Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?
    Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон,…
  • Анонс: православний табір-рафтінг "Соколині гори 2018"
    Здійсни подорож унікальним маршрутом і відкрий красу Рівненщини,…
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Популярне
  • Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?
    Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон,…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Липень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Липень 2018 (1)
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)
    Квітень 2018 (2)
    Лютий 2018 (3)
    Січень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Патріарх Філарет відвідав м. Кам’янець-Подільський

    Патріарх Філарет відвідав м. Кам’янець-ПодільськийПід час перебування 25 листопада 2010 року в м. Кам’янці-Подільському Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив новозбудований храм Св. Іоанна Богослова та звершив чин освячення наріжного каменю на місці колишнього кафедрального храму міста – Казанського собору.

    Щоб зрозуміти усю велич подій, що відбулись того дня слід дещо заглибитись в історію. 145 років назад у корпусах сучасного Подільського державного аграрно-технічного університету (ПДАТУ), на території якого постав храм Св. Іоанна Богослова, було відкрито Подільську духовну православну семінарію. Історичні хроніки свідчать, що триповерхова будівля семінарії стала першою великою будівлею, у так званому «Новому плані» і довгий час залишалась одним із найвищих будинків у місті. З нього відкривався гарний вид на Старе місто та незайняті тоді будинками мальовничі види Нового плану. Тут не було тісноти та гамору, що заважають навчанню.

    Урочисте відкриття семінарії відбулось 26 вересня 1865 р. – удень свята Іонна Богослова, в честь якого була названа і семінарська церква. Того дня погода була сонячною, неначе весною. Вранці губернська цивільна влада та подільський єпископ Леонтій прибули на «Новий світ». Так в той час називалась майже пустинна тоді територія між Польськими та Руськими фільварками. В присутності відомих мешканців міста владика Леонтій направився на третій поверх будинку, де у семінарській церкві відслужив літургію, а потім виступив із зверненням до семінаристів. Після цього губернатор Подільської губернії та інші представники світської та релігійної влади міста оглянули навчальні приміщення та помешкання, де мали проживати семінаристи. Для кожного вихованця виділялись невеликий стіл, ліжко, подушки та інші необхідні речі, чого не було у старих приміщеннях семінарії, що знаходились у Старому місті. У семінарській бібліотеці зберігалася необхідна для навчання література, переважно релігійно-філософського змісту.

    Після цього гості зібралися в кімнаті ректора семінарії, що розміщувалася на першому поверсі, а потім направилися до Зали зібрання, яка була на другому поверсі. Там у присутності великої кількості семінаристів та гостей одним із викладачів семінарії була прочитана лекція про її історію. Учні прочитали свої власні твори, присвячені цій знаменній події. Закінчились урочистості святковим обідом.

    Розповідає нинішній настоятель храму cв. Іоана Богослова прот. Юрій Матвєйцов:

    Для потреб духовної семінарії, яка стала найбільшою в Подільській губернії було споруджено 4 корпуси і резиденцію ректора. Подільська семінарія підготувала багатьох відомих українських патріотів. В її стінах навчалися відомий композитор Микола Леонтович, ця місцина пов’язана з іменами митрополитів Василя Липківського та Івана Огієнка, відомого історика Юхима Сіцинського. У 1918 році гетьман Павло Скоропадський відкрив у місті Український університет (сьогодні Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Наступного року до його складу увійшли корпуса семінарії. Коли громада церкви cв. Іоана Богослова 5 років назад розпочала будівництво храму ми не знали, що будуємо святиню на місці колишньої семінарської часові. Пізніше, вивчаючи архіви дізналися про її існування. Напевне сам Господь Бог вказав нам на те місце. Я дуже вдячний ректору Подільського державного аграрно-технічного університету Миколі Бахмату, викладачу університету, голові парафіяльної ради при церкві cв. Іоана Богослова Леоніду Роговику, професорсько-викладацькому складу, студентам та всім людям доброї волі за сприяння в будівництві храму. Не можу не відмітити ту велику допомогу, яку надали громаді Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, владика Димитрій, митрополит Львівський і Сокальський та владика Антоній, архієпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський. Ікони для храму написав член спілки художників України, іконописець Володимир Матвєйцов.

    І ось радісний день, якого чекали 5 років настав. Хлібом-сіллю численні прихожани, духовенство єпархії, гості зустрічали на порозі новозбудованого храму Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Чудові духовні твори подарувала Предстоятелю Української Православної Церкви Київського Патріархату відома хорова капела «Журавлик» (керівник Іван Нетеча). І ось настала довгоочікувана мить освячення. Урочистий чин відправили Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, архієпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній, єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил, єпископ Чернівецький і Кіцманський Марк, прот. Володимир Марущак, секретар Хмельницької єпархії, настоятель кафедрального собору прот. Іван Марущак, ігум. Митрофан насельник Свято-Михайлівського Видубицького монастиря у Києві, настоятель храму прот. Юрій Матвейцов та численне духовенство Хмельницької та Чернівецької єпархій.
    Привітати з радісною подією серед інших прийшли ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької Церкви владика Леон Дубравський, духовенство інших конфесій. Своїм співом всіх зачарував архієрейський хор кафедрального собору св. ап. Андрія Первозванного м. Хмельницького під керівництвом регента Тетяни Мишляковської. По закінченню архієрейського освячення храму було відправлено Божественну літургію.

