Звернення з приводу гріхів алкоголізму та наркоманії

Дорогі браття і сестри! Шановні співгромадяни!
Загальновизнано, що алкоголізм та наркоманія є захворюваннями, які несуть важкі наслідки як для тих, хто хворіє на них, так і для рідних і близьких та всього суспільства. І хоча існують фізіологічні причини цих захворювань, які полягають у надмірному споживанні алкоголю або використанні наркотичних препаратів, насправді головні причини алкоголізму та наркоманії лежить у духовній площині.

Ці причини – відсутність сили волі, невміння самостійно долати життєві труднощі та пошук легких задоволень. А над усім цим стоїть відсутність справжньої любові до Бога і до ближніх, яка приносить людині істинне, а не примарне задоволення. Людина, віддана алкоголю або наркотикам, стає їхнім рабом. Вона руйнує своє життя і життя своїх ближніх. Вона готова віддати останні гроші, продати останнє майно, аби тільки задовольнити потяг до алкоголю чи наркотиків. Це – диявольський шлях, коли сатана, спокушаючи людину примарними радощами, руйнує її життя в цьому віці, та через рабство гріху веде її до осуду й вічних мук в житті майбутнього віку.

Причина пияцтва чи наркоманії – не у алкогольних напоях або наркотиках, а у слабкості людської волі. «Все мені можна, але не все корисно – говорить святий апостол Павло. – Все мені можна, але ніщо не повинно володіти мною» (1 Кор. 6,12). Алкогольні напої та наркотичні препарати, якщо вони вживаються в міру і у належних випадках (наприклад – для лікування) приносять користь людині, а тому гріхом є не їхнє споживання, а зловживання ними, яке стає гріховною звичкою, що переростає у пристрасть.

Вино, як і усе, що створене Богом для нашої користі, є добро, бо всяке творіння Боже добре, – говорить апостол Павло, – і ніщо не погане, коли приймається з подякою» (1 Тим. 4, 4). І в книзі Буття пишеться: «І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре» (Бут. 1, 31). «Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно, що за життя без вина? Воно створене для веселощів людям. Відрада серцю і втіха душі – вино, споживане вчасно й помірно», – говориться у книзі премудрості Ісуса, сина Сирахового (Сир. 31-33).
Вино, вживане в міру, веселить сумного і підкріплює немічного. Тому і до св. Тимофія апостол Павло писав: «Надалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг» (1 Тим. 5, 23). В іншому ж посланні той самий апостол пише: «Не впивайтеся вином» (Еф. 5, 18). Бо одна справа – пити вино, інша – упиватися вином. До пияцтва призводить не саме вино, а – нестримане серце, неробство, часті бенкети, компанії, надмірні частування, спілкування зі злими і розбещеними людьми. Від частого й посиленого винопиття народжується погана звичка, що переходить у пристрасть.

В більшій мірі це стосується вживання наркотиків. Всім, а особливо молоді, яка ще не має міцної волі та життєвого досвіду, щоби протистояти злу, необхідно пам’ятати, що споживання наркотичних засобів, навіть таких, які називають «легкими», швидко приводить до звикання. Те, що вчора здавалося веселою розвагою, завтра швидко стає важким недугом. Тому вживання наркотичних засобів можливе виключно у лікувальних цілях за приписом і під наглядом лікарів.

