Христос говорив: «Не мир Я прийшов принести, але меч», а ще - «Як Мене світ зненавидів, так і вас зненавидить». Християнин покликаний в певной мірі до конфронтації зі світом. Як поєднати це з прагненням до кар'єри, благополуччя? Як підготувати дітей до цього, не виховавши з них похмурих всеосуджуючих фанатиків, і не відштовхнувши їх від Церкви?

Виявляється, не так і давно в церковних хорах співали одні чоловіки, а виконувати обов'язки псаломщика жінкам благословили лише на помісному соборі на початку минулого століття. Ні, я зовсім не збираюся сперечатися і применшувати роль жінки в Церкві, просто іноді здається, ніби чоловіків, насправді, в храмах не було й зовсім. І від цього стає сумно.

Людині властиво помилятися. Як часто ми називаємо друзями тих, хто друзями не є. Як важко зустріти на цій землі справжнього друга, і яка це праця - зберегти і примножити справжню дружбу! Пропонуємо читачеві поміркувати про це разом з філософом Іваном Ільїним. Перед нами - фрагмент його книги «Співаюче серце».

Я мав прочитати лекцію про споглядальне життя, і Провидіння послало мені вірш, який вам, ймовірно, добре знайомий, але навряд чи застосовувався для духовного навчання. Він починається так:
В лісі жила премудра сова.
Чудово все бачачи, скупилася на слова;
Скуплячись ж на слова, все чула і знала.
Ах, якби вона для нас прикладом стала!
Я думаю, це майже вичерпне вчення про споглядальне життя для початківців і для тих, хто живе приходським життям, для людей у миру.
Вірш говорить нам, що перша умова, щоб чути - навчитися деякій мірі мовчання, перша умова, щоб бачити - навчитися дивитися. Це здається очевидним. Але це не очевидно з того, як ми відносимося до цієї теми.

Чи можна зробити приворот?
Приворот - це насильство. Я хочу, щоб мені поклонилися, беру рогач, упираю людині в шию і пригинаю. Адже це не буде проявом пошани? Але це ще не все. Коли людина бажає отримати любов іншої людини незаконним шляхом, за допомогою магії або любовного привороту, вона втрачає свою власну любов. Ось що жахливо!

Шоколадні сердечка, троянди, іграшки, листівки з освідченнями в коханні, ось що володіє головами мільйонів хлопців та дівчат напередодні 14 лютого, в день Святого Валентина.
Мене завжди дивувала та річ, чому саме тільки в цей день слід з особливою любов'ю та трепетом ставитись до особи протилежної статі, складається враження, що цілий рік можна ігнорувати свою другу половинку, а потім купуєш їй (йому) якусь іграшку і говориш кілька теплих слів і всі задоволенні. Але, якщо проаналізувати зміст сучасних телепередач, які транслюють в цей день то можна побачити, що коханню, як духовному почуттю, особлива увага не надається, здебільшого акценти ставляться на пристрасті та любощах. Виявляється сексуальні втіхи це візитна картка трохи іншого свята, яке святкувалось з давніх - давен і не має ніякого відношення до Святого Валентина тим більше християнства. Завжди для того, щоб зрозуміти глибше суть речей потрібно дивитись в їх корінь і якщо вникнути в суть цього свята то ми бачимо звичайнісіньке язичницьке свято, якому надали християнського блиску.

Існуючі еротичні відносини, навіть ті, які узаконені моральним законом людини, все одно свідчать про затьмарення. Людина стала гірше тварини, оскільки тварини з'єднуються лише в певні періоди. Самка не підпустить самця, наприклад, під час вагітності. Людство ж, чим довше існує, тим більше розбещується. Якщо у тварин все відбувається з метою відтворення, то у людини заради певних відчуттів. Раніше про любов так багато, як зараз, не говорили, але її було більше.
Зараз - не так. Чому? Давно сказано, що й наприкінці світу «через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов».

— Вітаю! - привіталася Молода Людина, увійшовши всередину магазину, про який недавно прочитала в рекламі.
— Привіт! - привітно відповів їй вже немолодий Продавець.
— Скажіть, будь ласка, чи є у вас Романтика? Мені потрібно приблизно 2-3кг.
— Романтика? - Продавець здивувся. - Ні, такого товару у нас вже давно немає. Ви напевно про нас в Інтернеті прочитали, так?
— Так, - кивнула Молода Людина. - Але там було написано, що у вас повинна бути Романтика.
— Це тільки в online-магазині, - погодився Продавець. - У нас цей товар рідко мав попит. Зазвичай ті, кому вона потрібна, замовляють її по Інтернету, це і анонімно і по місту за нею йти не треба.

Професія — як жінка: не ти її вибираєш, а вона — тебе. Коли мене в дитинстві запитували «ким ти хочеш стати?», я збентежено мовчав і завжди заздрив одноліткам. Вони радісно рапортували про свою майбутню професію, а я — не міг. Думав, поки не вирішу, ким бути, залишуся ніким. Драма розгоралася. У школі всі мріяли стати льотчиками, а я висоти боявся. «Прибиратимеш сміття!» — лякали вчителі.

Рідкісний поет, письменник, філософ не склав свого визначення любові. Серед формул, що починаються словами «Любов, — це...», немало тонких і дотепних зауважень. Та все ж наймудріші слова про любов сказані ченцями — тими, хто знав Бога, Який є Любов, краще, ніж багато закоханих знають один одного. І з глибини духовного досвіду святих, і зсередини сімейного життя, що «вдалося», однаково зрозуміло, що любов — це передусім упокорювання.

Любов між чоловіком і жінкою - це не якась особлива любов, яка принципово відрізняється від інших видів любові. Від любові між матір'ю і дитиною, між друзями. Це та ж сама любов, тільки трохи з іншим відтінком. І тому упізнати її можна так само, як і будь-яку іншу любов.
Я багато розмірковував, як зрозуміти у відносинах двох людей, любов це чи не любов...

Зазвичай свої бесіди з старшокласниками про сім’ю я починаю з пояснення понять любові і закоханості. Любов - це коли «два в плоть єдину». Коли здійснилося якесь єднання двох осіб в єдину плоть. А закоханість - це просто відчуття любові, що зароджується (але яка ще не народилася). Причому закоханість, як правило, переживається набагато яскравіше, ніж любов.