Хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною (Мк. 8, 34). За Господом хрестоносцем не можна йти без хреста; і всі, котрі йдуть за Ним, неодмінно йдуть з хрестом. Що ж таке цей хрест? Всякого роду незручності, тяготи і скорботи, що налягають і ззовні, і зсередини, на шляху сумлінного виконання заповідей Господніх в житті по духу Його приписів та вимог. Такий хрест настільки поєднаний з християнином, що де християнин, там і цей хрест, а де нема цього хреста, там немає і християнина. Всебічна пільговість і життя в утіхах не личить істинному християнину. Його завдання - себе очистити і виправити. Він, як хворий, якому треба робити то припікання, то відрізання, а цьому як бути без болю? Він хоче вирватися з полону ворога сильного, - а цьому як бути без боротьби і ран? Він повинен йти наперекір всім навколишнім порядкам, а як це витримати без незручностей і сорому? Радуйся ж, відчуваючи на собі хрест, бо це знак, що ти йдеш за Господом, шляхом порятунку, в рай. Потерпи трохи. Ось-ось кінець і вінці!

Господь готовий допомагати людині в придбанні смирення, як і у всьому доброму, але потрібно, щоб і сама людина піклувалася про себе. Сказано у святих отців: «дай кров і прийми дух». Це значить — потрудися до пролиття крові й отримаєш духовний дар. А ти дарів духовних шукаєш і просиш, а кров тобі проливати шкода, тобто весь час хочеться тобі, щоби тебе ніхто не чіпав, не турбував. Та хіба можна при спокійному житті придбати смирення? Адже смирення полягає в тому, коли людина бачить себе гіршою від всіх, не тільки людей, але й безсловесних тварин і навіть самих духів зла. І ось, коли люди тривожать тебе, ти бачиш, що не терпиш цього і гніваєшся на людей, то мимоволі будеш себе вважати поганою… Якщо при цьому будеш за поганий стан свій шкодувати і докоряти собі в несправності, та щиро каятися в цьому перед Богом і духовним отцем, то ось ти вже й на шляху смирення… А якщо б ніхто тебе не чіпав, і ти залишалася б у спокої, як же б ти могла усвідомити свій поганий стан? Як могла б побачити свої вади?.. Якщо намагаються принизити — значить хочуть упокорити тебе; а ти сама просиш в Бога смирення. Навіщо ж після цього нарікати на людей?

У нашому духовному житті є наче "два календарі": один - божественний, а інший - диявольський. Божественний називається "сьогодні". Сьогодні навернись до Господа, сьогодні покайся, бо завтра може бути пізно. А диявольський називається "завтра": відклади на завтра, бо ж сьогодні ти ще молодий, живи для свого задоволення, а коли постарієш, то покаєшся. Але не можна запускати захворювання, бо воно стане смертним, не можна відкладати покаяння - бо це може призвести до духовної смерті...

Перевіряй самого себе щоденно: що ти посіяв в рахунок майбутнього віку, пшеницю чи терен? Дослідивши себе, готуйся до виправлення на наступний день і таким чином все життя проводи. Якщо погано проведений був день нинішній, так що ти ні молитви порядно Богові не приніс, ні не сокрушився серцем жодного разу, ні не упокорився в думці, ні милостині чи милосердя нікому не вчинив, ні не простив винного, ні не стерпів образи, навпаки ж, не стримався від гніву, не стримався в словах, їжі, питті, або в нечистих думках розум свій тримав, все це розглянувши за совістю, засуди себе і намірся наступного дня бути уважнішим у доброму та обережнішим у злому.

1 Що значить чернець? - Той, хто відрікся від земного життя.

2 Що значить мирська людина? - Та, яка відреклася від Небесного життя.

3 Хто є істинний монах? - Той, хто відрікся від поганих думок.

4 Що є мирське життя? - Перебування в суєті.