Пияцтво і наркоманія стають причиною багатьох гріхів. Вони породжують сварки, бійки з наступними кровопролиттями і вбивствами, ґвалтування жінок, лихослів’я, блюзнірство, ганьбу, надокучливість і ображання близьких. Пияцтво і наркоманія привчають брехати, лестити, грабувати і викрадати, щоб було за що задовольнити свою пристрасть. Вони розпалюють гнів і лють. Пияцтво і наркоманія призводять до того, що люди валяються у багні, як свині, – одним словом, робить людину твариною, словесного – безсловесним. Святий Іоанн Золотоустий говорить: «Диявол нічого так не любить, як розкіш і пияцтво, оскільки ніхто так не виконує його волю, як п’яниця». «Проти вина не показуй себе хоробрим, бо багатьох погубило вино» (Сир. 31, 29) говорить Священне Писання. Пияцтво і наркоманія призводять до убозтва і злиденності. «Працівник, схильний до пияцтва, – не розбагатіє» (Сир. 19, 1). Ці пороки віднімають славу і добре ім’я, призводить до неслави і ганьби.
Людина, задурманена алкоголем чи наркотиками, здатна на будь-яке зло, піддається всіляким спокусам. Той, хто пригощає вином п’яницю чи пропонує наркотик, сам стає учасником усіх беззаконь, оскільки твереза людина не здатна вчинити те, що робить п’яний чи задурманений наркотиками. Якщо у тверезої людини жевріє хоч мала іскра розуму, то у задурманеної вона зовсім гасне. Якщо тверезого і вабить іноді потяг до беззаконня, то совість його повстає і відводить від цього. У п’яної людини похіть перемагає, а совість слабне. Батьки-п’яниці чи наркомани приносять шкоду не лише собі, але й своїм невинним дітям, тому що порок пияцтва чи наркоманії передається прийдешньому поколінню, і бачачи приклад батьків до нього привчаються й діти.

Пияцтво і наркоманія паралізують волю людини, доводять її до такого стану, що вона не може самостійно звільнитися від цього пороку. Часто трапляються випадки, коли алкоголіки чи наркомани у непритомному стані вмирають без надії на спасіння. За цю загибель душі удаваний благодійник, який пригощав алкоголіка або збирав собі багатство, продаючи наркотики, буде осуджений Богом, тому що той, хто відкриває дорогу до загибелі людини, стає винуватцем цієї загибелі.

Це стосується також і тих, хто будує своє багатство на торгівлі алкоголем та через рекламу закликає споживати його. З допомогою реклами формується такий стиль життя, в якому алкогольні напої відіграють важливу роль. Велике занепокоєння викликає пропагування алкогольних (а особливо слабоалкогольних) напоїв, яка має бути жорстко обмежене. Кожен, хто пропагує споживання алкоголю, повинен пам’ятати, що за спричинене людині споживанням такої продукції зло він теж буде нести свою частку відповідальності перед Богом.

Ми розуміємо, що виробники алкогольної продукції, власники засобів масової інформації та працівники сфери реклами після введення обмежувальних норм щодо пропагування алкоголю можуть втратити частину своїх прибутків. Але зараз, внаслідок цієї пропаганди, і суспільство, і вони самі втрачають значно більше, а тому заради загального блага, заради майбутнього нашого суспільства – дітей і молоді, заради блага українського народу, до якого всі ми належимо, ми закликаємо їх з розумінням поставитися до нашої позиції та між суспільним добром і суспільним злом обрати перше, а не друге.

Юним не можна дозволяти пити нічого хмільного, тому що юні швидше звикають до пияцтва, ніж дорослі; і чого вони навчаться в юності, до того матимуть пристрасть все життя. Наркотики ж, навіть найлегші – для юної душі найважче зло. Не можна дозволяти молодим товаришувати з п’яницями і наркоманами.

Від пияцтва і наркоманії необхідно лікуватися. Проте, як свідчить медицина, п’яницю і наркомана можна вилікувати тільки у тому випадку, коли він сам того забажає і докладе до цього всіх зусиль. Якщо ж воля п’яниці чи наркомана настільки заслабла, що він не здатний примусити себе відмовитися від алкоголю або покинути вживання наркотиків, медицина йому не допоможе. У таких випадках єдиною надією на порятунок від пороку залишається Бог. Треба прикликати в молитвах всесильну допомогу Божу – і Господь не залишить щиру молитву без відповіді. Хто страждає від цієї пристрасті, той повинен докласти всіх зусиль: мобілізувати свою волю, використати медицину, а головне, звернутися із сердечною молитвою до Бога, і Господь врятує від згубної звички.

Освячений Помісний Собор закликає всіх християн у міру своїх сил боротися зі злом наркоманії та пияцтва – і нехай усім нам в цьому допоможе Господь!


Від імені Помісного Собору,
ФІЛАРЕТ
Патріарх Київський
і всієї Руси-України

Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.