Святий Григорій чудотворець, єпископ Неокесарійський. У цей великий день ми бачимо великі знамення: царі, знявши корони, поклоняються з віншуваннями Царю, Який з неба зійшов і, Який від праведних царів (за плотю) походить і зробився немовлям, Який найвеличніші тайни знає і в материнських обіймах зігрівається.
- Нові публікації
- Коментують
Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського…
Історія свята Воздвиження Хреста Господнього Особливості…
- МОЛИТВА ПЕРЕД ПОЧАТКОМ НАВЧАННЯ ДИТИНИ - МОЛИТВА ЗА ДІТЕЙ, ЩО…
-
Написав(ла): CecileВ новині: УСПІННЯ ПРЕСВЯТ ...
-
Написав(ла): DominiqueВ новині: УСПІННЯ ПРЕСВЯТ ...
-
Написав(ла): sonia BobbyВ новині: Молитва перед п ...
-
Написав(ла): ЮрійВ новині: З’явився перший ...
-
Написав(ла): Олена БелогурВ новині: З’явився перший ...
Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського…
Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
Коли Ти святкуєш Жіночий день?
- Хмаринка теґів
- Календар
- Архів
ікона історія Біблія Бруно Ферреро Великий піст Видавництво Братське Закон Божий Львівське братство Львівсько-Сокальська єпархія Пасха Христова Різдво Христове Святі Отці Таїнство батькам для дітей богослужіння відео діти двоє духовність жінка життя життя святих любов митрополит Антоній Сурозький митрополит Димитрій молитва молитви молодь оголошення піст патріарх Філарет притчі проповідь психологія свято смерть стосунки тверезість церковний календар чоловік
Знайшли помилку?
Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + EnterСвяті отці і вчителі Церкви про Різдво Христове
- Творіння святих отців, Церковний календар
- Юрій
- 6 січ 2011
- Переглядів: 3658
Читати повністю»
ПОЯСНЕННЯ МОЛИТВИ ГОСПОДНЬОЇ СЛОВАМИ СВЯТИХ ОТЦІВ І ВЧИТЕЛІВ ЦЕРКВИ
- Духовність, Закон Божий, Молитва, Творіння святих отців
- Mari
- 19 вер 2010
Багато молитов узяла свята Церква від святих отців і подвижників благочестя. Але найважливішою з них є та молитва, яку залишив Церкві її Божественний Засновник Господь наш Ісус Христос, чому вона й називається молитвою Господньою.
Ця молитва читається так: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Мф. 6, 9—13).
Коротка ця молитва. Та «наскільки вона стисла в словах, настільки ж вона обширна змістом» — говорить учитель древньої Церкви Тертулліан. Адже вона охоплює все вчення Господа і на пам’ять приводить усі Його уроки та навчання, тому вона воістину є скорочення всього Євангелія».
«Будемо ж, улюблені брати, молитися так, як навчив нас Учитель-Бог! — закликає священномученик Кипріан, єпископ Карфагенський. Яке ж бо благання може бути правдивішим у Отця, як не те, що висловлене устами Сина, Який є істина?».
Ця молитва читається так: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Мф. 6, 9—13).
Коротка ця молитва. Та «наскільки вона стисла в словах, настільки ж вона обширна змістом» — говорить учитель древньої Церкви Тертулліан. Адже вона охоплює все вчення Господа і на пам’ять приводить усі Його уроки та навчання, тому вона воістину є скорочення всього Євангелія».
«Будемо ж, улюблені брати, молитися так, як навчив нас Учитель-Бог! — закликає священномученик Кипріан, єпископ Карфагенський. Яке ж бо благання може бути правдивішим у Отця, як не те, що висловлене устами Сина, Який є істина?».
- Переглядів: 12727
Читати повністю»
Іоан Золотоуст про ліки від гніву
- Творіння святих отців
- Юрій
- 12 жов 2009
Кожен, хто вірує, повинен бути світильником для світу і сіллю. А якщо ти самому собі не світиш, не запобігаєш власній гнилості, то з чого нам знати, що ти є християнин? Чи по тому, що ти занурювався в священні води? Але це може привести тебе до кари. Велич почесті для тих, хто не бажає жити, відповідно до цієї почесті збільшує кару. Що таке гнів? Навіть лев і єхидна не можуть терзати нутрощів з такою жорстокістю, як гнів невпинно терзає залізними кігтями. Він не тільки шкодить тілу, але розладнює саме здоров’я душі, поїдаючи, мучачи, роздроблюючи всю її силу і роблячи її ні на що не здатною.
- Переглядів: 3645
Читати повністю»
Настанови св. Івана Золотоустого (IV ст.) Про виховання дітей
- Сім'я, Творіння святих отців
- Юрій
- 18 сер 2009
Апостол Павло каже, що жінка спасеться "дітонародженням, якщо пробуватиме у вірі й любові, та в посвяті з розвагою" (1 Тим. 2.15). Він говорить про виховання, про те, що батьки, коли добре виховуватимуть своїх дітей, зможуть отримати від них плоди доброчинності, їхня нагорода за це буде значною. Адже вони виховають воїнів для Христа. Чи спасеться, приміром, мати, якщо сама вона є безчесною? Чи отримає вона користь із виховання? Така жінка виховає своїх дітей подібними до себе. Апостол Павло говорить не про кожну матір, а про доброчинну. Лише така жінка отримає велику винагороду. Слухайте, батьки, за виховання дітей ви не залишитесь без нагороди!
