Всі релігії світу в оправдання свого виникнення й існування завжди посилалися на одкровення, необхідність якого випливає з властивостей людського розуму, волі та моральної природи. Дух людський намагається з'єднатися зі своїм Творцем і вступити з Ним у близьке спілкування, але Сам Бог повинен допомогти нам в цьому, тому що, внаслідок абсолютної непізнаності сутності Божої, тільки одкровення є єдиним істинним знанням про Нього.

Відомий майстер-лучник зорганізував змагання серед своїх учнів, щоб оцінити рівень їхньої підготовки. Якогось дня на одному з дерев, що росли в кінці галяви, повісили дерев'яний диск із червоним кружальцем посередині. Далеко на другому кінці галяви провели лінію, за якою стояли змагальники. Один із хлопців сміливо виступив перший, бажаючи показати свою відвагу. Міцно стиснув лук і стрілу, потім став у позицію, готовий до пострілу.

Я недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм, і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас із цим словом. Слухаючи мою грамотицю, не посмійтесь над нею, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а щиро трудіться Що таке людина. Як подумаєш про це? Велика розумом людина, та не може осягнути вона всіх чудес землі.

Антиохія була заснована в 300 р. до Р. Х. Селевком I Никатором, першим царем династії Селевкидів (304 - 281 рр. до Р.Х.). Її вигідне географічне положення дозволяло контролювати основні торгові шляхи, завдяки чому, Антиохія дуже скоро стала багатою столицею держави. В 64 році до Р. Х. Сірія і, отже, Антиохія, стають частиною Римської імперії, і протягом I - II ст. по Р.Х. вона займає третє місце по величині і значенню серед римських міст, поступаючись тільки Риму і Олександрії. Більшість місцевого населення міста складали еллінізовані сірійці.

Як ми вже згадували попередньо, віра — це природна властивість людини. Без віри ми не можемо існувати в нашому щоденному житті. Віра — це необхідність людини від початків її існування на землі. При самому нашому народженні, як окремої істоти, наші мати-батько мусять довіряти чи повитусі, акушерці, чи лікареві. У своїм зрості, догляді, харчуванні дитина має довірятися, вірити своїй матері. Коли ми захворіємо, то в багатьох випадках все наше життя залежить від діагнозу, приписаного лікарем рецепту й — у великій мірі — від знання й чесності та сумлінності аптекаря-фармацевта.

У час Пилипівки наші зусилля в Пості й Молитві повинні спрямовувати нашу увагу все більше на ті події, що будемо святкувати: прихід Сина Божого на землю, як Людини, щоб Своє Боже єство поєднати з нашим. Це подія — диво — це людським розумом не можна збагнути. Але його можна своїм серцем відчути, коли тільки наше серце не є надто обтяжене вигодами та й турботами цього земного життя. І це є ціль нашого життя на цьому світі: пізнати цю невимовну Божу любов, що виявилась у цьому дивному пришесті Сина Божого на світ, та й на неї відгукнутися своїми ж ділами любові та милосердя.

Тема блуду і блудної пристрасті є справді важливою. Але говорять про неї в суспільстві мало. Іноді навіть здається, що сучасна людина важко собі уявляє, як взагалі вільне кохання може бути гріховним. Якось у храмі я говорив про це з парафіянами. Серед них стояв парубок і уважно слухав. Коли люди розійшлися, він запитав мене: « Я ніяк не можу зрозуміти різниці між близькістю чоловіка і дружини та людей, які не хочуть бути в шлюбі, а живуть одне з одним, нічим себе не зв’язуючи?».

А коли минув рік,
У РІК 6496 [988], пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький. Та заперлися корсуняни в городі, і став Володимир з одного боку города в гавані, на віддалі одного польоту стріли од города, і боролися кріпко городяни з ними. Володимир обложив город, і знемагали люди в городі. І сказав Володимир городянам: «Якщо ви не здастеся,— буду стояти хоч три роки».

1. ПРАВОСЛАВНА ВІРА НАЙГОЛОВНІША ДЛЯ УКРАЇНЦЯ.
Усе своє рідне, усе своє наймиліше й найсолодше, усе своє найближче для кожного з нас зібране в рідній Вірі й Церкві прабатьків наших, — і ми обов’язані в найпершій мірі свято берегти їх. Для українців це Церква Православна. Віра й Церква — це найперша національна ознака кожного народу, і власне в них і біля них тримаються всі істотні національні прикмети народу.

Нестор-лiтописець. Повість минулих літ. Роки до 852

Всi ви чули про “Повість минулих літ” Нестора-лiтописця, про те що вона є найдревнiшою пам’яткою iсторiї нашоi землi. Але мабуть не мали змоги прочитати її, бо це рiдке видання. То ж читайте на нашому сайтi переклад на українську мову повного тексту “Повістi минулих літ”. Дуже цiкаво i корисно. Сьогоднi – початок лiтопису, роки до 852 року.

Більше 10 років тому с. Кам'янка два священики - о. Христофор (Хрімлі) та о. Іоан (Охмуш) почали відновлювати закинутий грецький храм, котрий комуністи перетворили у сховище гербіцидів там мінеральних добрив. Ось уже на протязі багатьох років руками цих подвижників були відновленні куполи та дзвіниця храму. Кожного дня у цій монастирській церкві проводяться богослужіння і продовжується внутрішня реставрація храму.

Слово “церква” походить від грецького kuriake, дім Божий. Церквою або храмом називаємо будинок, присвячений служінню правдивому Богові.
Православний храм завжди звернений на схід і поділяється на три частини:
1. Вівтар звичайно відділений іконостасом з трьома дверима: царськими (середніми) та двома дияконськими (бічними). В центрі вівтаря стоїть Престіл.