    Після причастя, Святих Христових Тайн, Патріарх Філарет звернувся до безліч віруючих, що прийшли того дня до церкви. Проникливим, змістовним і наповненим любов’ю та мудрості було слово Святійшого. Як і тоді, 145 років назад, саме в цей час на небі засяяло Сонце.

    Його Святість за великі заслуги у побудові храму вручив ректору ПДАТУ Миколі Бахмату орден Христа Спасителя, старості церкви Леоніду Роговику – орден Володимира Великого ІІІ ступеня. Медалі святих Кирила і Мефодія отримали професори Василь Печенюк, Ігор Рихлівський, Іван Бендера, Віктор Дуганець, головний бухгалтер університету Тетяна Громик, головний інженер Анатолій Маляр. Благословенними Патріаршими грамотами нагороджені: Микола Повозніков, Михайло Хомовий, Микола Дем’янчук, Світлана Місєвич, Олег Рощупкін, Володимир Хмелянчишин, Василь Мороз.

    Не менш вагома подія відбулася того дня біля історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, що у Старому місті. Святійший Патріарх Філарет відправив чин освячення наріжного каменю на місці колишнього Казанського, а потім перейменованого на Різдва Христового собору.

    Громада церкви Різдва Христового (голова парафіяльної ради академік Валерій Степанков) до складу якої входять представники професорсько-викладацького складу Національного університету взялися за святу справу – відродження собору Різдва Христового. Цей кафедральний собор, який був центром духовного життя, найбільшим у Старому місті відомий ще й тому, що він є одним з перших українських храмів. Тут у 1920 р. проводилася служба Божа українською мовою. Собор був головним міським храмом УАПЦ.

    Розповідає доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Кам’янець-Подільського державного університету, один із авторів ґрунтовного дослідження «Казанський собор у м. Кам’янці-Подільському», член громади церкви Різдва Христового Сергій Копилов:

    Історія храму Казанської Богоматері формувалась в той час, коли місто над р. Смотричем перебувало під владою Речі Посполитої (до 1793 р.), Російської імперії, Директорії та більшовицької влади на Україні. В перші десятиліття ХVІІІ ст. він був зведений із дерева у якості кармелітського костелу, а в середині того ж століття – із каменя. Новозбудовані храм зі своїми приміщеннями і монастирські будівлі заново були обнесені кам’яним муром. План Кам’янця-Подільського 1773 р. засвідчує, що у володіннях кармелітів босих на вул. Татарській з другої половини ХVІІІ ст. сформувався цілий архітектурний ансамбль, який складався з окремої будівлі костелу, приміщень для відповідних костельних служб, невеликого двору та монастирських споруд зі своїми прибудовами і внутрішнім двориком. Освячення нового величного храму на честь Божої матері і св. Йозефа здійснив кам’янецький католицький єпископ Микола Дембовський у 1750 р. Освячувався костел ще двічі – у 1804 та 1827 рр.
    Після ліквідації кам’янецької католицької дієцезії царським указом від 17 вересня 1886 року монастир кармелітів босих було ліквідовано, логічно й скасовувався костел. З наступного року приміщення першого із них розібрали, а храм почали перебудовувати у православний. Цей захід здійснювався невипадково. Справа в тому, що з посиленням на Поділлі, в тому числі і у Кам’янці на початку ХІХ ст. православної віри, кількість її представників збільшувалася. Зростав попит і на великі храми, в тому числі й на головний міський – кафедральний. Було вирішено для кафедрального православного храму столиці Подільської губернії використати та реконструювати кармелітський костел. Впродовж 1867-1878 рр., під наглядом губернського єпархіального архітектора Дмитра Освальда, Кармелітський костел було реконструйовано у Казанський православний собор.

    Найперше, що зробили будівельники – прибрали з фасаду храму кармелітських святих. Одна із старих фотографій останніх десятиліть ХІХ ст. засвідчує, що монастирських приміщень з півдня також вже не існувало, а колишні костельні приміщення для різних служб з півночі були відділені від храму. Вся територія навколо святині була вимощена бруківкою, що сприяло у святкові дні мирянам вільно здійснювати обхід навколо храму під час хресної ходи.