- Переглядів: 5532
Читати повністю»
Розважання над празником святого першомученика Стефана
- Життя святих, Проповіді, Творіння святих отців
- Юрій
- 9 лип 2009
- Переглядів: 5223
Читати повністю»
Про часте св. Причастя (свт. Феофан Затворник)
- Духовність, Творіння святих отців
- Артем
- 11 чер 2009
Багато вам докоряють з приводу частого причащання. Не бентежтеся. Придивляться – і припинять. І всім варто було б так чинити; але це не ввійшло у нас в звичай. На Сході християни часто причащаються, не тільки в великі пости, але й поза ними. Спочатку в церкві Христовій за кожною Літургією всі причащалися. Ще в час св. Василя Великого, одна пані запитувала його, чи можна часто причащатися, і як часто? Він відповів, що не тільки можна, але й треба; а на те, як часто, сказав: ми причащаємося чотири рази на тиждень - в середу, п’ятницю, суботу та неділю.
- Переглядів: 4695
Читати повністю»
Свт. Ігнатій (Брянчанінов) про читання Євангелія
- Творіння святих отців
- Артем
- 9 чер 2009
При читанні Євангелія не шукай насолоди, не шукай захоплень, не шукай блискучих думок: намагайся побачити непогрішиму святу істину. Не вдовольняйся лише безплідним читанням Євангелія; намагайся дотримуватись його заповіді, читай його ділами. Це - книга життя, і її треба читати життям. Не думай, що без причини найсвятіша з книг, Чотириєвангеліє, починається Євангелієм від Матфея, а закінчується Євангелієм від Іоана. Матфей навчає більше, як виконувати волю Божу, і його настанови особливо личать початківцям на шляху Божому; Іоан викладає образ з’єднання Бога з людиною, оновленою заповідями, що є доступним лише тим, хто досяг успіху на шляху Божому.
- Переглядів: 4024
Читати повністю»
Святі отці і вчителі Церкви про Богоявлення Господнє
- Творіння святих отців, Церковний календар
- Юрій
- 8 чер 2009
19 січня Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Хрещення Господнє ще називають Богоявленням. Подаємо вашій увазі повчання святих отців і вчителів Церкви про це велике свято.
- Переглядів: 4180
Читати повністю»
СВЯТИТЕЛЬ ФЕОФАН ЗАТВОРНИК: Чи не краще покинути світ і йти в монастир?
- Творіння святих отців
- Юрій
- 27 травня 2009
Від мирських людей дуже часто доводиться чути: в світі яке спасіння – лише суєта... навколо спокуси, на кожному кроці спокуса. Монастир – інша справа. Там - спокій: ніяких печалей, ні тривог, ні турбот.
Через це буває, що люди запальної вдачі, які легко захоплюються всякими поривами, при першому ж розчаруванні мирським життям нерідко бувають готові відразу ж покинути світ і йти в монастир, приймаючи, здебільшого, випадкові пориви за якесь особливе покликання Боже. Але давно вже відомо, що "там добре, де нас нема".
Через це буває, що люди запальної вдачі, які легко захоплюються всякими поривами, при першому ж розчаруванні мирським життям нерідко бувають готові відразу ж покинути світ і йти в монастир, приймаючи, здебільшого, випадкові пориви за якесь особливе покликання Боже. Але давно вже відомо, що "там добре, де нас нема".
- Переглядів: 3246
Читати повністю»
Настанови у духовному житті
- Молодіжна сторінка, Творіння святих отців
- Юрій
- 26 травня 2009
Християнське життя є ревністю і силою перебувати в спілкуванні з Богом діяльно, за вірою в Господа нашого Ісуса Христа, при допомозі благодаті Божої, виконанням святої волі Його, на славу Пресвятого імені Його. Суть життя християнського полягає в Богоспілкуванні з Христом Ісусом, - в Богоспілкуванні, спочатку зазвичай таємному не тільки для інших, але і для себе. Видимим ж, або відчутним всередині нас, свідоцтвом про нього є жар діяльної ревності, винятково в християнському Богодогоджуванні, з цілковитою самовіддачою і ненавистю до всього протилежного.
- Переглядів: 2533
Читати повністю»
Святі отці і вчителі Церкви про піст
- Піст, Великий піст, Творіння святих отців
- Юрій
- 19 травня 2009
Ви знаєте, брати і сестри, що наближається Великий піст, уже розпочалась духовна і розумова підготовка до нього. Вона розпочалася через читання в недільні дні Євангелій, які наводять нас на думки про покаяння, настрій, що відповідає цьому посту. Ці читання внутрішньо готують нас до того, щоб наш піст був не тільки зовнішнім, тілесним, але, найголовніше, внутрішнім, духовним.
- Переглядів: 5745
Читати повністю»
Анастасій Синаїт про гріх осудження
- Духовність, Життя святих, Творіння святих отців
- Юрій
- 4 травня 2009
Про життя преподобного Анастасія Синаїта не збереглося багато відомостей, а ті, які є, не досить повні. Народився він близько 640 року на острові Кіпр у місті Амафунт, де й жив досить довго і, ймовірно, почав свій чернечий шлях. Святитель Димитрій Ростовський пише, що «святий Анастасій був вихований ще з самої своєї юності у великому благочесті, що видно з таких ним самим сказаних слів: “Ті, що бачили Христа в тілі вважали Його за пророка; але ми, хоч і не споглядали Його тілесними очима, проте з ранніх років, будучи ще дітьми й отроками, завжди визнавали Його за Бога, всесильного Владику, Творця віків і навчилися сповідувати Його як сяйво слави Отчої”».
Пам'ять - 3 травня (за нов. стилем).
Пам'ять - 3 травня (за нов. стилем).
- Переглядів: 5170
Читати повністю»