Питання, поставлене в назві статті, останнім часом придбало велику актуальність. На багатьох інтернеті-форумах опубліковані здивовані питання жінок до священнослужителів, на якій богословській підставі у відповідальні періоди життя їх відлучають від Євхаристії, а часто навіть і просто від ходіння в Церкву.

З Христових апостолів важко згрішили двоє: Юда, котрий продав Його за тридцять срібняків, і Петро, котрий тричі від Нього відрікся. Але з двох Петро один дістав прощення і знову дістав апостольське достоїнство, знову став другом і учнем Христовим. Інший, Юда, залишився не прощеним, повісився, залишив своє нещасне тіло на дереві, а душу віддав на вічні муки. Чому ж Петро отримав таку милість, а Юда виявився недостойним? Що повинен був зробити цей нещасний і не зробив? Повинен був визнати свій гріх? Він визнав, відкрито сказав, що згрішив - згрішив я, видавши кров невинну (Мт. 27;4). Разом із цим визнанням він повернув, віддав тридцять срібняків, одержаних за зраду, - і, кинувши срібняки у храмі, відійшов (Мт. 27;5). Посповідатися й повернути взяте, невже цю сповідь ви рахуєте не достатньому?

Здавна підготовка до причастя називається говінням. Готуючись з'єднатися з Христом у таїнстві Євхаристії, православний повинен підготувати свої душу і тіло до гідної зустрічі з Господом. Готуючи тіло, людина протягом тижня чи трьох днів (у залежності від частоти причащання, віку, здоров'я) утримується від скоромної їжі (м'яса, молочних, тваринних, рибних продуктів), їсть овочі, фрукти, каші, макаронні вироби, також утримується від подружньої (інтимної) близькості, від різного роду розваг і веселощів.

Пасха — настільки радісне, світле свято весняної юності людства, що мимоволі забуваєш про все похмуре і неприємне. На тлі загального захвату життя не думаєш про те, що у Воскресінні ми зустрічаємо Христа, Який тільки що побував в пеклі. Нам здається, що все вже позаду, але насправді наша дорога з пекла, наш «песах» — проходження — від смерті до життя лише починається.

Св. Афанасій Великий (†373) у своїй проповіді на Благовіщення називає його першим у ряді празників, бо він починає діло спасіння людського роду. Основа цього свята - радісна подія Благої Вістки Діві Марії - записана у євангеліста Луки (І, 26-28). Таїнство Благовіщення має превелике значення хоча б тому, що від нього починається Новий Заповіт, починається наше спасіння. На благу вість Архангела про воплочення Божого Сина чекало людство довгі-довгі тисячоліття.
Благовіщення Пресвятої Діви Марії Православна Церква святкує 7 квітня (нов. ст.).

Словом Бог створив світ, все видиме і невидиме. Словом Ісус Христос зціляв тяжкохворих і калік, виганяв з людей бісів, воскрешав мертвих, заспокоював бурю. Ми ж, люди, часто бездумно і вільно розкидаємося словами, не думаючи про наслідки. Ще декілька десятиліть тому чоловіки соромилися лихословити у присутності жінок. Зате сьогодні багато представниць прекрасної статі вправляються в цьому не гірше за чоловіків.

"Зберігати царську таємницю – добре, а відкривати і проповідувати діла Божі – славно" (Тов. 12, 7), – так сказав Архангел Рафаїл Товіту, коли звершилося чудесне зцілення його сліпоти. Дійсно, не зберігати царської таємниці страшно і згубно, а замовчувати преславні діла Божі – велика втрата для душі.
Пам'ять преподобної Марії Єгипетської згадується 14 квітня і в 5-ту Неділю Великого посту.

Преподобний Никон прийшов до св. Антонія в його монастир вже ченцем та священиком, а де взяв пострижене, невідомо. По волі преподобного Антонія, Никон, які мав священний сан, постригав приходящих в печери для чернечого життя. Постриг знатних людей, придворних, як то: Єфрема скарбника великокнязівського і молодого боярина Варлама Вишатіна кидають на обитель св. Антонія і особливо на Никона сильне обурення великого князя київського Ізяслава.
Пам'ять - 5 квітня за новим стилем.

Якось я почула думку, що у сучасної людини телевізійна освіта. Сперечатись з цим важко. Якщо порахувати скільки днів свого життя ми проводимо біля блакитних екранів, можна жахнутися. Більше йде хіба що на сон. А скільки над книжками?

Священномученик Василій був пресвітером в Анкирі Галатійській. Під час широкого розповсюдження аріанської єресі він закликав свою паству твердо триматися Православ’я. За це святий Василій був позбавлений священного сану місцевим аріанським собором, але на Палестинському Соборі 230 єпископів він був відновлений у сані пресвітера. Святий Василій відкрито продовжував свою проповідь, викриваючи аріанів, за що став жертвою переслідувань і піддався тортурам як людина, нібито небезпечна для держави.
Пам'ять - 4 квітня (за новим стилем).