    В процесі реконструкції костелу у православний храм, особливих змін зазнали східний, північний та південний його фасади. Щодо першого з них, то його продовжували прикрашати досить майстерно оздобленими в архітектурному відношенні двома вежами – дзвіницями. Крім того, посередині споруди, над дахом було зведено масивну баню з багатим бароковим архітектурним декором, котра разом із завершеннями фасадних веж надавала собору особливої величності. Собор став неперевершеною окрасою міста, центром духовного життя. В храмі з кінця ХІХ ст. було три престоли: головний – в честь Казанської ікони Божої матері, другий – в ім’я св. Миколи Чудотворця і третій – вгорі, на боковій галереї (хорах) – в ім’я святого князя Володимира. Наприкінці ХІХ ст. у лівій верхній галереї храмових приміщень розташувалися фонди церковного-археологічного Давньосховища, яке пізніше стало основою у формуванні сучасного історичного музею Кам’янця. Відомим є той факт, що на початку 90-х рр. ХІХ ст. у храмі на посаді соборного священика перебував Ю.Й. Сіцинський.
    До 1920 р. храм функціонував у якості кафедрального православного собору міста, в тому числі і в період Директорії. За більшовицької влади його називали не Казанським, а Українським собором. Саме 28 серпня 1920 р., в присутності великої кількості прихожан, у храмі вперше проводилася служба Божа українською мовою.

    Проіснував храм до 1932-1933 рр., після чого він був розібраний. Дозвіл на це було отримано у 1932 р. Саме 1 червня названого року ЦВК УСРР прийняв постанову про закриття у Кам’янці-Подільському Іоанно-Предтеченської і Свято-Троїцької православних синодальних церков та Українського собору – колишнього головного міського храму УАПЦ. В середині 30-х рр. ХХ ст.. храм перестав функціонувати.

    Від цього часу збереглися креслення плану, який став у пригоді дослідникам при відкритті залишків його фундаментів, а останні в майбутньому послугують основою для його відновлення.

    Завдяки зусиллям громади, інших небайдужих людей було визначено місце розташування Українського собору та розчищено залишки фундаменту. З нетерпінням очікували викладачі та студенти приїзд Патріарха, який мав виконати дуже почесну місію – освятити наріжний камінь новозбудованої церкви.

    Після освячення Його Святість обговорив з представниками громади аспекти майбутньої відбудови собору, а архієпископ Антоній запевнив, що докладе максимум зусиль, щоб храм знову постав у своїй красі та величі.

    По закінченню освячення наріжного каменю Першосвятитель разом з архієреями та духовенством відвідав рядом розташований старовинний храм св. Апостолів Петра і Павла , пам’ятку архітектури XVI ст.. Настоятель храму прот. Олександр Цісар разом з громадою урочисто хлібом сіллю та квітами зустрічали дорогих гостей. Святійший Патріарх з супроводжуючими оглянув церкву та потім на церковному подвір’ї, на могилі попереднього настоятеля, бувшого благочинного, митр. прот. Віктора Смоляренка проспівали вічну пам'ять.

    Того ж дня у корпусі історичного факультету Патріарх Філарет провів прес-конференцію у якій крім журналістів, викладачів та студентів університету взяли участь представники Духовної ради міста. До цього дорадчого органу при міському голові входять представники усіх релігійних конфесій крім УПЦ (Московського Патріархату). Його Святість зазначив, що будівництво храмів пов’язане з людською душею, адже коли руйнувалися храми, мова йшла не про руйнацію краси, а саме про знищення душі. «Ми щасливі, що живемо в часи, коли церкви відбудовуються. За часи незалежності відбудовано понад 3 тис. православних храмів Київського та Московського Патріархатів», - зазначив Патріарх Філарет. Він впевнений у тому, що невдовзі в Україні постане єдина Помісна Українська Православна Церква і це станеться навколо Української Православної Церкви Київського Патріархату. «Ми впевнені, що буде одна Українська Церква, так як маємо єдину державу за яку боролися і терпіли. Раз існує держава, то в кожній незалежній державі повинна бути незалежна Церква. В той же час Московський Патріархат служить північному сусідові. Доказ цьому – численні відвідини України Патріарха Кирила, який приїздить зі своєю ідеєю «руського миру». Це нова російська імперія під виглядом ідеї братерства, але єднання пропонується навколо московського центру. Вони не хочуть жити як добрі сусіди, а бажають щоб був московський омофор, а нашу культуру, історію присвоїти собі. Я їм кажу, що якщо хочете бути великими, то будьте, але будьте великими без України. Патріарху Кирилу я сказав: «Все що будується на неправді, рано чи пізно буде зруйновано». Неправда Московського Патріархату у тому, що Україна стала незалежною державою, а Москва не хоче, щоб в незалежній країні була незалежна Церква. Все міняється, але життя вічне - не міняється», - зазначив Патріарх Філарет.

    Його Святість також наголосив, що представникам різних християнських конфесій треба співпрацювати в напрямку захисту християнської моралі в суспільстві, боротися проти пороків людства як то пияцтва, куріння тощо. Святійший Патріарх також зазначив, що Українська Православна Церква Київського Патріархату профінансувала друк 50 тис. підручників «Християнської етики» для 5-х класів загальноосвітніх шкіл. Сьогодні розглядається питання можливості фінансування друку підручників до 6-х класів. Також Святійший Патріарх відмітив, що задоволений діяльністю правлячого архієрея владики Антонія та священиків Хмельницької єпархії.

    свящ. Дмитро Бельзецький, клірик Кам’янець-Подільського благочиння

    Церква.інфо
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com