Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Анонс: православний табір-рафтінг "Соколині гори 2018"
    Здійсни подорож унікальним маршрутом і відкрий красу Рівненщини,…
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Великий піст 2018
    Великий піст у 2018 році розпочинається 19 лютого і триватиме до…
  • Популярне
    Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Червень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)
    Квітень 2018 (2)
    Лютий 2018 (3)
    Січень 2018 (1)
    Грудень 2017 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Будьмо пильними та розсудливими

    Після перегляду фрагментів екранізації книги Дена Брауна “Код да Вінчі” за участю коментарів, ми вкрай обурені, до якого нахабства слід дійти, щоб так цинічно перекрутити факти та історичні події. Усе це зайвий раз підтверджує, що ми живемо в останній час перед приходом нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

    Тому сатана, знаючи, що йому залишилося мало часу, виступає з великою люттю, намагаючись відвести людей від спасіння, посіяти у них сумнів та зневіру у Божественне Одкровення, записане у Біблії, посіяти сумнів у нестверджених у вірі та спокусити навіть обраних (Мк. 13:6; Мт. 24:24; Об. 12:12).

    У фільмі ми бачимо спроби авторів спотворити Євангеліє, посіяти сумнів і зневіру у людей, підірвати авторитет Церкви. Якщо вони вважають свідоцтва близьких учнів Христа неправдивими, то як можна тоді довіряти значно пізнім апокрифічним книгам? У Євангелії ніде не говориться, що Ісус був одружений на Марії Магдалині. Заручини і весілля серед юдейського народу мали широке оповіщання, а не робились таємно. Про шлюб Ісуса знали б усі. Він, як Син Божий і Син Людський, не міг одружитися.

    У Нього була вища мета і призначення від Бога Отця: ціною Своєї голгофської жертви викупити людство від влади гріха і смерті та сатанинського рабства. Для цього Він повинен був бути непорочним Агнцем, щоб перемогти сатану та царство пітьми. Якби Ісус вів таємне і беззаконне життя з Марією Магдалиною і при цьому у них народилась дитина, то Він став би великим грішником і як усі люди потрапив би під владу диявола. Але це абсурд.

    Ісус любив грішників, але з безкомпромісною суворістю ставився до гріха. Він проповідував значно вищі моральні принципи у порівнюванні із законом Мойсея, повчаючи: “А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму” (Мт. 5:28). Якби Ісус Сам порушував ці принципи, то хто б повірив Йому?

    Навіть сатана не міг спокусити Його і не знайшов у Нього ніякого гріха, як написано: “Вже небагато Мені говорити з вами; бо йде князь світу цього (сатана), і в Мені він не має нічого” (Ів. 14:30). Тому не можна довіряти таким книгам та фільмам, які суперечать трактам, здоровому глузду, логіці. В апокрифах зустрічається багато різних небилиць, неправдивої інформації і непідтверджених фактів, тому вони не можуть бути авторитетним джерелом інформації.

    До подібної літератури належить книга Є. Профет “Загублені роки Ісуса”. По ній поставлено багатосерійний фільм, який має широке розповсюдження в багатьох країнах і демонструвався по вітчизняним телебаченню. Оскільки у Євангелії не пишеться про життя Ісуса з 12 до 30 років, то це породило цілу серію різних домислів. Як пише Є. Профет, журналістом М. Нотовичем була написана книга “Життя Святого Іси”, у якій він посилається на окремі уривки копій буддійських манускриптів. За його версією, Ісус в цей період часу перебував на Сході (Тібет, Індія, Єгипет).

    Там Він начебто вчився у буддійських лам зціленню, вигнанню бісів, проповідував вчення Будди, був великим тлумачем Веди, займався йогою. Там же пишеться, що Ісус у 13 років втік від батьків з караваном торгівців, щоб вивчати закони Будди. М. Нотович пише, що притчі, які передав йому лама, могли бути розказані святим Фомою. Але усе це лише припущення, які не мають ніякого підтвердження. Манускрипт “Діяння Фоми” (220 по р. х.) має сліди гностичного, тобто єретичного, походження. Історія, яка записана в цьому опусі, згідно “Католицької Енциклопедії”, в багатьох деталях “надто безглузда”.

    Як не намагалися деякі вчені довести ніби-то 17-річне перебування Ісуса на Сході, але ніхто з них не зміг представити точно встановлених і підтверджених фактів. Їхня аргументація дуже слабка і непереконлива. Якщо факт загублення батьками 12-річного Ісуса, Який відсутній був лише 3 дні не залишився без уваги і описаний у Біблії, то тим більше, Його відсутність на упродовж 17 років не могла б залишитися непомітною, неописаною у Євангелії. У Святому Писані лише зазначається, що після того, як батьки знайшли Ісуса у храмі, то він більше не втікав з дому, а ...пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм... Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей (Лк. 2 : 51-52).

