Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Неділя 2-га Великого посту
    Євангельське читання Проповідь патріарха Філарета Проповідь…
  • ТИЖНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
    У другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Григорія…
  • Сценарій вертепу "Божі пастушки"
    Дійові особи: 4 Пастушки, і Ангел. (Пастушки й Ангел входять на…
  • Преподобний Порфирій Кавсокалівіт
    Житіє старця Чудеса святого Цитати та поради преподобного (частина…
  • Популярне
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Квітень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Квітень 2019 (1)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Легенда про досконалу Скелю

    Легенда про досконалу СкелюВ одному оливковому саду жила Скеля. Вона дуже пишалася своїм непорушним виглядом. Тому жодній травинці не дозволяла оселитися на собі - адже від цього на ній могли з’явитися тріщини. Так само і пташкам забороняла вити на собі гніздечка, щоб вони, бува, не зіпсували її досконалості. Тож стояла кам’яна Скеля від початку віків гола-голісінька. Радості від неї нікому не було, і навіть навпаки - заважала всім, як болячка на тілі. Втім, сама Скеля про це, звичайно, не здогадувалася і вважала себе окрасою саду.

    Отак би й бовваніла Скеля огидною каменюкою ще мільйон чи навіть мільярд років, якби одного дня не прийшли в сад люди з кайлами. Вони приступили до Скелі та стали щосили бити по ній. Скеля глухо застогнала від болю й образи. "За що мене Бог так карає? — у відчаї думала вона. - Навіщо забирає мою красу? Ліпше було б розсипатися мені на пісок, ніж терпіти таку наругу!” І Скеля стала кидати у своїх мучителів камінням, щоб вони злякались і залишили її в спокої. Проте нічого їй не вдалось. Люди таки зробили, що хотіли: видовбали в Скелі печеру, привалили її брилою - і тільки після цього пішли.

    Розпачливо заголосила Скеля, відчуваючи в собі жахливу порожнину. Все життя раптом втратило для неї сенс, і крик сичів відлунювався в її серці нестерпною тугою.

    Минуло трохи часу. Аж якось знову прийшли люди, відкотили брилу, поклали у печеру Його, знову привалили вхід і пішли. Він був такий само холодний, як Скеля. Він заповнив собою порожнину. І Скеля зрозуміла, що її життя набирає нового сенсу. Вона схвильовано дослухалася до відчуття, яке народжувалося в ній. Вона боялася злякати цей тендітний паросток, тому стояла тихо-тихо, турботливо обгортаючи Покладеного в неї темрявою. “О, як мудро вчинив Всевишній! - розмірковувала Скеля. - Дарма я так нерозважно дорікала Йому. Мої муки не були марними. Бог допустив їх, щоб я могла прийняти в себе найдорожче - Його Сина. Тепер я нарешті зрозуміла своє призначення: мені, найкращій із усіх скель, довірено зберігати цей скарб — Покладеного в мене віднині й довіку!” Але не встигла Скеля додумати свою думку, як сліпучий промінь прошив її серце новим болем. Утім, біль тривав недовго, якусь хвильку. На зміну йому прийшла радість, безмежна, невимовна, така, якої Скеля ще не відчувала за все своє довге життя. Ця радість наповнила все її єство і кришталевим струмком солодкої води вибігла назовні.

    Скеля забула про себе. Замість журитися, що Божого Сина більше немає в її утробі, вона ликувала. "Він воскрес. Чуєте, Він воскрес!” — щосили гукала Скеля. Проте люди, які на ранок побачили печеру порожньою, не чули її. І ще не розуміли того, що зрозуміла Скеля. Вони пішли сумні та схвильовані, забувши привалити порожнину, яка так потворила кам'яну досконалість. Але тепер Скеля не зважала на свій вигляд. Вона була заклопотана іншим. Скеля ростила із зернини, яка забилася в маленьку тріщинку, свою першу квіточку. Це мала бути скромна кульбабка. Проте Скеля знала, що слідом за кульбабкою на ній оселяться й інші квіти, а потім кущі та дерева. І сарни прийдуть пастися на її схили...

    Галина Манів,
    за матеріалами книжки «На Великдень»


    Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua

    ______________________________________________________
    Медіа агентство Мегланс займається створенням і просуванням сайтів
    для православних храмів і організацій, є пропозиції по безкоштовному
    створенню сайту на шаблонному дизайні. Роботу виконують фахівці
    з великим досвідом роботи, гарне портфоліо.
    Крім цього Мегланс пропонує комплексні комерційні інтернет-проекти:
    від створення фірмового стилю, бізнес-планування та проектування
    до розробки потужних інтернет ресурсів, організації рекламної
    кампанії і постійної технічної підтримки.

    ______________________________________________________
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com