Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти!Щит та лук Його правда.Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні, впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!…
На собі вона мала гарну сукенку жовтогарячого кольору, волосся було стягнуте червоно-золотавою стрічкою - готувалася йти до школи. Був День батька, отже, всі діти мали прийти до школи в супроводі своїх татусів. Вона єдина йшла з мамою. Мама переконувала її залишитися вдома, мовляв, у школі, найімовірніше, не зрозуміють їхнього вчинку. Та дівчинка прагнула будь-що-будь розповісти всім про свого татуся, який сильно відрізнявся від інших.