Сучасником приснопам'ятного Петра Могили та преподобного Іова Почаївського і великим захисником православної віри був також преподобномученик Афанасій Берестейський. Він мав шляхетних батьків, здобув добру освіту. В 1627 р. він прийняв постриг у Вільні і незабаром став намісником Дубойського монастиря, що біля Пінська, а потім ігуменом Берестейського Симеонового монастиря. Преподобний Афанасій часто і гаряче молився Божій Матері перед Куп'ятицьким Її образом про спасіння віри православної, а також заступався перед владою за православний народ. Відданість преподобномученика Афанасія православній вірі стала причиною утисків, образ і навіть ув'язнення його.
Пам’ять - 18 вересня, а знайдення мощей - 2 серпня за новим стилем.

8 липня православні християни згадують святих Петра і Февронію. Вони жили в 13-му столітті. Церква вшановує їх як заступників любові, сім'ї та шлюбу. За переказами, Петро був князем у місті Муром. В юності він захворів проказою. Вилікувати його лікарі не могли. Вдалося це лише селянській дівчині Февронії. Після першого ж сеансу князь одужав і одружився на ній.
У щасливому шлюбі вони прожили тридцять років. У старості подружжя прийняло чернечий постриг. Вони життя своє прожили чисто, побожно, свято і гідно. Дбали один про одного. Святий князь Петро та княгиня Февронія померли в один день і час, і відспівування їх було у храмі Божому, і лежали вони в одній домовині.
У стародавні часи історія кохання Петра і Февронії передавалася з уст в уста, обростаючи новими подробицями.

Святий імператор Феодосій скликав у 381-му році Другий Вселенський Собор у Константинополі, де були присутні 150 єпископів. Собор засудив єресь і встановив догмат Трійці, доповнивши Нікейський Символ Віри вченням про Святого Духа, Господа Животворного, який сходить від Отця, і з Отцем і Сином єдиносущний. Другий Вселенський Собор знову засудив аріанство і похідні від нього єресі.

Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

20 січня 2011 р. на запрошення ректора Львівського національного університету імені Івана Франка проф. І. О. Вакарчука Високопреосвященний Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій взяв участь в урочистій Академії з нагоди відкриття ювілейного року. Саме у цей день 350 років тому польський король Ян Казимир видав привілей на заснування у Львові Університету на основі школи при єзуїтському колегіумі.

Розмова з Ректором Львівської Православної Богословської Академії кандидатом богословських наук, доцентом, митр. прот. Ярославом Ощудляком.

Під час перебування 25 листопада 2010 року в м. Кам’янці-Подільському Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив новозбудований храм Св. Іоанна Богослова та звершив чин освячення наріжного каменю на місці колишнього кафедрального храму міста – Казанського собору.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр.
З людської точки зору історія часто видається лише певним набором подій, фактів та їхніх оцінок і пояснень. Але не даремно історичні книги, опис історичних подій складають невід’ємну частину Священного Писання, Біблії, бо історія обов’язково має моральний вимір, адже окрім людини в історії діє також і Бог.
Саме тому ми повинні знати правду про своє минуле і не забувати його – щоби вчитися на помилках попередніх поколінь і не повторювати їх.

Сьомий Вселенський Собор відбувся в 787 році в місті Нікеї за імператриці Ірини (вдови імператора Лева Хозара), і в ньому брали участь 367 отців.
Собор було скликано проти іконоборчої єресі, яка виникла за 60 років до Собору, за грецького імператора Лева Ісавра, який, бажаючи навернути магометан у християнство, вважав за необхідне знищити вшанування ікон. Ця єресь тривала за його сина Костянтина Копроніма й онука Лева Хозара.
Собор осудив і відкинув іконоборчу єресь і визначив – ставити і покладати у св. храмах, разом із зображенням Чесного і Животворчого Хреста Господнього, і святі ікони, шанувати і віддавати їм поклоніння, підносячись розумом і серцем до Господа Бога, Божої Матері і святих, на них зображених.

Шостий Вселенський Собор відбувся в 680 році в місті Константинополі за імператора Костянтина Погоната, і в ньому брали участь 170 єпископів.