Шоколадні сердечка, троянди, іграшки, листівки з освідченнями в коханні, ось що володіє головами мільйонів хлопців та дівчат напередодні 14 лютого, в день Святого Валентина.
Мене завжди дивувала та річ, чому саме тільки в цей день слід з особливою любов'ю та трепетом ставитись до особи протилежної статі, складається враження, що цілий рік можна ігнорувати свою другу половинку, а потім купуєш їй (йому) якусь іграшку і говориш кілька теплих слів і всі задоволенні. Але, якщо проаналізувати зміст сучасних телепередач, які транслюють в цей день то можна побачити, що коханню, як духовному почуттю, особлива увага не надається, здебільшого акценти ставляться на пристрасті та любощах. Виявляється сексуальні втіхи це візитна картка трохи іншого свята, яке святкувалось з давніх - давен і не має ніякого відношення до Святого Валентина тим більше християнства. Завжди для того, щоб зрозуміти глибше суть речей потрібно дивитись в їх корінь і якщо вникнути в суть цього свята то ми бачимо звичайнісіньке язичницьке свято, якому надали християнського блиску.
Але слід розібратися з особою Святого Валентина. Найперше що нам розповідають про цього святого це те що він жив у 3 ст. В місті Терні за правління імператора Клавдія II. За легендою священик Валентин таємно вінчав воїнів Римської імперії, так як шлюб серед воїнів був забороненим. Імператор вважав, що воїн буде більш відчайдушніше воювати якщо він не буде прив'язаний до сім'ї або ж коханої дівчини. Але врешті Валентина було схоплено і відправлено до в'язниці. Молодого священика хотіли стратити, і легенда розповідає, що в останні дні свого життя Валентин закохався в дочку тюремщика і перед стратою написав їй листа з підписом “Твій Валентин”, ось чому листівочки називаються валентинками. Трішки правди в цій легенді є, а саме рік та місто народження Святого Валентина. Отож Святий Валентин проживав в місті Терні близько 3 ст. був страчений 14 лютого 270 р., а згодом зарахований до лику святих папою Геласієм у 494 р. Про життя Святого Валентина майже нічого не відомо, але й вінчати він скоріш за все не міг, так як обряд вінчання розвинувся, на сході і на заході приблизно у 4 ст.
Але ж яке насправді свято припадає на 14 лютого? В часи Римської імперії святкували свято Луперкалій “Ьирегсаііа" ( від лат. Іиро - вовчиця), воно характеризувалось тим, що в підніжжі Палатинського пагорба (за легендою саме там вовчиця викормила засновників Риму - Ромула і Рему) звершувались жертвоприношення. Два оголених, молодих хлопця звершували ритуальне вбивство кози після чого зі її шкіри нарізувались тоненькі паски, які називались - “фебруа", (звідти і назва зимового місяця ґеЬшагу - лютий). Далі хлопці голяком бігали по місту в пошуках жінок, а зустрівши починали їх лупцювати. Жінки з задоволенням підставляли оголені плечі та груди, тому що вважали, що удари зроблять їх коханими та жаданими, а надалі подарують їм легкі роди та багате потомство. Свято Луперкалій закінчувалось досить цікаво, під кінець дня дівчата писали свої імена на клаптиках паперу і вкидали в урну, як бачимо це досих пір існує і в наш час, після чого хлопці витягували з неї записки і ... І дівчина, ім'я якої він витягнув, ставала його сексуальною партнершою аж до на ступного свята, таким чином, ми маємо свято вільних сексуальних стосунків і ця традиція красиво підтримується молоддю, і зараз.
Але є одне “але” і це “але” полягає в тому, що це свято не тільки не має ніякого відношення до християн, а навіть до української чи то слов'янської культури вцілому. Воно тече в крові західнього європейського суспільства і до нас потрапило через ті ж самі ЗМІ. Отож в результаті ми маємо пропаганду різносторонніх сексуальних стосунків. Також це свято не проходить безслідно і для гаманців, так як в цей день, якось без подарунка йти до коханої особи не годиться, треба хоча б квіточку купити і в результаті було зафіксовано, що в США минулого року швидкість продажу троянд сягала 24 тисячі в хвилину, непогане свято для збагачення.
Гаманці гаманцями, але душу потрібно берегти. Нічого поганого в цьому не має, якщо ви будете вітати своїх коханих в
цей день, але на це не потрібно окремого свята , такі речі можна робити кожен день. Слід пам'ятати, що навіть за легендою Святий Валентин освідчувався в почуттях, у внутрішніх переживаннях своєї душі і тому слід надавати великого значення почуттям душевним, а не тілесним і не перетворювати святкування дня Святого Валентина в свято Луперкалій з властивою йому розпустою та гедонізмом.
