Коли восени 1240 року Батий оточив Київ,"не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, й од звуків іржання табунів коней його". День і ніч били ворожі тарани у стіни стольного града, ламалися списи, розколювалися щити, а стріли затьмарювали світло. "Многе множество було сили ворожої", – пише літописець. В ніч на 6 грудня татари вдерлися у Київ. Городяни на чолі з воєводою Дмитром, якого прислав князь Галицький Роман, згуртувалися навколо Десятинної церкви. Біля святині зав'язалася "битва велика". Маси людей, шукаючи порятунку, "вибігали і на церкву, і на склепіння церковне, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні". Всі церкви стали фортецями, але падали одна за одною: Десятинна церква, Софійський собор, Печерський монастир...







- Нові публікації
- Коментують

Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua 26-й рік поспіль…

Православний календар грудень 2020 року Божого Життя святих на кожен…

Завод Тризвін - виробник церковного начиння для храмів і монастирів з…

«Ієрей» - швейно-вишивальна майстерня, діяльність якої…

Ікона під старовину може додати молитовного настрою. Тому ікони під…
-
Написав(ла): НадіяВ новині: Молитва за всяк ...
-
Написав(ла): ЮрійВ новині: Ліки від захопл ...
-
Написав(ла): ОленаВ новині: Ліки від захопл ...
-
Написав(ла): ВікаВ новині: Кола на воді
-
Написав(ла): прот. Павло НайденовВ новині: Перелік найбіль ...

Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua 26-й рік поспіль…
Коли Ти святкуєш Жіночий день?
- Хмаринка теґів
- Календар
- Архів
ікона історія Біблія Бруно Ферреро Великий піст Видавництво Братське Закон Божий Львівське братство Львівсько-Сокальська єпархія Пасха Христова Різдво Христове Святі Отці Таїнство батькам для дітей богослужіння відео діти двоє духовність жінка життя життя святих любов митрополит Антоній Сурозький митрополит Димитрій молитва молитви молодь оголошення піст патріарх Філарет притчі проповідь психологія свято смерть стосунки тверезість церковний календар чоловік
Знайшли помилку?
Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА. МУЧЕНИКИ ЗА ВІРУ ХРИСТОВУ. СВЯТИЙ КНЯЗЬ МИХАЇЛ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ З БОЯРИНОМ ФЕДОРОМ
- Українські святі, Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 17 вер 2010
- Переглядів: 3091
Читати повністю»
Останнє століття Київської Руси
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 16 вер 2010
Незважаючи на нестабільне політичне становище в Київській княжій державі протягом ХІІ–ХІІІ століть, православна Церква в ній розросталася і розвивалася, служила духовним потребам народу.
- Переглядів: 2525
Читати повністю»
ОСВІТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТОВОЇ ВІРИ. ВПЛИВ ЦЕРКВИ НА НАЦІОНАЛЬНУ КУЛЬТУРУ
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 15 вер 2010
Прийняття християнства й утворення Церкви мали величезне значення для розвитку освіти і всієї національної культури українського народу.
- Переглядів: 6097
Читати повністю»
ОСНОВОПОЛОЖНИКИ ЧЕРНЕЦТВА В РУСІ-УКРАЇНІ СВЯТІ АНТОНІЙ І ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКІ
- Українські святі, Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 15 вер 2010

