ї, постановив спуститися в долину.
Розібрав шатро, ретельно спакував майно і завантажив на вірного свого верблюда.
Жердини, кілочки, полотнища, стільчики, постіль, одежа, посуд - все було старанно укладене і міцно припасоване до горбів нещасної, терплячої тварини.
Перш ніж вирушити в дорогу, чоловік уважно оглянув місце, де стояв намет, аби упевнитись, що нічого не забув. Відтак на піску, поміж каміння, зауважив прегарну блакитну пір'їну, подаровану йому кілька років тому.