    Якщо у Євангелії не пишеться про життя Ісуса з 12 до 30 років, то це означає, що у цей період часу з Ним нічого особливого не відбувалося, щоб писати, бо Своє служіння Він розпочав лише у 30 років. Про те, що Ісус нібито звершував чудеса на Сході у юному віці, то це відноситься до міфів та фантазій. Як написано у Євангелії, початок Його чуд стався у 30 років, у Кані Галілейській, коли на шлюбному весіллі Він перетворив воду на вино і “...явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його” (Ів. 2:11). Ісус виховувався в родині, в якій ретельно дотримувалися Закону Мойсея. Бог суворо забороняв Своєму народові спілкуватися з язичниками та вклонятися їхнім богам. Тому Ісус не міг порушити Закон, якому був навчений з дитинства, щоб втекти до поган та вчитися у тібетських лам, практикуючи їхню релігію.

    Тільки Ісус повністю виконав Закон Мойсея, якого ніхто із людей виконати не міг. У Нього не було потреби вчитися у тібетських монахів. Він постійно перебував у молитовному спілкуванні зі Своїм Небесним Отцем, завжди виконував Його волю і був слухняним до самої смерті. Про те, що Ісус ніде не вчився, написано у Євангелії: “І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись? Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення не Моє, а Того, хто послав Мене; хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу” (їв. 7:15-16). Ісус приніс вчення від Самого Бога, а не від буддійських лам.

    Ідеологи подібних книг намагаються змішати буддизм з християнством та принизити роль Ісуса Христа в ділі спасіння людства через віру в Нього та покаяння, якого буддійська релігія не сповідує, бо замкнена сама в собі, в самопізнанні, самоспогляданні та самовдосконаленні. В наш час проповідується вчення, що усі релігії світу є частиною єдиної істини і закликають до спільної релігії.

    Це вчення має широке розповсюдження і повністю суперечить духу Євангелія, бо написано: “Не схиляйтесь під чуже ярмо з невірними, бо яке спілкування праведності з беззаконням? Що спільного у світла з темрявою? Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка співучасть вірного з невірним? Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви — храм Бога Живого, як сказав Бог; ... І тому вийдіть із середовища їхнього і відлучіться — говорить Господь, — і не доторкайтесь до нечистого, і Я прийму вас” (2Кор. 6:14-17).

    Ревізіоністам недостатньо сучасного Євангелія і вони бажають створити своє нове вчення, спотворивши Христове. Однією з сенсаційних знахідок сучасності деякі вчені вважають манускрипт “Євангеліє від Іуди”. Сам Іуда Іскаріот написати таке послання не міг, бо як відомо зі Св. Письма, він відразу після смерті Ісуса Христа повісився. Спеціалісти датують цей документ ІІІ-ІV ст. і говорять, що він написаний нібито зі слів Іуди Іскаріота, колишнього учня Христа, який потім зрадив Його за 30 срібняків (Мк. 14:11).

    У манускрипті пишеться, що акт видачі ним Христа римським воїнам був навіюваний “вищою Божественною силою”. Таке ствердження не відповідає ніякий елементарній логіці, бо як Святий Бог, Який ненавидить усякий гріх, в тому числі зраду й лицемірство, підштовхнув би його на цей зрадницький крок? Біблія говорить: “У спокусі ніхто не кажи: “Бог мене спокушає”; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого, але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю; похіть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть” (Як. 1:13-15).

    Не Бог, а сатана увійшов в Іуду, як написано в Євангелії, щоб зрадити Христа ( Лк. 22:3-5). Ісус знав про Свою місію на землі, що Йому доведеться страждати й померти, взявши на себе гріхи всього людства. Про це Він неодноразово говорив Своїм учням (Мт. 16:21; 17:23; 20:18; Мк. 10:33). Ісус добровільно й свідомо пішов на муки і не потребував допомоги та підштовхування до цього кроку збоку Іуди Іскаріота, як говориться у цьому манускрипті. Римські воїни і без послуг Іуди змогли б вистежити та заарештувати Ісуса, бо Він відкрито проповідував серед людей.

    Ісус заздалегідь знав про зрадництво Іуди, але на вечері Господній не назвав його імені. “І ось рука того, хто зраджує Мене, зі Мною на трапезі. Проте Син Людський іде, як призначено; але горе тій людині, що Його видає” (Лк. 21:22). Тим самим Ісус надав йому можливість одуматися й покаятися. Але Іуда не скористався й останнім шансом, коли Ісус сказав йому: “...Іудо! То ти поцілунком Сина Людського видаєш?!” (Лк. 22:48). Але і це попередження не зупинило його. Не наша справа виправдовувати чи осуджувати Іуду. Бог Сам з ним розібрався. Приклад Іуди для нас є повчальним уроком, щоб ми пильнували, були розсудливими й вірними нашому Господу. Християни повинні викривати злі діла тьми (Еф. 5:11).

    Церква покликана застерігати людей від різних єресей та неправдивих вчень. Подібної апокрифічної літератури дуже багато і, якщо вона не відповідає фактам і суперечить духу Євангелія, то таку треба відкидати. Як не намагається сатана й сили темряви зруйнувати й підірвати авторитет Церкви, йому це не вдасться, бо вона створена Сином Божим Ісусом Христом і “врата пекла не здолають її” (Мт. 16:18).

    Автори: Василь Дверняков, доктор фізико-математичних наук, Лілія Гаврилова, кандидат хімічних наук.
    • Переглядів: 1454
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com