Настало літо. І все частіше до мене пiдходять прихожани з проханням: «Отче, благословiть поїхати у відпустку». Услід за цим проханням, як правило, слідує безліч питань про те, як поєднати відпочинок і віру.
На більшість таких питань я відповідаю лише особисто. Характери, ситуації, здоров'я моїх прихожан дуже різні. Та все ж є принципи і питання, що часто ставляться, про які варто сказати взагалі. У надії полегшити життя тим, хто вирушає на відпочинок.

Цікаво, чи слухаючи музику ми замислюємось, яку силу вона може з собою нести? Як вона може впливати на людину. Здавалося б, відповідь проста. Але це далеко не так.
Музики нейтральної по своїй суті не буває, щонайменше вона містить якесь емоційне навантаження, в разі ж цілеспрямованого її використання несе в собі величезну силу впливу на людину.
Всім відомо про силу 25-го кадру, який оминаючи людську свідомість впливає на її підсвідомість.

Після перегляду фрагментів екранізації книги Дена Брауна “Код да Вінчі” за участю коментарів, ми вкрай обурені, до якого нахабства слід дійти, щоб так цинічно перекрутити факти та історичні події. Усе це зайвий раз підтверджує, що ми живемо в останній час перед приходом нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

Всі існуючі на сьогоднішній день публікації щодо оцінки впливу на людину комп'ютерних ігор складаються із двох протилежних точок зору. Одна половина дослідників, психологів, або просто журналістів вважає, що комп'ютерні ігри приносять шкоду, друга половина таких же людей вважає, що ігри приносять користь. Але незважаючи на ці думки, існує ще третя група людей, яка саме грає в ці ігри. І їх мало хвилюють дані думки, більш того, їх за вуха не відтягнути від комп'ютера.

Віра і знання - це два способи й шляхи для пізнання однієї і тієї ж Істини. Отже, наука й релігія не суть щось одне іншому суперечне й щось, що одне одним виключається. Адже наука - це є висновки, результат людського знання; а релігія в суті своїй спочиває на вірі. Можуть бути епохи, і такі бували, коли... то релігія поневолювала собі науку (середні віки), то наука зовсім намагалася виключити, вигнати релігію (у XIX столітті); але незабаром же починалося просвітління, і наука з релігією знову приходили до угоди, і кожна, знаючи свій предмет, жила і працювала з повагою прав іншої.1

Глобалізація - поняття, яке останніми роками твердо увійшло в наш лексикон і спонукає до роздумів та хвилювань. Про глобалізацію говорять політологи, економісти, діячі культури, про неї підносить свій голос і Церква.
Одні вважають глобалізацію позитивним процесом, інші вбачають в ній загрозу людству. Більшість пасивно спостерігають за цим явищем, будучи переконаним, що їм не під силу змінити хід історії, але є й активні борці проти неї.

Скільки існує людство, стільки ж воно страждає від хвороб і болю. Найбільше, як відомо, від них потерпають діти. Але тим самим організм загартовується, у ньому виробляються так звані антитіла, які згодом протистоять багатьом недугам. Звичайно, добре, коли людина не хворіє. Але людей, які б прожили вік без хвороб, немає. І якщо людина вперше нездужає в дорослому віці, її значно важче лікувати. Організм старшої людини не має засобів боротьби з недугами.

З Євангельських читань ми часто чуємо про чудеса і зцілення, які Звершував Господь Наш Ісус Христос. Це і воскресіння сина наїнської вдови, і зцілення біснуватих, сліпих і багатьох інших невиліковних хворих. Християнський світ з благоговінням приклоняється перед подібними знаменнями сили Божої, свято віруючи, що джерелом зцілень була, є, і буде до кінця світу, благодать Божа, яка перебуває лише в Святій Православній Церкві Христовій, спасительно подаючи цю благодать через Святі Таїнства.

Чи помічали ви, що розгорнувши майже кожну газету можна зустріти оголошення чаклунів, екстрасенсів та бабусь-цілительниць широкого профілю? Маги і чародії різних кольорів і напрямків: чорні, білі, сіренькі, добрі і недуже добрі пропонують за конкретну плату вирішити всі ваші проблеми і негаразди. Дивним і одночасно страшним є той факт, що люди дійсно-таки «клюють» на ці реклами і звертаються до них за допомогою, жертвуючи при цьому не лише власними коштами і часом, а подекуди і самим цінним – безсмертною душею. Чому ж таке відбувається? Чому люди, в тому числі, й сучасна інтелігенція сліпо вірить в примітивні небилиці і рекламні трюки?

Теми про астрологію все частіше заполоняють сторінки наших видань. Всілякого виду гороскопи стали чи не найчитабельнішими матеріалами. Хтось цікавиться, як йому поводитись того чи іншого тижня, хтось шукає свого коханого, а когось просто приваблюють ці таємничі космічні сили. Зараз законодавчо справа астрологів не заборонена, як і близька до неї – справа ворожіння. По селах ще й досі живуть бабки, які зцілюють, варять чарзілля, просто передбачають. І через те, що часто по їх допомогу звертаються люди, таких «фахівців» усе більшає.

Одним з основоположних розбіжностей між релігіями є те, що вони вважають головною подією у своїй історії. І, головне, не просто вважають, але і реально сповідують у житті. Такій події надається найбільша увага, про неї найчастіше розповідають парафіянам, на ній наголошують під час проповідей. Розгляд цього питання допоможе чітко з’ясувати для себе і показати іншому, наприклад невіруючому, або людині, що сумнівається чи вибирає, відмінність між Православ’ям та інославними конфесіями.

Секта мормонів була заснована 6 квітня 1830 року у містечку Файєм, що у штаті Нью-Йорк (США), під назвою “Церква Христа”. 1832 року її перейменували на “Церкву святих останнього дня”, а ще через два роки вона називалась “Церква Ісуса Христа святих останніх днів”. Остання назва збереглася до сьогодні. Її скорочено ще називають “Церквою мормона” або “Сектою мормонів”. Цей релігійний рух скупчує приблизно 8 мільйонів осіб, якими керує кількатисячний склад мормонських організаторів та місіонерів