Індійська йога відома на Заході вже багато десятиліть, а в Америці вона дала початок особливо багатьом культам, а також популярній формі фізичної терапії, цілі якої імовірно далекі від релігії. Майже двадцять років тому французький чернець-бенедиктинець написав про свій досвід перетворення йоги в "християнське" учення; наступні описи узяті з його книги. Індійська йога — учення, що рекомендує досить аскетичний, підлеглий дисципліні спосіб життя, — полягає в управлінні диханням і в певних фізичних позах, які приводять до стану розслаблення, сприяючого медитації, при якій зазвичай застосовується мантра, або священний вислів, який допомагає зосередитися. Суть йоги не в самій дисципліні, а в медитації, яка є її метою.

Торік, в передріздвяному випуску однієї вельми шанованої газети помістили просвітницький матеріал про ворожіння, гороскопи, ворожбу і інші окультні послуги, а на наступній смузі виявилася статейка з доступним викладом техніки ворожіння для всіх бажаючих. Як там було сказано, «якщо хочете взнати своє майбутнє — не відкладайте! Святки для цього самий відповідний час.»

А тепер ми повинні розглянути, як відноситься християнська мораль (моральність) до питання статевих стосунків і що християни називають чеснотою цнотливості. Християнське правило цнотливості не слід плутати з суспільними правилами скромності, пристойності або благопристойності. Суспільні правила пристойності встановлюють, до якої межі допустимо оголювати людське тіло, яких тем пристойно торкатися в розмові і які вирази вживати відповідно до звичаїв даного соціального кола.

Дітям властиво гратися. Заборонити підліткові грати в що-небудь майже неможливо. Вже дуже часто батьківські спроби за допомогою широкого ременя виліпити зі свого чада «старця» приносять плачевні плоди. До 13-15 років дитя, що не «награлося», ще не настільки міцне у вірі, щоб повністю віддати перевагу молитовному пильнуванню іграшкам. Самолюбні ж батьки неодмінно хочуть бачити в своєму нащадку «старця». В результаті — відкритий бунт, скандал в будинку.

Сексуальна революція внесла суттєві корективи у поняття сучасної сім‘ї. Надмірна емансипованість, викривлене розуміння „вільного” життя, а також прагнення не відставати від модних віянь у сексуальному вимірі спричинили збільшення числа онкозахворювань, ВІЛ-інфікованих, непліддя. „У світі це вже усвідомили,” - стверджує Світлана Демчук, завідувачка Центру планування сім‘ї і репродукції людини при Луцькому клінічному пологовому будинку.

Хіба це не дивно, що 20-долларова банкнота здається такою великою сумою, коли жертвуєте її в церкві, але такою невеликою, коли ходите по крамницях? Хіба це не дивно, що 2 години в церкві здаються такими довгими, і такими короткими, коли ви дивитесь гарне кіно? Хіба це не дивно, що важко знайти слова для молитви, але це зовсім не проблема, коли ви розмовляєте з другом? Хіба це не дивно, що важко і нудно прочитати один розділ з Біблії, але так легко прочитати 100 сторінок популярного роману?

Питання про характер шуканої в екуменізмі єдності християн не є на перший погляд великою проблемою. Проте якщо з православної точки зору він і може бути описаний сповна однозначно, то ця очевидність ставиться - часом досить рішуче - під сумнів самим ходом історичного розвитку екуменізму. Православ'я не може мислити передбачувану екуменізмом єдність християн інакше як тільки на грунті чисто церковному, для якого всі інші, приходящі моменти дійсного і можливого християнського солідарітету є лише елементами зовнішніми, психологічними, такими, що не мають прямого і принципового відношення до справжньої єдності.

Був....був в моєму житті час, коли я займалася астрологією. Навряд чи мене, звичайно, можна назвати професіоналом в цій області, але деякий час я виявляла непідроблену цікавість до занять астрологією і виучувалася сама по книжці Колесникова А.Г. “Астрологія за допомогою комп'ютера і без нього”. Надалі ж, коли я стала воцерковлятися, я повністю відмовилася від астрології. Важко часто сказати, чому ми приймаємо те або інше рішення в житті, як і чому міняються наші інтереси. Але зараз я б хотіла спробувати пояснити, що ж зі мною сталося, як виникло в мені рішення залишити те, що мене так цікавило.

- Вам відомо, скільки ВІЛ-інфікованих в усьому світі?
- 40 млн.
- Через які рідини організму може відбутися зараження ВІЛ?
- Їх чотири: кров, материнське молоко, сперма, рідина в статевих органах жінки.
- Який найбільш поширений шлях передачі ВІЛ?
- Статеві контакти, внутрішньовенне введення наркотиків, від матері до плоду.

Одне з найобтяжливіших видовищ на світі - поминання, що здійснюються атеїстами. Ось всі прийшли додому від свіжої могили. Встає старший, піднімає чарку... І у цей момент всі просто фізично відчувають, що щось можуть і повинні вони зробити для того, з ким тільки-но вони попрощалися. Молитва про тих, що пішли - це потреба серця, а не вимога церковної дисципліни.Серце вимагає: помолися!!! А розум, покалічений ще шкільними уроками безбожника, говорить: "немає чого, молитися нікому і нема про кого: небеса повні хіба що радіохвилями, а від тієї людини, з якою ми жили ще три дні тому, не залишилося вже нічого, окрім того неподобства, яке ми тільки що засипали землею".

Усе своє життя я бачу народ у його масі бідним, голодним, темним, малоосвіченим, несвідомим, жорстоко гніченим, усіма забутим, (постійно лякливим… У мене завжди родився великий сумнів, чи справді цю справу так власне й створив Господь? Чи не дав Він нам якої глибшої Заповіді, щоб двигати світ до кращого, до щастя, до Світла? Бо Він же — сама Доброта та Любов! І справді, коли Господь створив людство на Свій Образ і на Свою Подобу (Буття 1. 26-27), то це людство — Його правдиві діти, яких Він не міг позоставити на призволяще, — Він мав конче дати для нього й належну Заповідь для його охорони й опіки, Заповідь для належного життя.

5 жовтня. Сьогодні почалось моє життя, хоч мої батьки про це поки що не знають. Я дівчинка, у мене буде русяве волосся і голубі очі. Все вже визначено, навіть те, що я буду любити квіти.
19 жовтня. Дехто вважає, що я ще не людина. Але я справжня людина, також як маленька крихта хліба все ж таки є справжнім хлібом. Моя мама є, і я також є.
23 жовтня. Я вже вмію відкривати рот. Подумати тільки, через рік я навчусь сміятись, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде «мама».