Преподобна Ксенія (V), у миру Євсевія, була єдиною дочкою знатного римського сенатора. З юності вона линула до Бога. Щоб уникнути призначеного їй шлюбу, вона таємно пішла з рідного дому з двома відданими їй служницями й відплила на кораблі. Зустрівшись, за промислом Божим, з настоятелем обителі святого апостола Андрія, що в місті Милассі, в Кесарії, вона вблагала його взяти її, разом із супутницями, у Миласс; змінивши своє ім’я, вона назвалася Ксенією. У Милассі вона купила землю, побудувала храм в ім’я святого Стефана і заснувала жіночий монастир. Незабаром після цього єпископ Милассу, Павло, посвятив Ксенію в диякониси, як цілком гідну цього звання через благочестиве життя. Свята всім подавала допомогу: для убогих була благодійницею, для засмучених - утішителькою, для грішних - наставницею. Мала глибоку смиренність, вважаючи себе гіршою та грішнішою від усіх. У подвигах своїх керувалася порадами палестинського подвижника преподобного Євфимія. Піднесеним життям свята Ксенія навернула багато душ до спасіння.
Кончина святої діви, під час молитви, була відзначена Господом явленням в небі над монастирем знамення у вигляді світлого вінця з хрестом, що блищить посеред нього, який супроводжував тіло святої, винесене в місто до народу, і зберігався до самого моменту поховання. Безліч хворих, торкаючись до мощів святої, отримали зцілення.
Пам'ять - 6 лютого.
