На жаль, все те, що розбещує наше суспільство, а особливо — молодь, сприймається сильніше за все. І тому ринок до межі заповнений алкоголем, тютюном, і нелегальними наркотиками, а залучення в ці наркотичні сіті молоді (як основного споживача) залишається й понині основним завданням алко- і наркомафії. Вся пропаганда цих отруйних наркотичних речовин заснована на неправді, що затверджує про нешкідливість, а інколи й користі «помірних» доз, яких для наркотиків не існує.
Тим часом, всі види наркотиків, включаючи алкоголь, у будь-яких дозах несуть хвороби, убогість, руйнування родини й ранню загибель. Але ці наркотики, розтліваючи й убиваючи людей — розоряючи родини й державу, приносять величезні багатства тим, хто їх робить і продає, тобто внутрішньої й зовнішньої мафії, ціль якої – будь якою ціною нажити неймовірний капітал.
Дарвін і його послідовники у своїх працях висміювали економістів, які готові бачити в продуктах виробництва спирту джерело народного добробуту. Він писав:
«Скільки затрачається енергії, землі й сил на добування цього згубного продукту, що не дає ніякого харчування, що не представляє користі, якщо не вважати аптекарського й промислового застосування, але маючого головною своєю метою тілесне й духовне псування людського організму. Було б смішно, якби не було так смутно, стежити за зосередженістю, з якою чиновники вищого рангу визначають доходи зі спирту. Бюджет держави, як це ні нез'ясовно з боку, регулюється при сприянні отруєння народу алкоголем. Такий вид політичної економії заслуговує лише назви «неправди й обдурювання»...»
Для розуміння зусиль алкобізнесу в напрямку отруєння населення алкогольними отрутами корисно розглянути динаміку зміни формулювань стандартів ГОСТ:
У ГОСТ від 1972 року — «Етиловий спирт — безбарвна рідина з характерним запахом. Сильний наркотик, що викликає спочатку порушення, а потім параліч нервової системи».
У ГОСТ від 1982 року — «Етиловий спирт — безбарвна рідина з характерним запахом. Сильний наркотик».
У ГОСТ від 1993 року — «Етиловий спирт — безбарвна рідина з характерним запахом».
Про те, які прибутки несуть спиртні вироби алкогольної мафії, говорить наступний історичний приклад.
Коли в 1911 році в почався рух за тверезість, барон Гинзбург заявив у своєму колі, що його поставки алкоголю дають йому золота більше, ніж всі його золотоносні копальні на Лені (Бодайбинские копальні), тому він приймає всі міри до того, щоб довести, що, так звані, помірні дози горілки (200-250 г) нешкідливі.
І це було майже 100 років тому. Чи варто говорити про розмах алкогольного бізнесу зараз?!
По даним ВОЗ, сьогодні виробники алкогольних виробів в усім світі направляють тільки чверть свого надзвичайного рекламного бюджету на «пряму» рекламу своїх диявольських виробів — по телебаченню, радіо, у друкованих виданнях і т.д. Інші ж 75% направленні на «сховану» рекламу — це всілякі спонсорства, акції й конкурси — збери, мол, стільки кришечок від пива... При цьому ймовірність одержання коштовного призу, зрозуміло, близька до нуля, зате всі ті жахливі наслідки споживання «безпечного напою», про які його виробники «забувають» повідомити, вам гарантовані.
Охорона здоров'я всього миру сьогодні б'є тривогу із приводу небувалого раніше залучення молоді в споживання алкоголю. Дійсно, виробники алкогольних виробів сьогодні не просто пропонують покупцям свій товар. Вони намагаються нав'язати його споживання за допомогою винаходу й просування особливого стилю життя, виправданого сумнівними цінностями й ідеями, але насиченого яскравими емоціями й гострими відчуттями. І для цього використаються найрізноманітніші прийоми, робиться все можливе, щоб виставити споживання алкогольного зілля як можна більше привабливим для молоді. А особливо успішні в «слабоалкогольному» бізнесі вже не приховують, що свідомо прагнуть впровадити свої «продукти» у масову свідомість, щоб молоді покоління не могли навіть подумати про можливості їхньої відсутності в повсякденному житті.
Таким чином, виробники алкогольних виробів, одержуючи надприбуток, наносять величезний збиток народу й державі. У сучасному суспільстві в тих країнах, де споживання алкоголю одержало широке поширення, втрати держави від п'янства й алкоголізму приймають дивовижні розміри, так саме як й у нас.
При умові тверезості держава позбудеться всіх цих нескінченних збитків, а отже — і фінансове становище країни буде незрівнянно стійкіше. Країна, що не в змозі впоратися з алкогольною наркоманією, розоряється як матеріально, так і морально. Народ же прямує до деградації.
Твереза Україна