Хто віддаляється від світла не шкодить ніскільки світлу, а самому собі дуже багато, поринаючи у тьму; так і звиклий нехтувати Всемогутньою силою, їй не шкодить ніскільки, а самому собі завдає крайньої шкоди. Бог і погрожує нам покараннями, і часто посилає їх - не для того, щоб помститися за Себе, але щоб нас притягнути до Себе. Бо і лікар не нарікає і не ображається на образи від хворих, але всіляко намагається зупинити їх безчинства, маючи на увазі не свою, а їх користь; і якщо вони покажуть хоч трохи розсудливості, він радіє і веселиться, і тим сильніші призначає ліки, не для того, щоб помститися їм за колишнє, але щоб зробити більше користі і довести їх до повного видужання. Так і Бог, коли ми впадемо в крайнє безумство, і говорить і робить все не з помсти за колишнє, але бажаючи позбавити нас від недуги, в чому можна переконатися і за допомогою здорового глузду.
Святий Іоан Золотоустий

Чому всілякий миттєвий порух серця до гріха вважається гріхом і негайно карається? - Тому що гріх у малому являється задатком гріха у великому. Бо душа людська є проста істота і один миттєвий порух серця до гріха вже є гріхом. Отож, оскільки всілякий малий гріх веде до великого, то він і карається в самому початку і повинен бути знищеним.

Не живе Господь у серці в якому панує жадібність, пристрасть до земних благ, до земних насолод, до грошей. Доведено на досвіді і пізнається щодня, що в тому серці живе жорстокосердя, гордість, зарозумілість, презирство, злоба, мстивість, заздрість, скупість, метушливість і марнославство, злодійство, обман, лицемірство і притворство, хитрість, улесливість і плазування, блуд, сквернослів'я, буйство і зрада, клятвопорушення.

Хочу розповісти вам про одного англійця... Не знаю, чи цікавляться сучасні англійці подібними питаннями... Так от, одного разу сидів цей англієць і пильно дивився у вікно. Раптом він каже:
- Тепер мені це зрозуміло...
- Що тобі зрозуміло? - Запитала його дружина.
- Тепер мені зрозуміло, - сказав він, - як наші тіла після загального воскресіння мертвих будуть прозорі.
- Чому ж це тобі стало зрозуміло? - Запитала його дружина.

Хто не вважає себе грішником, того молитва не приймається Господом. Ти скажеш, що деякі отці писали про те, що таке душевна чистота, що таке здравіє, що таке безпристрасність, що таке споглядання. Вони писали не для того, щоб ми очікуючи цього домагалися передчасно, бо написано, що "не прийде Царство Боже помітно" (Лк. 17:20). І хто так вважає, ті придбали собі гордість і падіння. А ми приведемо серце в порядок справами покаяння і життям приємним Богові. Господнє ж прийде само собою, якщо місце в серці буде чисте і неосквернене. Якщо шукати високих Божих дарувань, то це не схвалюється Церквою Божою; ті хто прийняли це набували собі гордість і падіння. Це не ознака того, що людина любить Бога, але душевна хвороба.
Преподобний Ісаак Сирін

Хто побожний і боголюбивий, — нехай утішиться з цього величного і світлого свята. Хто розумний слуга, — нехай весело ввійде в радість Господа свого. Хто потрудився постом, нехай отримає нагороду тепер. Хто від ранньої години став до праці, нехай одержить сьогодні справедливу плату. Хто по дев'ятій годині прийшов, нехай святкує з подякою. Хто по дванадцятій годині прибув, нехай не тривожиться, бо втрати ні в чому не матиме він. А хто не встиг і на третю годину, нехай приступить без вагання. І хто прибув лише на п'яту годину, нехай не боїться спізнення. Бо — Милосердний Владика. Він приймає останнього, як і першого. Він заспокоює однаково, чи хто спізнився, чи хто працює від ранку. І останнього милує; і про першого дбає; і тому дає, і цього обдаровує. І діла Він приймає, і наміри вітає; і зроблене шанує, і думку Він хвалить.

У чому полягає покаяння? Людина, яка відвернулася від Бога чи жила собою, раптом або поступово розуміє, що її життя не може бути повним в тому вигляді, в якому вона його переживає. Покаяння полягає в тому, щоб обернутися обличчям до Бога. Цей момент початковий і рішучий. Коли ми раптом міняємо курс, і замість того, щоб стояти спиною або боком по відношенню до Бога, по відношенню до правди, по відношенню до свого покликання, ми вже зробили перший рух, ми звернулися до Бога.

1. Яке життя найкорисніше? - Віддане Богу.
2. Чим перемагається ненависть? - Любов'ю.
3. Чим перемагається гордість? - Смиренням.
4. Чим перемагається похіть? - Чистотою серця.
5. Як набувається смиренність? - Відмовою від самого себе.
6. Як набувається Любов? - Жертовністю.
7. Як набувається чисте серце? - Увагою до своїх думок.