Пам'ять прпп. Антонія і Феодосія Печерських 15 вересня.
- Переглядів: 7787
Читати повністю»
Церковне управління в Русі-Україні. Моральний вплив Церкви на державне й суспільне життя
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 15 вер 2010
З прийняттям християнства за часів князя Володимира Великого з'явилася в Київській Русі і постійна організація церковного управління, яка називалася митрополією. На чолі її стояв Київський митрополит. Вся Церква в Київській державі існувала як Київська митрополія, і перебувала у підпорядкуванні Константинопольського Патріарха, бо з Константинополя, або Царгорода, була прийнята віра християнська. Однак залежність Київської митрополії від Царгорода, яка тривала 700 років (до 1686 p.), обмежувалася тільки поставленням чи благословенням на Київську кафедру митрополитів. У внутрішнє життя нашої Церкви Константинопольська Патріархія майже не втручалася, хоча протягом 250 років митрополитами в Києві були греки, крім окремих випадків.
- Переглядів: 4200
Читати повністю»
Церква за князя Ярослава і розвиток християнської культури
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 13 вер 2010
Князь Ярослав,прозваний у народі Мудрим,завершив християнізацію Київської Руси, хоч навернення деяких віддалених племен тривало ще довго після його смерті. Ярослав продовжував розпочату князем Володимиром розбудову держави на засадах Христової віри. "Володимир землю зорав і розпушив, хрещенням просвітив, Ярослав засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи книжне", – пише літописець.
- Переглядів: 6764
Читати повністю»
Братовбивча боротьба після смерті Володимира
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 13 вер 2010
Після смерті князя Володимира між його синами почалася боротьба за Київський престіл. Його успадкував старший син Святополк, одружений з донькою польського короля Болеслава. Побоюючись суперництва, він наказав убити своїх молодших братів Бориса і Гліба, які княжили у північних містах Ростові та Муромі, а потім і третього брата – Святослава. Князі Борис і Гліб були дуже побожні, жили по-християнськи і не мали жодних намірів конкурувати зі своїм старшим братом. Їх поховали у церкві святого Василія у Вишгороді в 1026 р. Православна Церква приєднала їх до собору святих мучеників. У Вишгороді на їхню честь було споруджено храм (його зруйнували татари 1240 року).
- Переглядів: 3234
Читати повністю»
ПРОПОВІДЬ ХРИСТИЯНСТВА ПО ВСІЙ КИЇВСЬКІЙ ДЕРЖАВІ І НА ПІВНІЧ ВІД НЕЇ
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 13 вер 2010
Після хрещення киян Христова віра поступово ширилася серед слов'янських племен Київської держави, по "всіх містах і селах", як каже давній літопис. У цій великій справі сам князь Володимир, який на час прийняття християнства був у розквіті сил (30-ти років), брав безпосередню участь. Коли ж повиростали сини, Володимир посадив їх на князівства і доручив їм поширити Христову віру в своїх князівствах. Він посилав до них священиків, наказував учити людей нової віри, будувати церкви. Християнство ширилось і внаслідок проповіді, а ще більше – за прикладом вищих верств тодішнього суспільства. Літописець свідчить, що люди з радістю йшли хреститися, кажучи, що "якби ця віра була недоброю, то князь і бояри не прийняли б її".
- Переглядів: 2697
Читати повністю»
Великий князь Володимир рівноапостольний. Хрещення Руси-України
- Українські святі, Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 30 сер 2010

Пам'ять святого князя Володимира святкується 28 липня, а днем хрещення киян вважається 14 серпня.
- Переглядів: 8830
Читати повністю»
Хрещення княгині Ольги
- Українські святі, Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 30 сер 2010

Пам'ять великої княгині Ольги Церква святкує 24 липня за новим стилем.
- Переглядів: 6288
Читати повністю»
Християни в Русі за князя Ігора
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 30 сер 2010
Християнство було поширене у княжій Русі вже у першій половині X сторіччя, за князя Ігоря. Він теж ходив походами на Візантію, а після другого походу, 944 року, підписав з греками мирний договір. Ця угода важлива не тільки як доказ сили Київської держави, з якою мусила рахуватися могутня Візантійська імперія, але і як документальне підтвердження того, що серед найближчого оточення та воїнів Ігоря було чимало християн. У тексті договору християни ставляться нарівні з язичниками. Князь і язичники присягали на вірність договору на священному Перуновому пагорбі в Києві, склавши "зброю свою, і щити, і золото", – розповідає літописець. "А християн руських приводили до присяги у церкві святого Іллі, що над Ручаєм; це була соборна церква, бо багато з варягів були християнами".
- Переглядів: 2660
Читати повністю»
Хрещення Руси за князя Аскольда
- Закон Божий, Історія УПЦ
- Юрій
- 29 сер 2010
Коли з'явилася можливість проповіді Христової віри зрозумілою народові слов'янською мовою (давньоболгарська та давньоукраїнська мови були тоді значно більше подібними між собою, ніж нині болгарська та українська мови), християнство почало поширюватися швидкими темпами. Сприяло цьому також утворення на землях України Київської держави з центром у Києві, яка існувала вже в середині IX сторіччя, хоча початки її, очевидно, сягають у глибше минуле. До Києва прибували не тільки купці, а й посланці володарів інших країн, ремісники і, вірогідно, християнські місіонери-проповідники. Руські війська ходили в походи за межі своєї країни і там неминуче зустрічалися з Христовою вірою.
- Переглядів: 2989
Читати повністю»