Роман Тадра студет 4-ого курсу
філософсько-теологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича
Львівсько-Сокальська єпархія
Мене завжди дивувала та річ, чому саме тільки в цей день слід з особливою любов'ю та трепетом ставитись до особи протилежної статі, складається враження, що цілий рік можна ігнорувати свою другу половинку, а потім купуєш їй (йому) якусь іграшку і говориш кілька теплих слів і всі задоволенні. Але, якщо проаналізувати зміст сучасних телепередач, які транслюють в цей день то можна побачити, що коханню, як духовному почуттю, особлива увага не надається, здебільшого акценти ставляться на пристрасті та любощах. Виявляється сексуальні втіхи це візитна картка трохи іншого свята, яке святкувалось з давніх - давен і не має ніякого відношення до Святого Валентина тим більше християнства. Завжди для того, щоб зрозуміти глибше суть речей потрібно дивитись в їх корінь і якщо вникнути в суть цього свята то ми бачимо звичайнісіньке язичницьке свято, якому надали християнського блиску.
Але слід розібратися з особою Святого Валентина. Найперше що нам розповідають про цього святого це те що він жив у 3 ст. В місті Терні за правління імператора Клавдія II. За легендою священик Валентин таємно вінчав воїнів Римської імперії, так як шлюб серед воїнів був забороненим. Імператор вважав, що воїн буде більш відчайдушніше воювати якщо він не буде прив'язаний до сім'ї або ж коханої дівчини. Але врешті Валентина було схоплено і відправлено до в'язниці. Молодого священика хотіли стратити, і легенда розповідає, що в останні дні свого життя Валентин закохався в дочку тюремщика і перед стратою написав їй листа з підписом “Твій Валентин”, ось чому листівочки називаються валентинками. Трішки правди в цій легенді є, а саме рік та місто народження Святого Валентина. Отож Святий Валентин проживав в місті Терні близько 3 ст. був страчений 14 лютого 270 р., а згодом зарахований до лику святих папою Геласієм у 494 р. Про життя Святого Валентина майже нічого не відомо, але й вінчати він скоріш за все не міг, так як обряд вінчання розвинувся, на сході і на заході приблизно у 4 ст.
Але ж яке насправді свято припадає на 14 лютого? В часи Римської імперії святкували свято Луперкалій “Ьирегсаііа" ( від лат. Іиро - вовчиця), воно характеризувалось тим, що в підніжжі Палатинського пагорба (за легендою саме там вовчиця викормила засновників Риму - Ромула і Рему) звершувались жертвоприношення. Два оголених, молодих хлопця звершували ритуальне вбивство кози після чого зі її шкіри нарізувались тоненькі паски, які називались - “фебруа", (звідти і назва зимового місяця ґеЬшагу - лютий). Далі хлопці голяком бігали по місту в пошуках жінок, а зустрівши починали їх лупцювати. Жінки з задоволенням підставляли оголені плечі та груди, тому що вважали, що удари зроблять їх коханими та жаданими, а надалі подарують їм легкі роди та багате потомство. Свято Луперкалій закінчувалось досить цікаво, під кінець дня дівчата писали свої імена на клаптиках паперу і вкидали в урну, як бачимо це досих пір існує і в наш час, після чого хлопці витягували з неї записки і ... І дівчина, ім'я якої він витягнув, ставала його сексуальною партнершою аж до на ступного свята, таким чином, ми маємо свято вільних сексуальних стосунків і ця традиція красиво підтримується молоддю, і зараз.
Але є одне “але” і це “але” полягає в тому, що це свято не тільки не має ніякого відношення до християн, а навіть до української чи то слов'янської культури вцілому. Воно тече в крові західнього європейського суспільства і до нас потрапило через ті ж самі ЗМІ. Отож в результаті ми маємо пропаганду різносторонніх сексуальних стосунків. Також це свято не проходить безслідно і для гаманців, так як в цей день, якось без подарунка йти до коханої особи не годиться, треба хоча б квіточку купити і в результаті було зафіксовано, що в США минулого року швидкість продажу троянд сягала 24 тисячі в хвилину, непогане свято для збагачення.
Гаманці гаманцями, але душу потрібно берегти. Нічого поганого в цьому не має, якщо ви будете вітати своїх коханих в
цей день, але на це не потрібно окремого свята , такі речі можна робити кожен день. Слід пам'ятати, що навіть за легендою Святий Валентин освідчувався в почуттях, у внутрішніх переживаннях своєї душі і тому слід надавати великого значення почуттям душевним, а не тілесним і не перетворювати святкування дня Святого Валентина в свято Луперкалій з властивою йому розпустою та гедонізмом.
Роман Тадра студет 4-ого курсу
філософсько-теологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича
Львівсько-Сокальська єпархія
