У наш збурений взаємними звинуваченнями та надмірними агресією і користолюбством час, на мою думку, найкращим, а можливо й єдиним шляхом до примирення може стати просте мовчання, відмова від гордовито-егоїстичних гасел, мітингів, та маніфестацій сили, що демонструють, радше, людську нікчемність, ніж велич. Як стверджували християнські містики, ніщо так не вгашає дух, як пустомовство, а отже, саме в ньому слід шукати одне з основних джерел нинішньої глибокої духовної кризи.

Протодиякон Андрій Кураєв радить людині, яка, зіткнувшись з грубістю в храмі, і не хоче йти туди знову,- "вибачити і перетерпіти". Також отець Андрій застерігає: "Той, хто злякався наших бабусь, вже точно злякається антихриста. Може тому Господь утрудняє доступ в храм і деколи посилає нам таких бабусь, через яких Він фільтрує наші ряди".

Перше місце в світі з підліткового алкоголізму, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, займає Україна. Особливо вражає факт, що 70 відсотків українських дітей уперше спробували алкоголь із рук батьків.

Питання наркоманії ще постало перед суспільством з прадавніх часів. Ніхто і не підозрював, що ця хвороба призведе до великих втрат, а найголовніше до втрати молодих, енергійних, талановитих особистостей у руках яких знаходиться майбутнє нашої держави та перш за все наших дітей. На сьогоднішній день питання боротьби з наркоманією стоїть на одному рівні з питанням стосовно боротьби зі злочинністю.

Сьогодні поняття "мода" можна приписати практично до всіх нововведень людства. Дійсно, тільки десь там з'являється якась новинка, людство, спрагле до всього нового і незнайомого, хапається за неї. І не має значення чи принесе ця новинка користь, чи навпаки - шкоду. Головне, що вона підпадає під слово "модно".

Навіть чемпіонат світу! Бо за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна вийшла на перше місце в світі з підліткового алкоголізму.

Всесвітня організація охорони здоров'я назвала депресію епідемією ХХІ століття, що охопила світ. За оцінками фахівців, ця недуга, притаманна сучасному урбаністичному суспільству, вже вийшла на перше місце в світі, обійшовши традиційних «лідерів» - інфекційні та серцево-судинні захворювання. Вона вражає своїми масштабами – щорік на неї хворіє близько 150 мільйонів чоловік. Якщо ситуація не покращиться, попереджають медики, до 2020 року депресія паралізує економічне життя багатьох країн.

Згідно з даними біології, життя людини починається з моменту злиття мембран статевих клітин її батьків. Вона є людиною – індивідуальною і неповторною – на кожному етапі внутрішньоутробного розвитку, вже маючи в зачатковій формі всі властивості дорослої особи. Тому не існує принципової різниці між вбивством ще не народженої та вбивством вже народженої людини. Згідно з даними медицини (зокрема, результатами ультразвукових досліджень та внутрішньоутробних оптичних зйомок), дитина, яку абортують, зазнає таких самих страждань, як і доросла людина, яку тортурами доводять до смерті.

Дуже важливо не показувати особистий негативний приклад, не садити дітей за стіл, якщо планується застілля з алкогольними напоями, більше залучати дітей, підлітків до занять фізкультурою, спортом, до участі в роботі клубів за інтересами та інших масових форм організованого відпочинку.

Останнім часом питання легалізації проституції все частіше дискутується у суспільстві. Що думає с цього приводу генеральний директор українського Інституту сексології й андрології, президент Асоціації сексологів і андрологів Україні професор Ігор Горпинченко?

Якось переглядаючи газету «Ехо» за 17 жовтня 2008 року, натрапив на статтю, в якій автор розповідає про іменини Свято-Покровського храму. Читаючи її, я радів за укріплення духовності у нашому рідному містечку Кобиляки, але радість моя була недовгою. Перегорнувши зо дві сторінки, я м’яко кажучи, здивувався, побачивши оголошення, в якому «віщунка» Анастасія рекламувала свій арсенал обрядових послуг, обіцяючи вирішення будь-яких духовних, душевних і матеріальних проблем. Анастасія проголошує із перших же рядків свого звернення: «Всім, хто втратив надію отримати де-небудь допомогу, втратив віру у власні сили, завжди звертаються до Анастасії». По меншій мірі це є неправда..

Часто чуєш: «Я не йду в Церкву, тому що Бог – Він в душі». Проте мені здається, тільки люди дуже до себе поблажливі можуть так легко сказати, що Бог у них в душі. Що стосується мене... Ось я хотів би, щоб в моєму серці Він міг бути, але – що я зробив для цього?.. Бог в мені? У тій грязі, яку я в собі тягаю, сказати, що у мене в душі... БОГ?!..