Сільським жителям відомо, що бувають земельні ділянки, не придатні для садівництва. Якщо посадити там фруктове дерево, декілька років воно буде гарно рости і розвиватися, але потім, коли коріння досягне глибшого шару ґрунту - дерево починає всихати і гине.
Цей приклад нагадує поведінку певної - досить розповсюдженої - категорії людей...
Машиніст зручно вмостився на сидінні. Потяг виїхав на пряму ділянку. І набрав ходу. Можна було трошки розслабитися й розім'яти напружену спину. Малорухомість давалася взнаки.
Аж тут сталося несподіване!.. Що змусило його враз зібратися й забути про втому. Він побачив монаха, який махав рукою, закликаючи поїзд зупинитися...
Один військовий священик (капелан) на передовій звернувся до воїнів з такими словами:
"Всі ми хочемо, щоб війна якнайскоріше завершилась і більше ніколи не повторювалася. Але чому трапляються війни? Тому, що люди не дотримуються Божих заповідей...
Дуже часто померлі приходять своїм рідним у сні в розпачі, сльозах і важкому горі. А плачуть тому, що близькі не моляться за них...
Обов'язково до останніх днів свого життя згадуйте їх в молитвах, бо померлі вже нічого не можуть зробити для полегшення своєї долі. Вони докоряють нам: "Чому не просите відпущення гріхів наших під час Безкровної Жертви, що здійснюється щодня під час святої Літургії?"
До уваги читачів Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua підбірка цитат (десята частина) з офіційних сторінок hram.lviv.ua у соціальних мережах.
Приєднуйтеся до нас на Facebook щоб нічого не пропустити!
Цікаве інтерв’ю з засновником видавничого проекту «Єдина Церква» (колишня назва «QUO VADIS»), учасником Революції Гідності Євеном Аврамчуком про українські духовні та церковні книги, про те як Майдан вплинув на видавничу діяльність, сьогоднішній стан справ і перспективи християнської книги українською мовою.
Майже за 2 тижні до Дня народження і за тиждень до річниці смерті видатного християнського мислителя Клайва Стейплза Льюїса - автора «Хроніки Нарнії», «Просто христианство», - публікуємо уривки з його трьох книг. Корисного читання!
Пристрасть - гріховний навик, що проник у душу, протиприродня дія (рух) людської душі, що полягає в її захопленні чимось замість Бога. Коротко можна сказати, що пристрасть - це зло, яке увійшло в звичку.
Ми теж боялися. Ми теж колись обурювалися тим, що здавалося нам "диким", "неосвіченим" і "відсталим" в житті Православної Церкви. Ми (принаймні, більшість з нас, народжених в атеїстичних сім'ях в атеїстичну добу) з боку дивилися на православні храми, вважаючи, що ми їх переросли і що ми знаємо більше "бабусь". Ми боялися, що Православ'я з його "догмами і канонами" відбере у нас нашу свободу. Ми боялися, що потрапимо в казарму, що нас висмикнуть з сучасного світу та заженуть в "темне середньовіччя". Ми просто боялися, що варто тільки впустити православну проповідь в свою душу, як вона вижене звідти всю радість життя.