Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборти – бо це її тіло!
Коріння екологічної кризи є екологічним та моральним, і воно вписано в серце кожної людської істоти. Протягом останніх століть ця криза дедалі посилювалася через численні розділення, породжені людськими пристрастями, такими як корисливість, жадоба, себелюбство, дух хижацтва, і такими їхніми наслідками на планеті, як зміна клімату, що відтепер серйозно загрожує природному довкіллю, нашому спільному «дому». Розрив зв'язку, що єднає людину з природою, є відхиленням від належного використання Божого творіння. Щоб розв'язати екологічну проблему на засадах християнського передання, слід не лише карати за гріх зловживання природними запасами планети, тобто докорінно змінити ментальність, а й практикувати аскезу як протиотруту від споживацтва, культу потреб та власницького почуття. Це передбачає також величезну відповідальність, яка вимагає від нас передати у спадок майбутнім поколінням придатне для життя природне довкілля та спосіб його використання згідно з волею та благословенням Бога. У таїнствах утверджується творіння, а людина заохочується діяти як його господар, охоронець та «священик», який представляє його Творцеві як діяння благодаті – «Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все» – та плекає євхаристичне ставлення до творіння. Цей православний євангельський та святоотцівський підхід притягує також нашу увагу до соціальних аспектів та тих трагічних наслідків, якими загрожує руйнування природного довкілля.
Господи, Боже наш, багатий милосердям і милістю, що Своїм мудрим Провидінням керуєш нашим життям, вислухай нашу молитву, прийми покаяння за гріхи наші, припини пошесть згубну, яка спіткала нас, як Ти і раніше припиняв згубні пошесті серед людей. Милосердний Спасителю, захисти здоров’я тих, хто на Тебе уповає. Лікарю душ і тіл наших, дай одужання тим, що хворіють, і підведи їх з ложа недуги та страждань. Благослови, Господи, укріпи і захисти Своєю благодаттю усіх тих, хто з благодійністю і жертовністю піклується про хворих вдома чи в лікарнях. Визволи людей в нашому місті (селі, монастирі), в нашій країні і по всьому світу від пошесті згубної, від хвороб і страждань та навчи нас цінувати життя і здоров’я як Твої дари. Дай нам, Боже, Твій мир і наповни наші серця непохитною вірою в Твій захист, надією на Твою підтримку і любов’ю до Тебе і наших ближніх. Твоє бо є щоб милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.
Ти живеш в Instagram? Переписуєшся в меседжері коли поруч близька людина? Гортаєш стрічку новин у facebook коли маєш нагоду втішити засмученого чи познайомитися з новими людьми? Або потрібен статус про стосунки, щоб кожен міг поставити йому лайк або сердечко? На смартфоні увімкнено сповіщення з соціальних мереж? Тоді хутчіш переглянь трихвилинне відео на цю тему.
Хто помер ради Христа, для того немає смерті!
У соціальних мережах та засобах масової інформації повідомляється про заплановане на 30 квітня цього року зібрання на Михайлівській площі Києва «2000 екстрасенсів», які мають намір нібито «заряджати амулети» для воїнів АТО та проводити інші магічні ритуали. У зв'язку з цим Прес-центр Київської Патріархії повідомляє наступне.
Чи знаєте Ви?
Святий преподобний Лаврентій Чернігівський (1868 – 1950 рр.) часто говорив зі своїми чадами про останні часи. Він казав: «Прийде час, коли й недіючі храми будуть відновлювати, обладнувати не тільки зовні, але й всередині. Будуть покривати золотом бані як храмів, так і дзвіниць. А коли закінчать, прийде той час, коли воцариться антихрист. Моліться, щоб Господь продовжив нам ще цей час, для зміцнення, бо страшні чекають на нас часи. І бачте, як все підступно готується? Всі храми будуть в величній благоліпності, як ніколи, але ходити до тих храмів не можна буде». «Із вас, чада мої, - говорив отець Лаврентій, - багато хто доживе до цих страшних часів…» Якщо взяти до уваги, що відійшов до Господа старець у 1950 році, його наймолодшим чадам має бути зараз 80-85 років…
Людей часто цікавить питання: що заповідав нам Бог у зв’язку з татуюваннями? В Біблії не дуже багато прямих згадок про татуювання. Це тому, що люди, які наносили на свої тіла подібні віковічні написи та зображення, не належали до народу, який отримав закон Мойсея. Це були люди язичницьких вірувань. Отже, у книзі Левіт ми знаходимо слова: «Заради померлого не робіть нарізів на тілі вашому і не наколюйте на себе письмен. Я Господь» (Лев. 19:28). Наведена цитата більш ніж очевидна. Бог каже «ні» подібному звичаю. Але чому засуджується таке діяння? Щоб зрозуміти цю заповідь, треба заглибитись у культуру того часу. Більшість культур того часу за своєю природою були варварськими, народ же Ізраїля утворив нову націю. Закон, що його дав Бог Мойсеєві, був фундаментом, на якому трималася ця нація. Народ Ізраїля був покликаний жити в зовсім іншій системі цінностей, відмінній від культури насильства, грабіжництва і смерті, притаманної іншим, сусіднім народам. Татуюючи свої тіла, іудеї нічим не відрізнялись би від язичників, що скоювали ритуальні вбивства, «священне» насильство, масову різанину і обожнювали пристрасті, руйнівні для людської душі. Це, можливо, є однією з причин, через які Бог дає заповідь проти татуювань.
Хрест - це, в першу чергу, розп'ятий Христос. Ми часто захоплюємося самим хрестом, забуваючи про розп'ятого на ньому Христа. Наш Спаситель не хрест, а Христос. Христос хрестом переміг диявола і силу ворожу, і всякий гріх. Рукописання, колишні проти нас, зруйнував. Тут завжди треба звертати увагу людей на Христа; і нема іншого імені, сказано, на землі, дане людям, через яке належало б нам спастися, крім імені Ісуса Христа. І ми носимо хрестик саме тому, що віруємо в Ісуса Христа, причому розп'ятого. Ми не повинні забувати, що саме на хресті Господь спокутував наші гріхи. Кров Його, пролита на хресті, омиває нас від усякого гріха.
«Жінок, які займаються лікуванням, через що відбувається викидання плоду, та готують отрути, які умертвляють плід, піддаємо єпитимії людиновбивці» Шостий Вселенський собор, 91 правило, 680 р.Б.